• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тестові завдання до модулю 2

Зміст теми

8.1 Впровадження результатів закінчених наукових досліджень.

Науково-дослідні роботи, виконані в галузі практичних роз­робок прикладних і особливо технічних наук, нерідко містять ре­зультати, що представляють собою нову конструкцію, матеріал, технологічний процес тощо. У зв’язку з цим усі результати нау­кових досліджень слід аналізувати на предмет можливого вина­ходу, і якщо таке виявляється, необхідно оформляти заявку на цей винахід.

Макроекономічні дослідження спрямовані на вивчення тенденцій розвитку ринку товарів та послуг; удосконалення системи регулювання процесів розвитку окремих секторів чи національної економіки в цілому; розробку концепцій формування чи розвитку окремої галузі економіки тощо. Розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності; удосконалення системи управління; заходи щодо оптимізації окремих видів діяльності – це приклади результатів досліджень, що будуть впровадженні в практику діяльності підприємства.

Винаходами не визнаються методи і системи організації і управління господарством (планування, фінансування, постачання, облік, кредит, бухгалтерія, прогнозу­вання, нормування, форми бланків, карток тощо); умовні познач­ки (наприклад, дорожні знаки, маршрути, коди, шрифти тощо); розклади, правила (наприклад, правила гри, вуличного руху тощо); проекти і схеми планування споруджень, будинків і територій (населених пунктів, сільськогосподарських угідь, парків, площ тощо); методи і системи виховання, викладання, навчання, дре­сирування тварин; граматика мови, системи інформації, класи­фікації кон’юнктурних і інших досліджень, системи обробки й упорядкування документації; системи математичних побудов і пе­ретворень; методи розрахунків, математичні рішення задач, зок­рема, обчислювальні алгоритми і програми для обчислювальних машин; методи наукових розробок: методи проектування тощо; пропозиції, що стосуються лише зовнішнього вигляду (форми, фасону) виробів, що охороняються відповідно до законодавства про промислові зразки; рішення, що суперечать принципам гу­манності і суспільним інтересам, чи явно марні рішення і, нарешті, власне наукові відкриття наукові теорії, основні положення нау­ки, що не вирішують конкретного завдання.

В Україні діють дві форми охорони авторських прав вина­хідників: авторські посвідчення і патенти. На винаходи видають­ся авторські посвідчення, якщо винахід створений у процесі ро­боти автора в державній, кооперативній, громадській організації чи за її завданням. Якщо винахід створений українськими орга­нізаціями спільно з організаціями закордонних країн у процесі економічного і науково-технічного співробітництва, то на основі взаємної домовленості як виняток на винахід може бути виданий патент.

8.2 Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії

Впровадження розрізняють за двома ознаками:

- формою матеріального втілення (навчальні посібники, програми, методичні рекомендації, державні стандарти тощо);

- робочою функцією упорядкованих результатів (організація і управління навчальним, виробничим процесом, оптимізація, зміни в технології та процесі виробництва).

Оцінювання результатів дослідження. Якщо основною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практику, то при розгляді прикладних досліджень слід оцінювати в першу чергу їх практичну актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів. Для наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність і ефективність.

Економічна ефективність характеризується вираженими у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільному виробництві, сфері послуг, які отримано від використання результатів НДД та порівняння їх з витратами на проведення дослідження.

Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки.

Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров´я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.

Названі види ефективності науково-дослідних робіт взаємопов´язані і впливають один на одного.

При оцінці ефективності науково-дослідних робіт, слід брати до уваги весь комплекс робіт, пов´язаних з науковою діяльністю вищої школи: проведення самих досліджень, підготовку докторів і кандидатів наук, винахідницьку і патентно-ліцензійну роботу, видавничу діяльність, науково-дослідну роботу студентів.

