МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Менеджмент міжнародного бізнесу.
Міжнародний бізнес - це форма підприємництва, у відповідності до якої товари та послуги виробляються та реалізуються у різних країнах. Міжнародний бізнес базується на можливості одержання вигод саме на перевагах міжкрайових ділових операцій, тобто з того факту, що продаж в одній країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій, або надання послуг спільно фірмами двох країн - третій та ін. забезпечують залученим до бізнесу сторонам значніші переваги, ніж ті, які б вони мали при веденні бізнесу тільки у своїй країні. У розвитку міжнародного бізнесу виділяють наступні етапи: 1. Ера комерціалізації (1500-1850 рр.) вперше висвітлила та поставила перед підприємцями розвинутих європейських держав, такі ключові питання, як: - Чи є економічний зміст переносити підприємницьку активність та ризики з внутрішнього середовища однієї країни до інших, чи можуть відповідні вигоді та витрати бути оцінені заздалегідь? - Від яких основних факторів реально залежить прийняття такого роду рішень? - Наскільки вільний бізнес у своїх рішеннях та діях від політики своєї держави, і чи може він розраховувати на його підтримку? - Що слід враховувати при веденні ділових операцій на „чужій території" для забезпечення довготривалої прибутковості цих операцій та безпеки їх ведення. 2. Ера експансії (1850-1914 рр.) дозволила виявити основні мотиви існування і розвитку міжнародного бізнесу: використання більш ефективних ресурсів (сировинних, природних, енергетичних); розширення ринків збуту; нові напрямки використання вільних фінансових ресурсів; використання вигідних можливостей місцевого законодавства (податкового, митного та інше). 3. Ера концесій (1914-1945 рр.) поклала початок для самовизначення колоніальних і полуколоніальних країн в економічному плані, а друга світова війна дала міцний політичний імпульс цим процесам. З іншої сторони, такі явища, інтернаціоналізація світового ринку робочої сили та зростаюче суперництво на світових ринках сировини, полуфабрикатів та готових виробів, прагнення до одержання конкурентних переваг від використання складної структури міжнародного бізнесу обумовили поступовий перехід до наступної ери - ери національних держав. 4. Ера національних держав (1945-1970 рр.) характеризується двома основними напрямками розвитку: встановлення і бурхливий розвиток значної кількості нових національних держав, які мали досить розвинутий економічний базис і деяку кадрово-технологічну структуру; поява і розвиток мультинаціонального бізнесу, тобто якісно нової ступені розвитку міжнародного бізнесу фірми. Даний період обумовив вихід міжнародного бізнесу на якісно новий рівень розвитку, який, у свою чергу, потребував якісно нової системи управління або системи міжнародного менеджменту. Головною особливістю цього періоду є пошук відповіді на питання: межі та можливості ефективного використання національної моделі менеджменту з точки зору ефективності міжнародного бізнесу в загалі та його вищої форми - мультинаціонального бізнесу - в особливості. Саме в цей час сформульовані дві основні істині міжнародного бізнесу, які актуальні і по сей день: - врахування взаємних вигод та постійне слідкування відповідним висновками найбільш доцільна стратегія для ефективного міжнародного бізнесу; - постійне врахування культури та стереотипів поведінки іноземних партнерів робить бізнес не тільки економічно ефективним на даний момент часу, але й надає йому цікавих перспектив, що істотно зміцнює його потенціал і створює значне конкурентні переваги. 5. Ера глобалізації (починаючи с 70-х рр. XX ст.) проходить під час значних революційних технологічних змін, комп'ютерної революції, значного розвитку телекомунікацій та інше. Реальна глобалізація характеризується тим, що міжнародні економічні зв'язки охопили практично всі країни планети і кожна з них в тому або іншому ступені залежить від міжнародного бізнесу. Характерні риси сучасного міжнародного бізнесу: 1. Доступність та загальність. Міжнародний бізнес перетворюється у можливість практично для кожної фірмі будь-якої країни виходу на міжнародний ринок, що забезпечує стратегічні і тактичні перспективи фірми та відкриває перед нею широкі можливості зростання ділової активності. 2. Поступовість розвитку. Входження фірми в міжнародний бізнес здійснюється поступово, починаючи від самих простих форм звичайної закордонної торгівлі і по мірі розвитку до мультинаціональної корпорації. 3. Технологічна глобалізація. Можливості комп'ютеризації, інформатизації та телекомунікацій принципово змінили характер міжнародного бізнесу, який в сучасних умовах набув наступних рис: може ефективно здійснюватися „не виходячи з офісу"; може здійснюватися в режимі реального часу; може за допомогою телекомунікацій охоплювати будь-які ринки товарів, капіталу, робочої сили, інформації та інше. 4. „Фінансіаризація". Фінансовий зміст міжнародних ділових операцій, починаючи від їх задуму і закінчуючи реальним результатом, становиться серцевиною міжнародного бізнесу, навколо якої обертаються всі інтереси, рішення, стратегії. 5. Складна взаємодія національного та інтернаціонального. Ефективна стратегія міжнародного бізнесу будь-якої фірми в епоху глобалізації повинна сполучати в собі максимальне використання національної культури. Нині у практиці міжнародного бізнесу сформувалося чотири основних стратегічних профілі міжнародних компаній, з урахуванням яких доцільно виробляти основні стратегічні рішення. Зазначені профілі такі: етноцентризм, поліцентризм, регіоноцентризм і геоцентризм. У таблиці наведено детальні характеристики всіх чотирьох стратегічних профілів міжнародних компаній, що полегшують напра-ювання стратегічних рішень українськими компаніями для закордонних операцій, з одного боку, а також розуміння стратегії поведінки закордонних компаній в Україні. Зокрема стратегія етноцентризму в Україні представлена такими фірмами, як "Кока-Кола", Пепсі-Кола", "Мак-Дональдс" та ін. Таблиця дає змогу легко орієнтуватися в усіх основних аспектах менеджменту: місіях, структурах, фінансах і т.д.
