• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Прибуток підприємства

Питання щодо самоконтролю

1. Економічна сутність доходів підприємства та їх призначення.

2. Класифікація доходів підприємства.

3. Характеристику кожного з видів доходів підприємства та їх місце у формуванні загальних доходів.

4. Основні джерела доходів роздрібної торгівлі.

5. Місце доходів у системі показників економічного і соціального розвитку підприємства.

6. Характеристика показників оцінки доходів підприємства та методика їх визначення.

7. Чинники, що впливають на суму та рівень доходів підприємства.

8. Резерви зростання доходів підприємства та їх характеристика.

9. Мета аналізу валового прибутку підприємства.

10. Задачі аналізу валового прибутку підприємства.

11. Сутність торговельної надбавки як економічної бази торговельної діяльності.

12. Методика визначення впливу основних показників на доходи підприємства.

ЛЕКЦІЯ № 17

План

1. Сутність прибутку як економічної категорії, умови зростання та функції.

2. Система аналітичних показників прибутку підприємства, їх характеристика.

3. Методика аналізу прибутку та рентабельності підприємства.

Література:

Л [2, 3], [6.c.261-284], [7.c.135-142], [9.c.489-495],

Л_Д [1.с.90-98], [2.c.272-292].

1. Сутність прибутку як економічної категорії, умови зростання та функції

В умовах ринкових відносин прибуток займає особливе місце в системі господарювання. Він складає основу економічного розвитку підприємства, забезпечуючи його життєздатність, виступає не тільки як основне джерело фінансування діяльності підприємства, але і як найважливіша складова доходів державного і місцевого бюджетів.

Прибуток– це найважливіша економічна категорія, мета діяльності підприємств і основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці.

Прибуток є найважливішим якісним показником ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства являє собою визначену форму прибавочного продукту в умовах товарно-грошових відносин і характеризує остаточний фінансовий результат діяльності підприємства.

Як в оцінному результативному показнику в прибутку узагальнюється стан доходів, витрат підприємства, продуктивності праці і його ефективності, інших якісних показників.

Відповідно до П(с)БО №3 прибуток – це сума на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Будучи орієнтиром підприємницької діяльності, прибуток одночасно є метою та умовою цієї діяльності, тому що є фінансовою основою для подальшого розвитку підприємства. Необхідний розмір прибутку визначається потребами підприємства в розвитку, задоволенні економічних інтересів працівника, трудового колективу і суспільства.

Основним джерелом формування прибутку в торгівлі виступають реалізовані торговельні надбавки. По більшості товарів розмір торговельних надбавок підприємства торгівлі установлюють виходячи з фактичних витрат і забезпечення необхідного прибутку для стійкого положення на ринку товарів і послуг. Отже чим більше величина надбавки, тим більше і сума прибутку, що одержить підприємство за умови продажу цього товару. Однак не слід випускати з виду, що розмір надбавки може не тільки не принести очікуваного прибутку, але і привести підприємство до збитків.

Умови зростання прибутку:

- розширення асортименту товарів;

- впровадження інновацій комерційного характеру з метою збільшення обсягів продажу нових товарів, що користуються підвищеним попитом;

- відсутність страху перед комерційним ризиком;

- розумне використання коштів одержаних від економії витрат;

При цьому необхідно вибрати стратегію комерційної діяльності: або знижувати ціну товарів відповідно до зменшення попиту на наявні товари в розрахунку на те, що це приведе до підвищення обсягу продажу і може збільшити прибуток, або не змінювати ціну, орієнтуючись на збереження стабільності помірного попиту. Вибравши перший варіант стратегії, можна, крім того, досягти прискорення обертання коштів (власного зворотного капіталу). По другому варіанту можливе заморожування власного капіталу на якийсь час у результаті може виникнути необхідність залучення позикового капіталу, що приведе до додаткових фінансових витрат на сплату відсотків за надані кредити, позички.

Підприємства будь-яких організаційно-правових форм прагнуть до максимізації прибутку. Це випливає з основних функцій, що він виконує, а саме:

- оціночна функція(є мірилом оцінки господарської діяльності підприємства, виступає індикатором успішності);

- розподільча функція (використовується як інструмент обліку і розподілу чистого доходу суспільства між бюджетами різних рівнів і підприємствами, служить джерелом наповнення державного бюджету);

- стимулююча функція (використовується як джерело матеріального заохочення праці працівників, виступає джерелом винагороди власників акцій, є джерелом самофінансування розвитку підприємства).

У процесі управління прибутком використовуються різні ознаки її класифікації. По виду діяльності і порядку розрахунку прибуток визначається щодо кожної галузі окремо.

2. Система аналітичних показників прибутку підприємства, їх характеристика

Зміст прибутку розкривається через його показники. Сума прибутку – це абсолютний показник, що характеризує перевищення доходів підприємства над його витратами.