Слід зупинитися на так званому понятті наукового потенціалу вузу, оскільки він відіграє суттєву роль в організації наукових досліджень і в досягненні кінцевих результатів. Рівень наукового потенціалу вищого навчального закладу багато в чому залежить не лише від наявної структури науково-педагогічних кадрів, науково-інформаційної і матеріально-технічної забезпеченості вузу, а й від оптимальної організації наукової системи, від цілеспрямованої взаємодії всіх перелічених ознак.

Проблема оцінки ефективності наукової діяльності має два аспекти, оскільки вищий навчальний заклад можна розглядати як навчально-науковий центр. Звідси і два види ефективності наукової роботи: економічна - від упровадження, наприклад, у галузь туризму результатів завершених досліджень і когнітивна ефективність (нібито супутня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки спеціалістів), яка отримується від написання нових підручників і наукових статей, читання нових курсів лекцій, що ґрунтуються на наукових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення студентів до наукових досліджень.

Розширення масштабів наукової роботи у вищих навчальних закладах сприяє тому, що молоді спеціалісти, які приходять на підприємства і мають нові знання в галузі управління і технологій, швидше розв´язують економічні та соціальні проблеми практичної діяльності. Той студент, який у процесі навчання пройде хорошу школу науково-дослідної роботи, з великою користю для підприємств зможе розвивати наукові дослідження і впроваджувати їх у практичну професійну діяльність.

Специфіка проведення наукових досліджень у ВНЗ проявляється не лише у тому, що для цього потрібні спеціально підготовлені кадри, спеціальне для тієї чи іншої галузі науки обладнання, особлива стаття витрат, а й у тому, яким чином будуть використані кінцеві результати цих досліджень і який вони дадуть ефект. Тому ефективність наукової діяльності вищого навчального закладу необхідно розглядати саме з цих позицій, виходячи з головного завдання вищої школи - вдосконалення підготовки висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства.

Отже, економічна ефективність наукових досліджень в залежності від галузі та проблеми, яка розглядається, насамперед визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування теми досліджень, уточнюється за кінцевими результатом виконаної роботи і співставляється з отриманим результатом практичного впровадження.

8.3 Розрахунок економічної ефективності наукових досліджень

Ефективність науки – досить широке поняття. Воно вклю­чає високий науковий рівень отриманих результатів, які суттєво впливають на розвиток природи, суспільства і людини. За характером впливу на суспільний розвиток виділяють: науково-техні­чний, економічний, оборонний та соціальний ефекти.

Під науково-технічним ефектом розуміють розширення знань про навколишній світ: виявлення нових фактів, зв’язків, закономірностей, відкриття законів, розробка нових матеріалів, обладнання, технологій.

Суть економічного ефекту в отриманні додаткових еконо­мічних результатів: зростання національного доходу, продуктив­ності праці, ресурсозбереження.

Оборонний ефект – створення нових технічних систем, що забезпечують безпеку держави.

Соціальний ефект проявляється в зміні змісту, характеру і умов праці, підвищення рівня і якості життя народу, підвищення загальноосвітнього і професійного рівня людських ресурсів. За­лежно від цілей, які ставляться перед дослідженням, при оцінці НДР, визначальним може бути будь-який із перелічених ефектів, а інші виступатимуть як додаткові.

Для прикладних наук, як правило, визначальним є еконо­мічний ефект.

Економічний ефект наукових досліджень визначається змен­шенням сукупних затрат на виробництво продукції в тій галузі, де впроваджено завершені наукові дослідження.

Фактичну річну економію сукупної праці (живої і неживої) у вартісному виразі називають річним економічним ефектом. Він може бути, залежно від стадії закінчення роботи, попереднім, очі­куваним, фактичним і потенціальним.

Попередній економічний ефект визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування доцільності дослідження, в за­гальних показниках на очікувальний об’єкт впровадження.

Очікуваний економічний ефект визначається в процесі про­ведення наукового дослідження на основі прогнозування термінів впровадження отриманих результатів у виробництво. Очікува­ний ефект розраховується для визначення періоду використання отриманих результатів, які можуть бути від 5-ти до 10-ти років від початку їх впровадження у виробництво.

