• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методи оцінки вартості підприємства

План

Тести

1. Планування прибутку – це:

а) розробка системи заходів щодо забезпечення формування прибутку у необхідному обсязі;

б) формування прибутку по центрам виникнення та видам товарів;

в) правильної відповіді немає.

2. Основою якого методу формування прибутку являється попереднє визначення потреби щодо власних фінансових ресурсів, які формуються за рахунок чистого прибутку підприємства:

а) нормативного методу;

б) методу прямого розрахунку;

в) методу цільового формування прибутку.

3. Що являється головною метою планування розподілу прибутку:

а) оптимізація пропорцій між капіталізуємою та споживацькою долями прибутку;

б)стратегічний розвиток підприємства за рахунок капіталізуємої долі прибутку;

в) забезпечення формування у необхідних розмірах резервного фонду підприємства.

4. Із складу якої долі прибутку виділяються кошти, які направляються до резервного та інші фонди спеціального призначення:

а) скоригованої;

б) інвестиційної;

в) споживчої.

5. Які кошти не можна віднести до споживацької долі прибутку в процесі його розподілу:

а) кошти направлені на матеріальне стимулювання;

б) кошти направлені на інвестування розвитку підприємства;

в) кошти направлені на виплату дивідендів власникам підприємства.

6. Використання нормативного методу прогнозування прибутку передбачає:

а) визначення потреби щодо власних фінансових ресурсів;

б) визначення впливу чинників зовнішнього середовища;

в)наявність на підприємстві відповідної нормативної бази.

7. Забезпечує найбільший взаємозв’язок планових показників прибутку із стратегічними цілями управління прибутку підприємства:

а) метод цільового формування прибутку;

б) нормативний метод прогнозування формування прибутку;

в) індексний метод.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

1.Розрахувати необхідну величину прибутку для забезпечення режиму самофінансування і рентабельність підприємства на плановий рік використовуючи метод цільового планування прибутку, якщо:

- виручка від реалізації товарів планується у розмірі –195,0 тис.грн.

- інші доходи операційної діяльності будуть складати –5,8 тис.грн.

- собівартість реалізованих товарів –113,8 тис.грн..

- рівень витрат підприємства, щодо операційної діяльності –19,5 %

- сума податкових платежів та обов’язкових відрахувань з прибутку планується у розмірі –4,0 тис.грн.

2.Скласти проект плану чистого фінансовогорезультату діяльності підприємства та економічно його обґрунтувати, згідно даних:

3.Розробити план чистого прибутку підприємства, використовуючи дані:

1. Товарообіг звітного року –336,0тис.грн.

2. У плановому році:

· товарообіг збільшиться на 2,5 %

· чистий операційний дохід –87,8 тис.грн..

· рівень витрат підприємства – 19,5 %

· дохід від фінансової діяльності –11,0 тис.грн..

· витрати щодо фінансової діяльності –7,5 тис.грн.

4. Підприємству запропоновано три варіанти закупівлі товарів. Вибрати оптимальний варіант закупівлі товарів щодо розширення асортименту, який дасть змогу забезпечити рентабельність підприємства. Вибір обґрунтувати.

5. На ПП “Сігма” прогнозується розширення асортименту товарів, за рахунок чого очікується підвищити дохід (виручку) від реалізації товарів на 4,0 %, валовий прибуток очікуваний 177,5 тис.грн., інші операційні доходи – 23,0 тис.грн., адміністративні витрати та витрати на збут очікувані 26,5 %. Планували отримати товарообіг у розмірі 624,0 тис.грн. Розрахувати та економічно обгрунтувати очікуваний чистий фінансовий результат та рентабельність підприємства. Запропонувати заходи щодо підвищення прибутку.

6. На ПП “Глорія” товарообіг звітного року складає 513,0 тис.грн., валовий прибуток за звітний період 143,8 тис.грн. В наступному році планується збільшити обсяг товарообігу на 8,0 %, а рівень валового прибутку на 3,0%. Розрахувати та економічно обґрунтувати розмір прибутку від операційної діяльності та рентабельність підприємства. Суму адміністративних витрат та витрат на збут запрогнозувати самостійно.