Оскільки підсумком діяльності підприємства можуть бути замість «прибутку» «збитки», то в П(с)БО №3 дається узагальнена назва «фінансовий результат», що диференціюється щодо видів діяльності підприємства.

Для оцінки фінансового результату та ефективності господарської діяльності підприємства використовують систему аналітичних показників прибутку:

- фінансовий результат від операційної (основної) діяльності (прибуток, збиток)

- фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток, збиток)

- фінансовий результат від звичайної діяльності після оподаткування (чистий прибуток, збиток)

Абсолютна величина прибутку виступає узагальнюючим підсумковим показником, що характеризує обсяг фінансових коштів підприємства для розрахунків з бюджетом, формування фондів підприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення. Але цей показник не відображає ступеня ефективності господарської діяльності підприємства.

У сучасних умовах, які характеризуються інфляційними процесами, абсолютні показники не дають можливості об’єктивної оцінки фінансових результатів.

Необхідно порівняти результати (у даному випадку масу прибутку) з витратами, ресурсами, що забезпечили одержання прибутку. Тому для характеристики ефективності господарської діяльності підприємства, ступеня використання його ресурсів, раціональності допущених витрат використовуються показники відносної прибутковості, що в економічній практиці одержали назву рентабельності.

В умовах ринкової економіки рентабельність є найважливішим якісним показником роботи підприємства, у якому узагальнюється стан доходів, витрат підприємства, оборотності товарів, використання основних засобів, робочої сили, власного і позикового капіталів. Показник рентабельності свідчить про прибутковість господарчої діяльності в минулому періоді і про можливості його подальшого функціонування.

Рівень рентабельностівизначається як відсоткове відношення суми отриманого прибутку до одного з показників функціонування підприємства: обсягу товарообігу, величини витрат, середнього розміру основних фондів та зворотних коштів, суми коштів фонду оплати праці і т.д.

Необхідно звернути увагу на те, що для розрахунку рентабельності можуть використовуватися як загальний так і чистий прибуток.

Рентабельність реалізації продукції (товарів)

Рр.=100

Рр.=(Пр:Vр)×100; Рр.=(Пр:Т)×100

Даний показник характеризує суму прибутку від реалізації, одержаної підприємством на одну грн. вартості проданої продукції (товарів).

Рентабельність товарообігу (Рт) відображає залежність між прибутком та товарообігом і показує величину прибутку, отриману з одиниці проданого товару.

Під впливом зовнішніх і внутрішніх умов господарської діяльності підприємств істотно змінюються абсолютна сума і відносний рівень прибутку.

До зовнішніх факторів, що не залежать від діяльності підприємства відносяться: кон’юнктура ринку, рівень цін на споживані ресурси, норми амортизації, зміни в законодавчих і нормативних документах в області ціноутворення, кредитування, оподатковування підприємств, оплати праці працівників, вплив світового ринку і т.д. Структура попиту населення на товари і послуги може змінитися в зв’язку з державною політикою доходу.

Стримування індексації реальних доходів населення (розміру мінімальної заробітної плати, пенсії, стипендії, різних грошових виплат соціального призначення) у залежності від темпів інфляції веде до скорочення купівельної спроможності і, отже, до зниження обсягу продажу товарів.

До внутрішніх факторів, що впливають на формування прибутку відносяться: рівень господарювання, компетентність керівників, менеджерів, конкурентоздатність продукції, організація реалізації (виробництва) товарів, обсяг реалізованих товарів, рівень цін реалізованих товарів, витрати підприємства, оборотність і склад капіталу, чисельність працівників, їх фондоозброєність і т.д.

Для кількісного виміру впливу основних чинників на прибуток підприємства можна використати спосіб абсолютних різниць:

- вплив обсягу товарообігу на прибуток підприємства

, де ΔТ – розмір зміни товарообігу,

Рр.(пл.) – рівень рентабельності плановий.

- вплив структури товарообігу на прибуток підприємства.

, де Тф – товарообіг фактичий,

ΔРВП(чтд) – розмір зміни валового прибутку (торговельного доходу)

- вплив рівня витрат підприємства на прибуток:

, де Тф – товарообіг фактичний,

РВт – розмір зміни рівня витрат підприємства.

3. Методика аналізу прибутку та рентабельності підприємства

Для виявлення резервів зростання прибутку, оптимізації його обсягу, оцінки та кількісного виміру причин, що викликали зміну обсягу, необхідно проаналізувати прибуток підприємства.

Мета аналізу прибутку полягає в забезпеченні процесу управління своєчасною і якісною аналітичною інформацією про доходи і витрати, прибуток і рентабельність для вироблення та прийняття обґрунтованих аналітичними розрахунками рішень.