Попередній і очікуваний економічний ефекти є певною мірою прогнозними. Це обумовлено тим, що наукові дослідження вико­ристовуються протягом певного часу (3-5 років) і початково ре­зультати, які будуть одержані, точно визначити неможливо.

Попередній і очікуваний ефект розраховують і при виборі перспективних тем досліджень.

Перспективність теми визначається двома методами – ма­тематичним і експертних оцінок.

Математичний метод ґрунтується на використанні системи показників, що визначають перспективність дослідження.

У прикладних темах застосовують показник перспективності (П), в основу якого покладено економічні показники:

де V – обсяг продукції після впровадження результатів теми; С – вартість одиниці продукції, грн; Рн – імовірність наукового успіху в розробці теми; Рв – імовірність впровадження наукових розробок; Т – тривалість виробничого впровадження в роках; Зн – затрати на наукове дослідження, грн; Зд – затрати на дослідне і промислове освоєння; Зр – щорічні затрати на виробництво продукції, грн.

Чим вищий показник перспективності (П), тим перспектив­ніша тема, що планується до розробки.

Показник перспективності теми можна визначити і за та­кою формулою:

де Ео – загальний очікувальний економічний ефект; Рр – імовірність ризику.

У формулах (1, 2) Рн, Рв і Рр – величини прогнозні. Вони встановлюються на основі наукових прогнозів.

Суть методу експертних оцінок у тому, що тему оцінюють спеціалісти-експерти. Кожному із них видається оцінювальна бальна шкала, з допомогою якої встановлюються бали за напря­мами (актуальність, тривалість розробки, можливість впровад­ження, очікуваний ефект у грн), надають перевагу тій темі, яка набрала найвищій сумарний бал.

Фактичний ефект визначається після впровадження науко­вих результатів у виробництво і має конкретний характер. Розра­хунок економічного ефекту ведеться за фактичними витратами на дослідження і впровадження з урахуванням економічних по­казників галузі, де ці результати впроваджено.

Потенціальний економічний ефект – це сума, визначена за загальними показниками на можливий обсяг впровадження. Цей ефект виступає як інформація і обґрунтування доцільності ши­рокого впровадження результатів у виробництво. Ефективність закінчених наукових досліджень оцінюється науковою значимі­стю, економічним результатом і соціальним ефектом.

У випадку продажу матеріалів НДР іншим закордонним краї­нам і фірмам може бути отриманий річний економічний ефект від їх реалізації. Цей ефект виражається в гривнях доходу, отрима­ного державою протягом року.

Фундаментальні дослідження починають давати корисний ефект лише після певного періоду початку робіт, їхні результати застосовують у різних галузях народного господарства, іноді в тих, де їх зовсім не очікували. Тому нелегко планувати очікувані ре­зультати й ефективність таких досліджень.

Про ефективність будь-яких досліджень можна судити лише після їхнього впровадження, тобто тоді, коли вони починають давати віддачу для народного господарства, через певний період великого значення набуває чинник часу. В зв’язку з цим три­валість розробки прикладних тем за можливістю повинна бути оптимальною.

Фундаментальні (теоретичні) дослідження дають віддачу через певний проміжок часу, і їх економічний ефект у багатьох випадках важко оцінити загальноприйнятими економічними по­казниками. Наприклад, між відкриттям електрики та практич­ним її використанням пройшло майже 100 років, а нині без елек­трики життя практично неможливе.

Оцінка фундаментальних досліджень проводиться на основі якісних показників:

- можливістю широкого застосування результатів дослі­джень у різних галузях народного господарства;

- новизна явищ, які сприяють проведенню принципово ак­туальних досліджень;

- вклад у безпеку, обороноздатність країни, збереження нав­колишнього середовища;

- пріоритет вітчизняної науки і міжнародне її визнання;

- фундаментальні монографії з тем і їх цитування видатни­ми вченими світу.

Ефективність прикладних досліджень визначається сукуп­ністю загальних і конкретних кількісних показників.

