Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Потреба в запасних частинах

Потреба в запасних частинах встановлюється на основі норми їх витрат на одиницю обладнання та кількості одиниць обладнання.

Таким чином, план матеріально-технічного забезпечення передбачає визначення потреби в усіх видах матеріально-технічних ресурсів для забезпечення виконання виробничої про­грами підприємства у плановому періоді.

3. Планування закупівлі матеріально-технічних ресурсів

Планування закупівлі матеріально-технічних ресурсів здійснюється в наступній послідовності:

• вивчення ринку матеріально-технічних ресурсів;

• аналіз можливостей підприємства щодо виробництва окремих видів матеріально-технічних ресурсів;

• прийняття рішення про закупівлю;

• складання плану закупівель матеріально-технічних ре­сурсів.

Вивчення ринку матеріально-технічних ресурсів. Кон­курентоспроможність продукції підприємства значною мірою залежить від властивостей та якості матеріально-технічних ресурсів, тому перед прийняттям рішення щодо закупівлі визначе­ного на плановий період обсягу сировини, матеріалів, обладнан­ня та ін., підприємство повинно вивчити ринок цих ресурсів.

Вивчення ринку сировини та матеріалів передбачає збір та аналіз інформації щодо потенційних постачальників та цін на їх продукцію, асортименту матеріальних ресурсів, нових технологій виготовлення. Джерела інформації при цьому можуть бути наступні:

• ярмарки та виставки;

• прямі зустрічі з постачальниками;

• біржові бюлетені;

• журнали, газети, радіо, телебачення;

• спеціальні каталоги та проспекти;

• технічні довідники.

Формування даних про ринок матеріально-технічних ре­сурсів, ефективна політика закупівель дозволяє оптимізувати витрати на їх придбання.

Аналіз можливостей підприємства щодо виробництва окремих видів матеріально-технічних ресурсів. На цьому етапі підприємство повинно проаналізувати свої виробничі можливо­сті щодо самостійного виготовлення матеріалів, напівфабрика­тів та інших матеріально-технічних ресурсів. Визначається пе­релік найменувань таких ресурсів, можливі обсяги виготовлення та собівартість виробництва. Здійснюється порівняльний аналіз вартості власного виробництва та ціни постачальника, якісних характеристик продукції.

Крім власного виробництва джерелом формування матері­ально-технічних ресурсів на підприємстві є мобілізація внутрі­шніх ресурсів, а саме:

• економія матеріалів завдяки проведенню певних організаційно-технічних заходів;

• запровадження безвідходного виробництва за рахунок використання нових прогресивних технологічних про­цесів;

• повторне використання матеріалів і обладнання завдяки ремонту та відновленню;

• використання понаднормативних і зайвих запасів матеріалів, своєчасна реалізація непотрібних матеріалів іншим підприємствам.

Прийняття рішення про закупівлю.

На основі отриманих даних аналізу ефективності викорис­тання матеріально-технічних ресурсів та резервів її підвищення, можливостей щодо власного виробництва приймається рішення про закупівлю решти матеріально-технічних ресурсів за асорти­ментом та обсягами.

Складання плану закупівель матеріально-технічних ре­сурсів

План закупівель матеріальних ресурсів складається на ос­нові балансів матеріально-технічних ресурсів, у яких містяться дані про розмір очікуваного залишку на початок планового пе­ріоду, потребу в ресурсі, джерела її задоволення, кількість мате­ріалів, що підлягають закупівлі.

Абсолютний розмір очікуваних залишків матеріальних ресур­сів на початок планованого року визначається на основі даних про наявність фактичного запасу матеріалів на момент розробки плану матеріально-технічного забезпечення, про надходження і витрати матеріалів, що очікуються до кінця поточного року:

Зочфакточоч

де Зоч - очікуваний залишок певного матеріалу;

Зфакт - фактичний запас (залишок) матеріалу на момент розробки плану матеріально-технічного забезпечення;

Поч, Воч - відповідно очікуване надходження й очікувана витрата матеріалу за період часу від дати, на яку взятий фактичний залишок, до кінця поточного року (початку планового пері оду).

Надходження матеріально-технічних ресурсів, що очікуються до кінця поточного року включають: обсяг ресурсів, які постачальники повинні відвантажити до кінця року; ресурси, що знаходяться вже на шляху до даного підприємства в момент складання їм плану матеріально-технічного забезпечення.

Витрати матеріально-технічних ресурсів, що очікуються до кінця поточного року включають: ресурси, які будуть витра­чені на основне виробництво; ресурси, що будуть реалізовані на сторону, списані і т.ін.