7. У ТОВ “Овація” у наступному кварталі прогнозується проведення рекламних заходів, у зв’язку з чим товарообіг зросте на 4,5 %, а чистий торговий дохід на 3,5%. Товарообіг звітного періоду складає 223,0 тис.грн., чистий торговий дохід - 36,5 тис.грн., рентабельність минулого кварталу – 4,0%. Витрати підприємства після проведення рекламних заходів будуть складати 29,6 тис.грн. Визначити економічну ефективність проведених заходів щодо реклами. Зробити висновки.

ЛЕКЦІЯ №

ТЕМА «Вартість підприємства та методи її оцінки»

1. Види вартості підприємства, їх характеристика.

2. Методи оцінки вартості підприємства.

3. Узгодження результатів оцінок вартості майна, отриманих різними методами.

Окремі елементи майна підприємства, а також весь цілісний майнований комплекс підприємства, в умовах ринкової економіки можуть бути об’єктом купівлі – продажу.

Підприємство в цілому стає об’єктом купівлі-продажу в процесі приватизації та акціонування, в процесі зміни власників або пошуку санатора в разі банкрутства, при проведенні операцій, пов’язаних із заставою майна, його страхуванням та інше. Об’єктом купівлі-продажу в цьому разі виступає власний капітал підприємства, який на даний момент матеріалізовано в певну сукупність його активів, а також право власності на підприємство як самостійний господарчий суб’єкт ринку.

Підприємство в процесі купівлі-продажу набуває властивостей товару, які полягають у наступному:

Як будь-який товар, підприємство має бути корисним для покупця, тобто мати споживачу вартість.

Корисність підприємства полягає в можливості проведення господарської діяльності виробництва продукції (робіт, послуг), отримання та привласнення доходів від використання майна, що є в його розпорядженні.

Ступінь корисності, а відповідно і споживча вартість, визначаються кожним покупцем індивідуально, виходячи з його власних усвідомлень (міркувань) про можливу ефективність функціонування підприємства – товару.

Підприємство є інвестиційним товаром, тобто віддача на вкладення в його придбання очікується в майбутньому. Це обумовлює ризик інвестування, оскільки умови та ефективність його функціонування носять імовірний характер. Для оцінки доцільності придбання підприємства – товару майбутні очікувані доходи необхідно дисконтувати (визначити їх теперішню вартість) з врахуванням часу отримання, інфляційних очікувань та ризику.

Вартість підприємства-товару визначається попитом на нього, який формується під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.

Внутрішніми факторами, що формують попит, є: імідж та ділова репутація підприємства, досвід діяльності, налагоджені комерційні зв’язки, ефективність діяльності підприємства (рентабельність, ліквідність, ділова активність) та інше.

Не менше, а то іноді й більше значення мають зовнішні фактори, що формують попит. До них відносяться: стадія життєвого циклу та рівень прибутковості галузі (сфери діяльності), у якій працює підприємство, суспільна думка, умови та інструменти державного регулювання підприємницької діяльності в цілому та в даній галузі (сфері діяльності), макроекономічна стабільність в суспільстві в цілому, платоспроможність потенційних покупців та інше.

Альтернативою придбання підприємства є створення аналогічного підприємства.

Це передбачає: реєстрацію підприємства як юридичної особи, формування його статутного фонду та залучення інших джерел фінансування, придбання матеріальних коштовностей (майна), аналогічного за обсягом та складом майна підприємства-товару, формування трудового колективу, отримання необхідних ліцензій та дозволів, набуття виробничого і комерційного досвіду та інше.

Перелічене свідчить, що в разі придбання підприємства-товару його покупець стає власником не лише його майна (певні сукупності матеріальних коштовностей), а стає власником господарюючого суб’єкта ринку.

Витрати на створення підприємства-аналога не обмежуються сумою коштів, необхідних для придбання аналогічних елементів майна (за їхньою відповідною вартістю з урахуванням зносу та інших якісних характеристик). Створення підприємства-аналога потребує ще й додаткових витрат (фінансових, організаційних, часових, людських), розмір яких не має бухгалтерського виразу та оцінюється експертно.

Визначені властивості товару-підприємства обумовлюють його вартість. Залежно від мети оцінки можуть використовуватися такі види вартості підприємства.

Ринкова вартість підприємства, яка використовується в угодах з купівлі-продажу. Визначається фактичною та можливою прибутковістю діяльності, витратами на створення аналогічних підприємств, співвідношенням між попитом та пропозицією.

Інвестиційна вартість підприємства, яка визначається конкретним інвестором на базі індивідуальних вимог та оцінок. Різниця між ринковою та інвестиційною вартістю обумовлюється різною оцінкою ризику, доходності та ліквідності об’єкта інвестування, різними можливостями покупців при організації бізнесу та інше.