Відповідно до мети, перед аналізом фінансових результатів стоять наступні задачі:

- вивчити систему формування планових показників прибутку і рентабельності підприємства для того, щоб оцінити обґрунтованість планового завдання і сприяти удосконаленню планування;

- вивчити складові і дати оцінку динаміці фінансових результатів;

- визначати і кількісно вимірити вплив факторів на фінансові результати;

- вивчити резерви збільшення суми прибутку (подолання збитковості – якщо це має місце в діяльності підприємства) і рентабельності.;

- розробити заходи щодо залучення резервів росту високих фінансових результатів і ефективності використання усіх видів засобів підприємства в перспективі;

- вивчити напрямки використання прибутку і оцінити чи забезпечене фінансування за рахунок власних коштів розвитку господарської діяльності.

З усього спектра перерахованих задач випливає, що однією з основних задач аналізу фінансових результатів є оцінка господарської діяльності з погляду максимізації прибутку і виявлення резервів її росту, який можна використовувати в поточній діяльності або в перспективі.

Приклад 1. Проаналізувати прибуток та рентабельність підприємства, визначити вплив окремих чинників, за результатами розрахунків зробити висновок.

1) Визначимо рівень валового прибутку по плану та фактичного:

2) Визначимо рівень витрат підприємства по плану та фактично:

3) Визначимо прибуток підприємства від операційної діяльності

4) Так як підприємство не займається фінансовою діяльністю, то прибуток від звичайної діяльності до оподаткування буде у тому ж розмірі, що і прибуток від операційної діяльності.

5) Визначимо кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства (чистий прибуток)

6) Визначимо рентабельність підприємства

7) Визначимо відхилення щодо всіх показників та заносимо результати у таблицю.

8) Визначимо вплив окремих чинників на прибуток підприємства:

- вплив зміни обсягу товарообігу

- вплив зміни структури товарообігу

- вплив зміни рівня витрат підприємства

За результатами розрахунків можна зробити висновок, що фактичний товарообіг збільшився на 7,5%, що в сумі складає 27,0 тис. грн.. Збільшення фактичних обсягів реалізації товарів призвело до підвищення суми валового прибутку (торговельного доходу) на 11,7 тис. грн.., а рівня валового прибутку на 1,5%. У результаті підвищення товарообігу абсолютна сума витрат підприємства також збільшилася ( за рахунок підвищення суми витрат, які залежать від зміни товарообігу) на 1,0 тис. грн.., але рівень витрат знизився на 1,0 % і фактично склав 17,0 %. Все це позитивно вплинуло на прибуток від операційної діяльності, який фактично збільшився на 10,7 тис. грн. і склав 25,1 тис. грн.. Визначення впливу чинників показує, що за рахунок підвищення товарообігу на 27,0 тис. грн. прибуток збільшився на 0,86 тис. грн., за рахунок змін, що відбулися у структурі товарообігу обсяг прибуток збільшився на 5,81 тис. грн., а зниження рівня витрат підприємства на 1,0 % призвело до збільшення суми прибутку на 3, 87 тис. грн. Отже, 0,86 + 5,8 + 3,9 = +10,7 тис. грн..

Всі визначені чинники позитивно вплинули на діяльність підприємства і в кінцевому результаті підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 19,8 тис. грн., що на 8,4 тис. грн.. більше запланованого обсягу, а його рівень рентабельності збільшився на 1,9% і фактично склав 5,1%.

Значення прибутку і рентабельності можна охарактеризувати в такий спосіб :

- прибуток – це фінансовий результат діяльності підприємства;

- розмір прибутку визначає можливості підприємства само фінансувати свій розвиток, що характеризується коефіцієнтом самофінансування:

Кс=, де Кс – коефіцієнт самофінансування; Пн – прибуток, що направляється у фонд накопичення; А – амортизаційні відрахування; ПЗ – позикові засоби; кредиторська заборгованість і інші притягнуті засоби. Коефіцієнт самофінансування показує, на скільки обсягів власних джерел перевищує обсяг позикових засобів;

- від розміру прибутку і рівня рентабельності залежить процес формування і поповнення власних зворотних коштів підприємства, що у свою чергу визначає платоспроможність і фінансову стійкість підприємства;

- досить рентабельне підприємство здатне залучати у свій господарчий обіг кредити, якщо ж прибутку немає або його мало, то залучення кредитів дуже небезпечно (можна розорити підприємство);

- якщо підприємство отримує достатній прибуток, то в нього є можливість створювати за рахунок відрахувань від прибутку фонд споживання та соціального розвитку колективу;

- рентабельне підприємство конкурентоздатне, може створювати фонд комерційного ризику, застосовувати активно глибоку цінову політику, не боячись наступати на конкурентів;

- рентабельне прибуткове підприємство привабливіше в порівнянні з нерентабельним для діяльності і розвитку, одержання інвестицій;

- якщо підприємство отримує прибуток у достатньому розмірі, то в такого підприємства є грошові кошти на рахунках у банках, наявність яких забезпечує підприємству абсолютну (термінову) ліквідність.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. V. Підриємницький дохід і прибуток
4. WEB - сайт підприємства в Інтернет
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Автопідприємства вантажних автомобілів
7. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
8. Активами торговельного підприємства
9. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
10. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації

Переглядів: 2018