Споруди та пристрої станційного господарства

Для виконання виробничих процесів на станціях є відповідні пристрої, до складу яких входять: залізничні колії, пристрої сигналізації та зв'язку, електропостачання і електрифікації, спецбудівлі (пасажирські, технічної і товарної контор), споруди для обслуговування пасажирського (тунелі, пішохідні мости, платформи) і вантажного (сортувальні пристрої, споруди вагонних і локомотивних господарств, ремонтно-експлуатаційні бази) руху. Усі ці пристрої повинні забезпечувати встановлені розміри руху, безпеку руху поїздів та безпечні умови праці, утримуватися у належному порядку і забезпечувати можливість організувати роботу усіх підрозділів станції за техпроцесом. Усі складські споруди на станціях поділяються на закриті склади, криті та відкриті платформи і площадки. До критих складських приміщень належать склади тарнопакувальних вантажів, холодильники, елеватори, бункерні пристрої. Вони використовуються для зберігання вантажів, якість яких залежить від температури оточуючого повітря (швидкопсувні) або дії атмосферних опадів (цемент, зерно, мінеральні добрива, тарнопакувальні вантажі). Криті платформи використовуються для зберігання малоцінних вантажів, що потребують захисту від атмосферних опадів, але таких, які не бояться впливу вітру і температури (профільна сталь, газові труби, вогнетриви, обладнання без упаковки). Відкриті платформи служать для зберігання вантажів, що не бояться атмосферних опадів і температурних коливань (цегла, упаковане обладнання, великовагові вантажі, автомобілі, сільгосптехніка). Відкриті площадки, як правило, призначені для зберігання сипучих, навалочних, великовагових вантажів і контейнерів.

Службові приміщення для працівників, пов'язаних з рухом поїздів (ДСП, працівників станційних технологічних центрів, прийомоздавальників вантажів), повинні забезпечувати зручні умови для роботи і мати виходи безпосередньо до станційних колій. На станціях, обладнаних пристроями ЕЦ стрілок та сигналів, на яких посади сигналіста та чергових стрілочних постів не передбачені, місце знаходження сигнальних приладів, інвентарю, інструменту і матеріалів встановлюється ДС. При спеціалізації приміщень у пасажирських будівлях прагнуть того, щоб пасажирам не доводилось робити складних переміщень від входу у будівлю до виходу на пасажирську платформу (для посадки) і щоб не створювались зустрічні потоки пасажирів. Для цього будівлі улаштовуються таким чином, щоб до залу для пасажирів безпосередньо примикали білетні каси, багажні приміщення, кімната матері і дитини, довідкове бюро, перукарня, буфет та інші необхідні приміщення. приміщення для працівників, які обслуговують пасажирів і клієнтуру, повинні мати зручний доступ, що забезпечує швидке виконання операцій.

При висоті 1100 мм платформа знаходиться майже на одному рівні з підлогою вагона (платформа нижче рівня підлоги МВРС приблизно на 20 см) та забезпечує швидку посадку і висадку пасажирів. Платформи не можуть споруджуватися більш високими, оскільки цим буде порушений габарит С. Ширина платформи вибирається з таким розрахунком, щоб був забезпечений зручний прохід пасажирів при посадці їх у вагони і висадці з вагонів із урахуванням розміщення на платформі у необхідних випадках кіосків, ларьків, пішохідних мостів, доріжок для проїзду багажних візків. Проміжні пасажирські платформи, що розташовані між коліями, з'єднуються між собою та з основною платформою біля пасажирської будівлі переходами (настилом) на рівню рейок, а при великих пасажиропотоках і при великому русі поїздів – пішохідними мостами над коліями або тунелями під коліями.

Нормальна видимість колій і стрілок із станційних постів – найважливіша умова більш продуктивної та безаварійної роботи станції. Вона забезпечується розміщенням постів у такому місті і такої висоти, щоб можна було легко бачити стрілки, що управляються з цього поста, при цьому у будівлях постів улаштовуються широкі світлові отвори. Для уберігання скла взимку від замерзання на віконних рамах постів установлюються електронагрівачі. При ЕЦ бажано також мати пости, з яких було б зручно бачити відповідний район станції. Однак, якщо улаштування такого поста дороге або неможливе, то пост може бути розміщений і у такому місці, де немає з нього безпосередньої видимості колій і стрілок, так як пристрої ЕЦ не допускають переведення стрілки під составом, а на постах установлюються електричні світлові схеми стрілочного району або станції у цілому, які показують вільність або зайнятість колій та положення стрілочних переводів і сигналів.