Заставна вартість, яка використовується при операціях застави окремих елементів майна підприємства або його акцій. Оцінює можливості, час та вартість продажу активів у разі неплатоспроможності підприємства.

Відновлювальна вартість, яка визначає витрати на відновлення точної копії підприємства в разі втрати або пошкодження активів. Використовується в зовнішньому страхуванні підприємства та визначає страхову суму, яка відшкодовується в разі настання ризикових подій (страхових випадків). З цією ж метою може використовуватися вартість заміщення, яка характеризує витрати на створення активу – аналога.

Ліквідаційна вартість, яка відбиває різницю між можливою ціною продажу окремих елементів майна підприємства в разі його ліквідації як суб’єкта господарювання, та додатковими витратами, пов’язаними з проведенням ліквідації (адміністративні витрати, витрати на аудиторські, бухгалтерські та юридичні послуги, витрати по закриттю рахунків та інше).

В залежності від мети оцінки та виду вартості, яку необхідно визначити, в сучасній світовій практиці використовують різні методи оцінки бізнесу, які об’єднуються в 3 групи.

В основі майнових методів оцінки вартості майна підприємства лежить визначення вартості власних або “чистих” активів підприємства, які залишаються в його власності після виконання всіх зовнішніх зобов’язань. Вартість підприємства в цьому разі визначається так:

ВП_м = А – ЗЗ,

де А – активи, що знаходяться в розпорядженні підприємства;

ЗЗ – зовнішні зобов’язання підприємства (по кредитах, займах,

розрахунках з контрагентами, персоналом, бюджетом та інше).

Вартість активів, що знаходяться на момент оцінки в розпорядженні підприємства може бути обчислена по-різному:

- на основі бухгалтерської оцінки, тобто в розмірі, який відображено в балансі підприємства;

- на основі експертного коригування бухгалтерської інформації з метою врахування невідповідності між балансовою та ринковою вартістю окремих елементів майна (шляхом використання коригуючи коефіцієнтів, експертного зменшення або збільшення вартості окремих активів);

- на основі розрахунку вартості формування сукупності активів підприємства, виходячи з сучасних ринкових цін їх придбання та врахування фізичного та морального зносу;

Експертна оцінка вартості окремих елементів майна має враховувати особливості їх формування та фактори, що визначають ринкову вартість.

Зовнішні зобов’язання підприємства оцінюються на основі балансових даних про обсяг заборгованості по кредитах, займах перед постачальниками, бюджетом, персоналом та іншими кредиторами. При проведенні цієї роботи слід пам’ятати, що у балансі підприємства знаходить відображення тільки обсяг основного боргу, без відсотків (або інших форм платні) , які не сплачені на момент проведення оцінки. Останні мають бути обчислені окремо, виходячи з умов отримання окремих видів позикових ресурсів.

Порядок оцінки вартості активів та зобов’язань підприємства обумовлює точність та обґрунтованість отриманої оцінки.

Використання тільки бухгалтерської інформації дозволяє легко та швидко оцінити вартість підприємства, але об’єктивність такої оцінки є досить низкою, оскільки “книжна” вартість бізнесу, як правило, не відповідає дійсності.

Використання спеціальних методів та засобів оцінки ускладнює процедуру, потребує додаткового часу та інформації. Проте така оцінка є більш об’єктивною.

Оскільки об’єктом купівлі-продажу є не тільки майно, що належить підприємству, вартість підприємства не може обмежуватись вартісною оцінкою його активів. Підприємство набуває “спроможності” приносити доход, право привласнення цього доходу на законних засадах.

Саме тому доходові методи оцінки визначають вартість підприємства, виходячи з розміру доходів, котрі можуть бути отримані в майбутньому в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, використання його майна. При проведенні оцінки чистий прибуток власника підприємства або грошовій потік від інвестування визначається як сума чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, та амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів.

В іноземній практиці для оцінки вартості підприємства за доходом використовують метод капіталізації та метод дисконтування прибутку.

Метод капіталізації використовується для стабільних підприємств, з стійкими або незначно хиткими “темпами” росту чистого доходу (прибутку).

Використання цього методу передбачає проведення наступної роботи.

1-й етап – визначення середньорічного чистого доходу, який отримується в результаті діяльності підприємства.

