• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Історіографія історії науки й техніки.

Понятійний апарат.

Методологія ІНТ.

Джерельна база ІНТ

Історія науки й техніки. Її мета й завдання.

1. Предметом курсу є сукупність основних пізнавальних моделей, фактів, законів і закономірностей історично-наукового й технологічного розвитку людства як форми його культурного розвитку від стародавності до сучасності.

Необхідно пояснити слухачам необхідність історично-науково-технічних знань для їхньої майбутньої спеціальності, сформувати в студентів цілісне подання про сукупність проблем в області історії науки й техніки, показати взаємозв'язок і взаємозумовленість проблем, розв'язуваних різними фахівцями при побудові гармонічного, здорового демократичного суспільства ХХ1 століття.

Головне завдання - навчитися методиці професійній оцінці подій історії науки й техніки, користуванню основними джерелами по історії науки й техніки, і що особливо важливо системному підходу в сприйнятті розвитку будь-якої наукової дисципліни.

У цей час в історії науки й техніки виділяються три основних моделі історичних реконструкцій:

· історії науки й техніки як кумулятивний, поступальний, прогресивний процес.

· історії науки й техніки як процес розвитку через наукові революції,

· історії науки й техніки як сукупність індивідуальних, часток ситуацій.

1. Перша модель пов'язана з філософією позитивізму. Згідно із цієї моделі, кожний наступний крок у науці можна зробити, опираючись на попередні досягнення. Попередній розвиток науки є основний сучасного стану - нове знання завжди досконаліше вчорашнього. Історичний розвиток науки служить тільки підготовкою її сучасного стану. Накопичений масив знань, що сьогодні не відповідає сучасним теоріям, уважається непотрібним і помилковим на шляху щирого прогресу.

2. Друга модель - розвиток через наукові революції - з'явилася в середині ХХ в. у зв'язку із загальною кризою позитивізму. Її зміст становить положення про абсолютну переривчастість наукової революції ходу розвитку наукового знання. Після наукової революції наука розвивається в новому і як правило, принципово іншому напрямку. Наука представляється не простим збільшенням нових знань, а комплексом знань, характерним для кожної епохи. Комплексам властиві свої методи, правила, закони наукової теорії й практики, що становлять поняття «парадигма», уведений у науковий оборот Т.Кунем у роботі «Структура наукових революцій».

Зміна парадигм відбувається через наукові революції й завжди зв'язана зі зміною поколінь учених. В історичному розвитку виділяють кілька типів революцій

· Мікрореволюція - що зачіпає, одну з областей знання

· Революція – затрагивающая кілька областей.

· Глобальнареволюція – радикально міняє базисні принципи й основи знання.

3 Третя модель - модель ситуаційних досліджень. У ній ставиться завдання пояснити минула подія не що як уписується в єдиний історичний хід, а як неповторне, невідтворене в інших історичних умовах. Модель допускає одночасне співіснування різних теорій, прарадигм, між подіями яких установлюються діалогічне відносини.

Особливість сучасних теоретичних побудов - практично повна автономність історії науки й історії техніки. Теоретичне осмислення історії техніки зараз тільки починається й відстає від аналогічних процесів в історії науки на 30 років. Які-небудь серйозні наробітки в аналізі історії науки й техніки як зв'язаного процесу практично відсутній.

У зв'язку з тим, що історія науки й техніки як навчальна дисципліна перебуває в стадії становлення, тому важливо чітко і ясно представляти необхідність знань по даному напрямку

У зв'язку із цим виникають ряд питань:

· При дослідженні нової наукової проблеми або створенні нового об'єкта техніки використовується кілька гіпотез і шляхів рішення. Знання історії науки й техніки дозволяє вибрати закономірний шлях розвитку.

· Знання історії розвитку науки й техніки дозволяє обґрунтувати правильну альтернативу для подальшого визначення розвитку науки й техніки.

· Знання науки й техніки пророкує аналогії спроби рішення прохожей проблеми в минулому.

· Знання науки й техніки дозволяє виявити прийоми наукового пізнання й наукового творчого мислення.

· Вивчаючи історію науки й техніки, учений, фахівець переживає всю історію розвитку науки й техніки, осмислює її й у такий спосіб формує своє наукове світорозуміння, виховуючись і навчаючись на досвіді минулого.

· Вивчення й знання історії науки й техніки дозволяє виявити закони й закономірності розвитку науки й техніки в цілому.

Читайте також:

1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
2. АГД як галузь економічної науки
3. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
4. Актуальність курсу історіософії історії України
5. Актуальність курсу «Історіософія історії України».
6. АЛЬТЕРНАТИВНІСТЬ В ІСТОРІЇ
7. Антропологічна періодизація первісної історії
8. Б. Обчислювальні науки
9. В історії Стародавньої Греції важливу роль відіграли два поліси: Афіни і Спарта.
10. В рамках святкування Всесвітнього Дня Туалету (19 листопада 2013р.) Музей Історії Туалету оголошує конкурс робіт молодих художників та скульпторів
11. В системі вищої освіти і науки України
12. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.

Переглядів: 1322