На вибір режиму різання впливають вимоги до якості деталі, властивості матеріалу заготовки, властивості матеріалу і геометрія ріжучої частини інструменту та можливості обраного обладнання.
Режим обробки поверхні заготовки характеризується: глибиною різання (); подачею ; швидкістю різання і розраховується в такий послідовності:
1. Установлюється глибина різання. Глибина різання визначається, головним чином, величиною припуску. При цьому необхідно прагнути кожен ТПр виконувати за один прохід. Глибина різання в цьому випадку буде відповідати (рис.15,17). Обробку за кілька проходів застосовують найчастіше на чорнових переходах, при великих припусках, а також при недостатній твердості і міцності технологічної оснастки та недостатньої потужності верстата.
2. Обирається величина подачі. Цей параметр, як правило, визначається по нормативах, а його величина повинна бути максимально технологічно допустимою. При чорновій обробці подача лімітується міцністю і твердістю технологічної системи, а при чистовий – точністю одержуваного розміру і формою поверхні, що обробляється. Обрану величину подачі необхідно скорегувати по паспортним даним верстата.
3. Визначається швидкість різання одним з двох методів:
- розрахунково-аналітичним (по емпіричних формулах);
- табличним (по нормативах режимів різання з внесенням корегувань на умови різання).
Таким чином, вибір режиму обробки поверхні заготовки обґрунтований необхідністю забезпечення заданої якості деталей при максимальному рівні продуктивності і мінімальної собівартості процесу обробки.
Запитання для самоперевірки:
4. Якими параметрами визначається режим різання при обробленні заготовки.
5. Послідовність визначення параметрів режиму обробки заготовки.