До загальних належать основні, які характеризують ефек­тивність всього дослідження в цілому з врахуванням результатів у процесі створення, виробництва, споживання (експлуатації) об’єктів нової техніки, технології, матеріалів.

До них належать:

• співвідношення корисного ефекту у вартісному виразі від впровадження результатів (проектування, виробництво, експлуа­тація) і затрат на виконання, освоєння в сфері виробництва і екс­плуатацію;

• співвідношення тривалості періоду ефективної роботи і періоду розробки, освоєння і експлуатації;

• суспільна значимість результатів, тобто рівень поширен­ня і застосування цих результатів у народному господарстві.

Група конкретних показників досить різноманітна, сюди входять показники, які характеризують ефективність розробок у певних сферах, етапах використання.

Існує багато методик визначення економічної ефективності в різних галузях, але всі вони зводяться до того, що основною оцінкою реальної економічної ефективності НДР за рік виступає коефіцієнт економічної ефективності, який визначається за фор­мулою:

(3)

де Е, В – відповідно сума реального економічного ефекту від впровадження результатів НДР за рік і загальна сума затратна НДР за цей же період, тис. грн.

Максимальний економічний ефект, який може бути отри­маний від впровадження наукових досліджень у виробництво за розрахунковий період при встановленому обсязі впровадження, називають економічним потенціалом НДР.

Питання для самостійної роботи

1. Система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-техніч­них процедур, спрямованих на вивчення, аналіз і систематизацію наукових фактів, виявлення зв’язків і залежностей між соціаль­но-економічними явищами та процесами з метою прийняття на основі зібраної інформації рішень, розробки заходів щодо управ­ління досліджуваним об’єктом – це…

А) Конкретно-економічне дослідження;

Б) Соціально-економічне дослідження;

В) Прикладне дослідження;

Г) Фундаментальне дослідження.

2. Дослідження, яке проводиться з метою отримання емпіричної інформації, здатної дати відносно цілісне уявлення про досліджуване явище, його структурні компоненти, за допомогою яких можна було б перевірити висунуту гіпотезу, а в разі її підтвердження – зробити повний кількісний і якісний опис об’єкта – це ….

А) Конкретно-економічне дослідження;

Б) Соціально-економічне дослідження;

В) Розвідувальне дослідження;

Г) Описове дослідження.

3. Складання робочого плану, який має оперативний харак­тер, здійснюється на

А) підготовчому етапі дослідження;

Б) польовому етапі дослідження;

В) етапі узагальнення результатів дослідження;

Г) етапі підведення підсумків дослідження.

4. Розробка про­гнозів і проектів змін здійснюється на:

А) підготовчому етапі дослідження;

Б) польовому етапі дослідження;

В) етапі узагальнення результатів дослідження;

Г) етапі підведення підсумків дослідження.

5. Програма дослідження – це

А) документ, який регламентує підготовчий етап дослідження;

Б) документ, який регламентує польовий етап дослідження;

В) документ, який регламентує стадію підготовки та проведення дослідження;

Г) теорія і методологія конкретного вивчення окремого емпірич­ного об’єкта чи явища.

6. До основних вимог формування програми відноситься:

А) обґрунтованість;

Б) структурна повнота;

В) взаємозв’язок з гіпотезою;

Г) мінливість.

7. Методична функція програми дослідження полягає в:

А) визначенні проблеми, задля якої здійснюється дослідження; формулюванні мети і завдання;

Б) розробці загального логіч­ного плану дослідження; визначенні методів збирання і аналізу пер­винної інформації;

В) налагодженні конт­ролю за ходом і процесом дослідження, публікації результатів;

Г) зіставленні дослідження з тими, що проводи­лись раніше або проводяться паралельно щодо аналогічних про­блем.

8. Реально існуючі у соціально-еко­номічній дійсності протиріччя, способи, алгоритми розв’язання яких у даний момент невідомі, незрозумілі – це …

А) соціально-економічна проблема;;

Б) наукова проблема;

В) емпірична проблема;

Г) проблемна ситуація.

