Предмет міжнародного приватного права.

Історично МПП виникло як система колізійних норм, які визначають, норми якої держави повинні врегулювати ті чи інші правовідносини і саме в такій якості воно сприймається юристами ряду держав. Тому слід враховувати, що в різних державах «різним» є загальноприйняте бачення МПП: його предмету, методів регулювання, системи та ін.

На відміну від міжнародного публічного права, предметом регулювання у міжнародному приватному праві є відносини приватноправові. Це, насамперед, відносини між фізичними і юридичними особами різних держав: цивільні майнові та особисті немайнові, господарські, трудові, сімейні, процесуальні, що ускладнені іноземним елементом. Однією із сторін у таких відносинах є іноземний суб'єкт (громадянин іноземної держави, особа без громадянства, іноземна організація, іноземна держава); в інших випадках об'єкт, у зв'язку з яким виникли відповідні відносини, перебуває за кордоном або виникнення, зміна чи припинення відносин приватноправового характеру пов'язано з юридичним фактом, що мав місце за кордоном (спричинення шкоди, укладення договору, смерть спадкодавця та ін.).

В цілому ж, характеризуючи відносини, що складають предмет МПП, необхідно, в першу чергу, виділяти їх такі суттєві ознаки як:

- приватноправовий характер;

- міжнародний характер.

Приватноправовий характер відносин, що регулюються МПП, означає, що їх учасники не підпорядковані один одному, жоден з них не виступає як суб'єкт влади. З іншого боку, кожен з цих учасників, беручи участь у даних відносинах, діє у своїх власних «приватних», а не у суспільних чи публічних інтересах. В першу чергу, учасники таких відносин - це фізичні га юридичні особи різних держав, проте держави також можуть брати участь у таких відносинах, але як «невладний» суб'єкт.

Приватноправові відносини в МПП - це не тільки майнові і особисті немайнові відносини, що охоплюються власне цивільним правом (власності, інтелектуальної власності, зобов'язальні, в тому числі деліктні, спадкові), але також відносини, врегульовані нормами господарського (комерційного), сімейного, трудового та процесуального права в їх приватноправовому аспекті.

Міжнародний характер відносин, що регулюються МПП, обумовлений наявністю у їх складі «іноземного елементу». Іноземний елемент цих правовідносин може виявитися, зокрема, в тому, що:

а) в них беруть участь іноземні суб'єкти;

б) об'єктом таких правовідносин є майнові блага, що знаходяться за кордоном;

в) вони пов'язані з юридичним фактом, що мав місце за кордоном.

Коли у цивільних відносинах бере участь іноземний елемент, то ці відносини набирають нової якісної властивості і стають міжнародними - вони ускладнюються іноземним елементом. Міжнародне приватне право — це галузь права, що регулює міжнародні невладні відносини, ускладнені іноземним елементом.

Розрізняють три види іноземного елемента: суб’єкт; об’єкт; юридичний факт.

Суб’єктами є учасники правовідносин. Об’єкти — це те, на що спрямовані дії суб’єктів (наприклад, майно або шлюб між громадянкою та іноземцем). Юридичний факт породжує правовідносини. У міжнародному приватному праві іноземний юридичний факт породжує як міжнародні, так і національні невладні правовідносини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сфера дії міжнародного приватного права.	\|	Методи правового регулювання у міжнародному приватному праві.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.