Сортувальні гірки використовуються для переробки составів поїздів шляхом сортування вагонів з використанням в основному сили ваги. Поділяються вони на гірки великої потужності із середньодобовою переробкою, середньої потужності і малої потужності. При переробці до 250 вагонів за добу застосовують витяжні колії спеціального профілю. Гірки можуть бути немеханізованими і обладнаними пристроями механізації та автоматизації. На немеханізованих гірках з переробкою 250-750 вагонів за добу стрілки, як правило, обладнуються ЕЦ з місцевим управлінням та світлофорною сигналізацією. Гіркові горловини оснащуються пристроями двостороннього гучномовного зв'язку та маневровим радіозв'язком. Гальмування вагонів виконується за допомогою ручних або автоматизованих башмаків, які ставляться на рейки за допомогою вилок і башмаконакладачів. А виводяться з-під вагона за допомогою башмакоскидачів. На механізованих гірках гальмування вагонів виконується за допомогою гіркових уповільнювачів, які використовуються для інтервального та прицільного гальмування при скочуванні відчепів. Комплекс пристроїв автоматизації сортувальних гірок містить ГАЦ для переведення стрілок і завдання маршрутів скочування відчепів; систему автоматичного завдання швидкості розпуску составів (АЗСР) для управління гірковими світлофорами та гірковою автоматичною локомотивною сигналізацією (ГАЛС) або безпосередньо гірковим локомотивом за допомогою системи телеуправління (ТГЛ); систему автоматичного регулювання швидкості скочування відчепів (АРС) для управління вагонними уповільнювачами та забезпечення заданого інтервалу руху відчепів і дальності їх пробігу. Автоматизацію роботи ГАЦ досягають за рахунок застосування гіркового програмно-задаючого пристрою (ГПЗУ), який дозволяє запам'ятовувати і автоматично реалізовувати програми розпуску шести составів. До наземних пристроїв автоматики, що застосовуються на сортувальних гірках, належать гіркові вагонні уповільнювачі, пристрої вимірювання вагової категорії відчепів, швидкості та прискорення їх руху, гіркові світлофори та їхні повторювачі з покажчиками, пристрої пневматичної очистки стрілок, контролю заповнення колій підгіркового парку у системі АРС, гіркові рейкові ланцюги та стрілочні електроприводи у системі ГАЦ, лінійні шлейфи каналу індуктивного зв'язку в системах ГАЛС і ТГЛ. Для пересилки вантажних документів на сортувальних станціях застосовують пневматичну пошту. За її допомогою пакети з вантажними документами поїздів, що прибувають з парку прибуття, пересилаються СТЦ, а документи на сформований поїзд – з технічної контори у парк відправлення для вручення машиністу поїзда. На гірковому посту об'єднаного типу знаходяться ДСП, чергові по гірці, маневровий диспетчер, СТЦ, пристрої обчислювальної техніки, пневмопошта. При цьому досягається концентрація управління сортувальною станцією, що знижує витрати часу на управлінські функції. Сучасний диспетчерський внутрішньостанційний зв'язок складається з телефонного і радіозв'язку. Телефонний зв'язок здійснюється дротами, а радіозв'язок маневрових диспетчерів (ДСП) з працівниками станції здійснюється через переносні приймально-передавальні радіостанції, а з машиністами маневрових локомотивів за допомогою радіостанцій, що встановлені на локомотивах і у приміщеннях маневрових диспетчерів або ДСП. Передача даних про поїзди, що знаходяться на підході до сортувальних, дільничних та великих вантажних станцій здійснюється здебільшого телеграфним зв'язком з букводрукуючими апаратами, що установлюються в технічній конторі парку прибуття станції. Цей інформаційний зв'язок дає можливість сповістити станцію завчасно (до прибуття поїзда) про його состав, що дозволяє своєчасно підготуватися до обробки даного состава поїзда.

Велике значення для створення нормальних умов праці має освітлення робочих місць на станції, приміщень, території станцій та інших відкритих виробничих площ. Достатнє освітлення сприяє зростанню продуктивності праці, підвищенню безпеки руху поїздів і маневрової роботи, а також підвищенню безпеки працівників, збереженню їх зору. Розрізняють такі системи штучного освітлення:

загальне – для освітлення відкритих територій та приміщень, при якому світловий потік рівномірно розподіляється по усій площі території, що освітлюється;
місцеве – для освітлення тільки робочих місць або поверхонь;
комбіноване – сукупність місцевого та загального освітлення.

При місцевому освітленні частина робочої площі території (проходи) погано освітлена, а частина – яскраво, тобто спостерігаються різкі тіні та відблиски, що призводить до швидкого стомлення зору працюючих. Норми освітленості при природному та штучному освітленні приймаються згідно з санітарними нормами проектування об’єктів залізничного транспорту, що встановлені УЗ. Найбільш поширеним способом зовнішнього освітлення станцій є прожекторне. При такому способі освітлення практично неможливо забезпечити рівні освітленості, що встановлені за нормами. Крім того, у результаті екранування світлового потоку прожектора РС на міжколійї утворюються глибокі тіні. Тому на великих станціях прожектори замінюють світильниками, що установлюються над осями міжколійя. Для їх кріплення застосовують гнучкі поперечні троси, сполучені жорсткі поперечини, поодинокі опори – у тих випадках, коли недоцільно або неможливо застосувати жорсткі або гнучкі поперечини. Управління освітленням території станції повинно бути централізованим – з приміщення з постійним черговим персоналом. Для живлення світильників загального освітлення застосовують напругу не вище 220 В. Для місцевого освітлення з лампами розжарювання у приміщеннях без підвищеної небезпеки застосовують таку ж напругу, а у приміщеннях з підвищеною небезпекою та у особливо небезпечних, а також для живлення переносних (ручних) світильників – тільки напругу 36 В.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пристрої механізації й автоматизації сортувальних гірок	\|	Сигнали: призначення, класифікація, вимоги ПТЕ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.