Етноцентризм. Етноцентричне підприємство розглядає свій міжнародний розвиток як вторинний стосовно "внутрішньої експансії", а зовнішній ринок - як "поглинач" надлишків продукції. Підприємство схильне до централізації основних маркетингових рішень і має тенденцію відтворювати на зовнішніх ринках політику і процедури, які використовуються спочатку на внутрішньому ринку. Поліцентризм. Підприємство визнає важливість специфічних чинників, що впливають на його міжнародну діяльність, а також вплив цієї діяльності на оборот капіталу і рентабельність. Для повної гарантії найкращого врахування названих чинників допускається високий ступінь автономії, навіть незалежності, щоб для кожної країни виробити свою політику. Таким чином, маркетинг здійснюється на територіальній основі, і акцент робиться не так на теперішній чи довгостроковій подібності ринків, як на розбіжностях між ними. Регіоноцентризм і геоцентризм. Ці два поняття означають певний ступінь зрілості у сприйнятті підприємством своєї міжнародної активності. Регіоноцентризм розглядає світ як сукупність ринків, що мають деякі загальні характеристики. Геоцентризм трактує світ як єдиний ринок. Ці два підходи дозволяють здійснювати політику, що поєднує загальні умови ринку з нюансами його конкретного освоєння. Деякі рішення приймаються для світового ринку в цілому - єдина марка продукції, загальна тональність реклами, тоді як інші рішення стосуються регіонів (спеціальний асортимент, збутові мережі, політика цін тощо). Саме на цих двох стадіях можна виділити ефективну стандартизацію процедур і застосування розробленої планової стратегії і поведінки в окремих сегментах світового ринку. В даний час існують наступні види стратегій міжнародного бізнесу: 1) передача права на використання власних технологій фірми, на виробництво або збут її продукції закордонним фірмам; 2) посилення національного виробництва та вивезення продукції на закордонні ринки із застосування власних та інших збутових каналів; 3) слідкування багатонаціональній стратегій, в рамках якої розроблюється окрема стратегія для кожної країни, що відповідає запитам споживачів і конкурентним умовам країн. Дії фірми в однієї країні не залежить від діяльності фірми в іншій країні; 4) слідкування глобальній стратегії низьких витрат, при якій фірма орієнтована на низько витратне виробництво на всіх стратегічно важливих ринках світу. Мета - досягнення низького рівня витрата у порівнянні з конкурентами в межах світового ринку; 5) слідкування глобальній стратегії диференціації, при якій фірма диференціює свій товар за одними й тими ж характеристиками в різних країнах з метою створення свого постійного іміджу на світовому ринку; проводиться жорстока координація діяльності у всіх країнах; 6) слідкування глобальній стратегії фокусування, при якій фірма обслуговує ідентичні ніші на кожному стратегічно важливому національному ринку; дії координуються на основі низьких витрат та диференціації. Розглянемо більш докладно, що собою являє багатонаціональна та глобальна міжнародні стратегії. Багатонаціональна стратегія полягає у пристосування стратегічного підходу до умов кожної країни, де діє фірма. Це означає створення в цільових країнах юридично незалежних компаній, розробку приватних стратегій, які відповідають умовам даної країни, при мінімальній координації або навіть її відсутності в середині багатонаціональної компанії як цілого. Дана стратегія характеризується також орієнтацією на місцевих постачальників та повною адаптацією до специфіки національного попиту, культури та звичаям країни. Основною метою багатонаціональної стратегії є забезпечення відповідності місцевим умовам країни, а не конкурентної переваги в світовому або навіть регіональному масштабі. Глобальна стратегія передбачає використання двох методів, завдяки яким фірми можуть досягнути конкурентної переваги або компенсувати певні недоліки роботи в будь-якій країні: по-перше, розміщення певних видів діяльності в різних країнах для найкращої роботи на ринках багатьох країн; по-друге, координацію діяльності розосереджених відділень. Основна задача даної стратегії визначення ланцюжка цінностей, його ланок і здійснення діяльності в світовому масштабі. Тому обидва методи спрямовані на досягнення найкращих результатів діяльності підприємства, максимізацію цінностей. При формуванні глобальної стратегії фірма повинна визначитися, по-перше, з тим, чи доцільно зосередити свою діяльністю в одній, декількох або багатьох країнах, а по-друге, на яких країнах зупинити свій вибір. У випадку зосередження діяльності в одній країні здійснюється постачання вже готових матеріалів в інші країни. Конкурентна перевага досягається за рахунок ефекту масштабу, зниження витрат при випуску нового виду продукції. Розосередження доцільно, коли місцеві потреби різноманітні, транспортування, зв'язок та збереження значно впливають на кінцеву ціну в сторону подорожчання. Інша можливість досягнення конкурентної переваги координація діяльності фірми при здійсненні глобальної стратегії. Погодження діяльності передбачає обмін інформацією, розподіл відповідальності та погодження зусиль фірми в заданому напрямку. Перевага координації полягає в накопиченні та досвіду, придбаних в різноманітних місцях. Але здійснення погоджених дій різних відділів фірми в багатьох країнах ускладнюється труднощами організаційного характеру та погодженні інтересів філій та фірми в цілому, культурними та язиковими бар'єрами. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|