9. Загальну спрямованість дослідження – отримання інформації для розробки рекомендацій, підготовки і прийняття управлінських рішень визначає …

А) наукова гіпотеза;

Б) мета дослідження;

В) завдання дослідження;

Г) проблемна ситуація.

10. Гіпотези – це….

А) властивості та сторони об’єкта, які найбільш рельєфно відображають приховані в ньому проти­річчя, ту проблему, яка досліджується;

Б) наукові припущення, висунуті для можливого пояснення певних фактів, явищ, процесів;

В) аспект дійсності, явища або процесу, що містить соціаль­но-економічні протиріччя і породжує проблемну ситуацію;

Г) очікуваний кінцевий результат, те, що має бути досягнуто в результаті проведення дослідження.

11. Сукупність конкретних цільо­вих установок, які спрямовані на аналіз і вирішення проблеми – це ….

А) мета дослідження;

Б) завдання дослідження;

В) статистичні гіпотези;

Г) об’єкт і предмет дослідження.

12. Кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі – це.

А) дипломна робота;

Б) магістерська робота;

В) дисертація;

Г) пояснювальна записка.

13. Достатній теоретичний рівень дослідження – це…

А) систематизація та аналіз різних думок і підходів, форму­вання власної точки зору на проблему, що розглядається;

Б) застосування сучасного дослідницького інструментарію;

В) важливість, практична значущість розглядуваної проблеми;

Г) вивчення достатньої кількості опублікованих джерел.

14. Вкажіть варіант відповіді, у якому найбільш повно відображено структуру курсової роботи

А) титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки;

Б) титульний аркуш, завдання, реферат, зміст, вступ, теоретична частина, аналітична частина, рекомендаційна частина, висновки та рекомендації, список використаних джерел,

В) завдання, вступ, теоретична частина, аналітична частина, рекомендаційна частина, висновки та рекомендації, список використаних джерел;

Г) титульний аркуш, завдання, теоретична частина, аналітична частина, рекомендаційна частина, висновки та рекомендації, список використаних джерел.

15. Дослідження, що проводиться з метою отримання інфор­мації про предмет та об’єкт дослідження, уточнення і коригуван­ня гіпотез, завдань та інструментарію, за його допомогою визначається обсяг сукупності обстеження і з’ясову­ються можливі труднощі, яких слід очікувати в ході дослідження – це …..

А) Конкретно-економічне дослідження;

Б) Соціально-економічне дослідження;

В) Розвідувальне дослідження;

Г) Фундаментальне дослідження.

16. Дослідження, яке пов’язане з розкриттям причин, які викликали появу того чи іншого явища й зумовили його ха­рактер, динаміку змін, гостроту суперечностей тощо – це ….

А) Конкретно-економічне дослідження;

Б) Соціально-економічне дослідження;

В) Розвідувальне дослідження;

Г) Аналітичне дослідження.

17. Збирання первинної інфор­мації про досліджуваний об’єкт здійснюється на:

А) підготовчому етапі дослідження;

Б) польовому етапі дослідження;

В) етапі узагальнення результатів дослідження;

Г) етапі підведення підсумків дослідження.

18. Підготовка інструментарію, розробка макетів, таблиць, бланків, анкет, інструкцій для проведення дослідження здійснюється на:

А) підготовчому етапі дослідження;

Б) польовому етапі дослідження;

В) етапі узагальнення результатів дослідження;

Г) етапі підведення підсумків дослідження.

19. Довільна процедура, а серія логіч­но послідовних операцій органічно пов’язаних між собою єди­ною метою, необхідністю отримання максимально вірогідних і надійних даних про досліджуване явище чи процес

А) програма дослідження;

Б) методологія дослідження;

В) процедура дослідження;

Г) наукове дослідження.

20. До основних вимог формування програми відноситься:

А) відповідність предмету;

Б) логічна повнота;

В) логічна послідовність всіх елементів;

Г) мінливість.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Аудит, його мета та завдання
9. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
10. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
11. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
12. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги

Переглядів: 1454