Необхідний залишок на початок планового періоду (перехі­дний залишок) має також бути ретельно обґрунтованим, так як від цього залежить виконання виробничої програми та ефективність діяльності підприємства. Визначається він наступним чином:

Н - норма перехідного запасу і-го матеріалу, дн.;

Опл, - потреба в і-му матеріалі на товарний випуск;

Д - кількість днів у плановому періоді.

Приклад розрахунку планового перехідного запасу нада­ний в таблиці 7.2

Таблиця 7.2

Плановий перехідний запас матеріалів

Найменування матеріалу Норма перехід­ного запасу, дн. Планова потреба, натур. од. Плановий перехідний запас, натур. од.
Цемент М-400 3482,79 193,488
Щебінь 11745,85 554,665
Метал 346,87 67,450
Пісок 7713,72 857,08

З метою недопущення утворення понаднормативних запа­сів повинна систематично проводитись робота з контролю за їх розміром, визначатися понаднормативні обсяги та причин їх утворення. Дана робота має проводитись перш за все щодо тих видів матеріалів й груп товарів, швидкість реалізації яких має тенденцію до зменшення.

Баланс для кожного виду матеріально-технічного ресурсу може бути представлений формулою:

МТРп = Зпоч + ВВ + ОЗ,

де МТРп - потреба в певному виді ресурсі для виконання виробничої програми;

Зпоч - очікуваний залишок на початок планового періоду;

ВВ - обсяг власного виробництва та мобілізація внутрі­шніх ресурсів підприємства;

ОЗ - величина планових закупок.

На основі даного балансу визначається величина планова­них закупівель ресурсів як різниця між загальною потребою в них, внутрішніми джерелами надходження ресурсів, залишком на початок року.

План закупівлі матеріально-технічних ресурсів скла­дається на рік та поквартально (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

План закупівлі матеріально-технічних ресурсів

 

 

 

 

 

Назва мате­ріальних ре­сурсів Залишок на 01.01.20__р. (очікував-ний) План 20__р.
Потреба на ви­робницт­во Власне вироб­ництво План закупівлі
всього в тому чис­лі по квар­талах
                 
                 

Тема 7. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

1. Визначення наявної виробничої потужності.

2. Аналіз ефективності використання потужності підприємства.

3. Визначення планового коефіцієнту використання потужності

4. Розрахунок виробничої потужності підприємства у плановому періоді.

Проект виробничої програми підприємства, який сформо­ваний на основі портфелю замовлень (плану обсягу продажу) потребує узгодження з можливостями підприємства щодо його реалізації, які визначаються його наявними виробничими потужностями.

Виробнича потужність — це максимально можливий об­сяг випуску продукції за певну одиницю часу з використанням прогресивних технологій при повному завантаженні виробничо­го обладнання та виробничих площ

На основі розрахунків виробничої потужності

1) виявляють резерви зростання виробництва,

2) встановлюють обсяги випуску продукції,

3) визначають потребу в збільшенні виробничих потужностей

Аналіз та планування виробничої потужності підприємст­ва проводять в наступній послідовності

1. Визначення наявної виробничої потужності.

2. Аналіз ефективності використання потужності підприємства.

3. Визначення планового коефіцієнту використання потужності

4. Розрахунок виробничої потужності підприємства у плановому періоді.

 

1. Визначення наявної виробничої потужності

Розрізняють наступні види виробничої потужності:

• вхідну;

• вихідну;

• середньорічну.

Вхідна потужність визначається за обладнанням, що встановлене на підприємстві на початок планового періоду.

Вихідна потужність визначається з урахуванням вибуття та введення потужностей протягом планового періоду. На кі­нець планованого року вона розраховується наступним чином: до потужності на початок року додається її приріст та відніма­ється вибуття протягом року.

При плануванні випуску продукції використовується се­редньорічна потужність, що розраховується за формулою:

де ВПп - виробнича потужність на початок планованого періоду (року);

ВПзалуч - виробнича потужність, що введена протягом пла­нового періоду;

ВПф - приріст виробничої потужності за рахунок планово­го підвищення продуктивності роботи обладнання (організацій­ні та інші заходи, що не вимагають капітальних вкладень);

ВПвиб - зменшення потужності за рахунок її вибуття.

М1, М2, М3- відповідно кількість місяців роботи потужно­стей.

Для розрахунків використовуються наступні вихідні дані: плановий фонд робочого часу одиниці обладнання; кількість обладнання; продуктивність обладнання в одиницю часу; тру­домісткість виробничої програми; досягнутий відсоток вико­нання норми виробітку.

Виробнича потужність підприємства визначається за по­тужністю основного цеху або декількох основних цехів (підроз­ділів). Основними вважають такі цехи, в яких знаходиться біль­ша частина основних засобів та витрачається найбільша кількість праці на виготовлення продукції. Виробнича потужність основного цеху відповідає потужності основної виробничої ді­лянки, величина якої визначається за виробничою потужністю основної групи обладнання.

При розрахунку виробничої потужності приймається до уваги все наявне обладнання, незалежно від того, працює воно чи не працює у зв'язку із несправностями, ремонтом, модерніза­цією. Враховується також обладнання, що знаходиться на стадії монтажу та на складах (призначене до введення в експлуатацію в планованому періоді). При визначенні виробничої потужності підприємства обладнання допоміжних і обслуговуючих цехів не враховується.

Дані розрахунки доцільно проводити за наступним алго­ритмом:

1) визначення потужності обладнання (групи обладнання);

2) визначення потужності виробничої ділянки;

3) визначення потужності цеху (корпусу);

4) визначення потужності підприємства в цілому.

При розрахунку виробничої потужності обладнання верстатного типу спочатку визначається плановий ефективний фонд робочого часу одиниці обладнання. Розрізняють календарний, номінальний і ефективний плановий фонди часу.

Календарний фонд розраховується для безперервного ви­робництва та дорівнює добутку числа днів у році та кількості годин у добі.

На більшості підприємств є певний режим роботи, тому весь календарний фонд робочого часу може бути невикориста­ний. В цьому випадку розраховуються номінальний та ефектив­ний фонд робочого часу обладнання.

Номінальний фонд роботи обладнання визначається на­ступним чином:

Н = (Кф-ВС)хЗхГ3,

де Кф - кількість календарних днів у році;

ВС - кількість вихідних та святкових днів;

З - кількість змін на добу;

Г3 - тривалість зміни у годинах.

Ефективний фонд робочого часу обладнання:

ЕФ = Н-Вт,

де Вт - планові втрати часу на ремонт, налагодження та переналагодження, знаходження в резерві.

Виробнича потужність одиниці обладнання. Використовують два методи розрахунку:

1. За продуктивністю обладнання.

2. За трудомісткістю виготовлення продукції.

1. За продуктивністю обладнання. Застосовується, як правило, у безупинних виробництвах. Виробнича потужність визначається як добуток річного планового ефективного фонду робочого часу обладнання та його продуктивності в одиницю часу:

ВПод = ЕФхПчхКвн,

де Пч - продуктивність роботи обладнання в одиницю ча­су;

Квн - коефіцієнт виконання норми виробітку

2. За трудомісткістю виготовлення продукції. Застосовується переважно в дискретних виробництвах. Виробнича потужність за цим методом визначається на основі трудомісткості виготовлення (обробки) одиниці продукції (частини продукції) за наступною формулою:

де Тод - трудомісткість виготовлення (обробки) одиниці продукції (частини продукції).

Виробнича потужність ділянки, цеху. Виробнича потужність цеху (ділянки) з однотипним обла­днанням визначається як добуток його середньорічної кількості даного виду обладнання (Ч) та виробничої потужності одиниці обладнання:

- при розрахунках за продуктивністю обладнання

ВПцеху = ВПод х Ч або ВПцеху = ЕФ х Пч х Квн х Ч;

- при розрахунках за трудомісткістю виготовлення про­дукції

Приклад. Визначимо виробничу потужність цеху за про­дуктивністю обладнання. Вихідні та розрахункові дані предста­влені в таблиці 1.


Читайте також:

  1. Відповідно до Наказу МОЗ та Держкомітету України по нагляду за охороною праці (95р.)Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі
  2. Діяльність включає дії і операції як складові, які співвідносять­ся з потребами, мотивами і цілями.
  3. Добова потреба дітей шкільного віку у мінеральних речовинах
  4. Економічні інтереси, їх взаємозв’язок з потребами.
  5. Облік запасних частин і агрегатів до автомобілів і причеп.
  6. Потреба виникнення та суб‘єкти бізнесу.
  7. Потреба дорослої людини у мінеральних елементах та вітамінах
  8. Потреба та механізм державного регулювання бізнесу.
  9. Яка ж потреба організму в білках?
  10. Якісна і кількісна потреба в персоналі і методи її визначення




Переглядів: 910

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Страхування від нещасних випадків | Транспортне обслуговування виробництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.