Для проведення цієї роботи необхідно дослідити динаміку отримання чистого прибутку за декілька минулих років (як правило, п’ять, однак можливі й інші часові інтервали, якщо вони забезпечують необхідне уявлення про стан справ).

На основі побудованого динамічного ряду та з використанням методів середньоарифметичної середньої, ковзкої, середньої, вагових коефіцієнтів (для встановлення значущості окремих часових періодів) або шляхом побудови рівняння Треньової прямої, розраховується середньорічний доход. Вибір методу розрахунку залежить від ступеня коливальності динамічного ряду.

2-й етап – визначення ставки капіталізації або норми рентабельності інвестицій.

Рівень ставки капіталізації залежить від особливостей формування інвестиційних ресурсів покупця, що і визначає індивідуальність її оцінки. З іншого боку, вона повинна враховувати стійкість отримання доходу (ризик інвестування), що обумовлює диференціацію її обсягу при оцінці вартості різноманітних підприємств. Чим стійкіші темпи росту прибутку має підприємство, тим нижча ставка капіталізації повинна прийматися.

3-й етап – оцінка вартості підприємства.

Вартість підприємства за цим методом визначається так:

ВП_кап =

де ЧД_ср – середньорічний чистий доход;

С_к - ставка капіталізації, %.

Другим можливим методичним підходом до оцінки вартості підприємства за доходом є метод дисконтування майбутніх доходів.

Особливістю даного методу є врахування не тільки поточної норми та маси отримання чистого прибутку, а й перспектив їх зростання в майбутньому.

Основними етапами роботи при застосуванні цього методу є:

- прогнозування доходів підприємства;

- прогнозування витрат підприємства;

- розрахунок грошового потоку, який отримується в кожному прогнозованому періоді;

- вибір ставки дисконтування;

- оцінка теперішньої вартості майбутніх грошових потоків.

Найбільш складним етапом роботи є визначення ставки дисконтування. Ставка дисконтування використовується для оцінки реальної вартості права присвоєння майбутніх грошових потоків, вона повинна перевищувати безризикову норму доходності на величину премії за всі види ризиків, пов’язаних з інвестуванням в підприємство, що оцінюється.

Світова практика довела незаперечні позитивні якості цього методу оцінки вартості підприємства, однак його практичне використання потребує відповідних знань та досвіду в області оцінки бізнесу, прогнозування, фінансової математики.

Викладені підходи до оцінки вартості підприємства за доходом є базовими.

В сучасній фінансовій літературі описано, а в практиці країн з розвиненою ринковою економікою використовується велика кількість похідних підходів та моделей оцінки, зокрема на базі використання спеціальних математичних методів та комп’ютерних програм.

Величина, отримана в результаті описаних вище розрахунків, визначає вартість 100% контрольного пакету акцій або паїв підприємства. У випадку оцінки меншої долі власності робиться знижка (у відсотках до оціночної вартості) за неконтрольований характер, у зв’язку з неможливістю впливу покупця на стратегію та тактику діяльності підприємства. При оцінці акцій закритих акціонерних товариств застосовується знижка на недостатню ліквідність капіталу.

Відносно простими, але досить об’єктивними методами оцінки вартості підприємства, є аналогові методи оцінки вартості підприємства – метод ринку капіталів, метод угод, метод галузевих коефіцієнтів та інші.

На відміну від методів, розглянутих вище, при використанні аналогових методів оцінки вартість підприємства визначається, виходячи з фактичної ринкової оцінки підприємств, що порівнюється з підприємством, вартість якого оцінюється.

Практичне застосування даних методів передбачає наявність інформації про фактичні ринкові ціни на порівнювані підприємства, яка може бути отримана на основі моніторингу угод з купівлі-продажу підприємств-аналогів, що реально відбулися.

Формування сукупності підприємств-аналогів проводиться з урахуванням специфіки та профілю діяльності, місцезнаходження, орієнтації на певну групу покупців, стадії життєвого циклу, розміру підприємства, тривалості роботи на ринку, стратегії та тактики діяльності, фінансових характеристик та інше.

Застосування методу ринку капіталу припускає аналіз ринкових цін на акції підприємств-аналогів та виявлення на цій основі залежностей між ціною акції та фінансовими показниками діяльності підприємств. Найбільш часто використовують наступні залежності, які формуються через мультиплікатори (співвідношення):

- ціна до грошового потоку;

- ціна до балансової вартості активів за мінусом зобов’язань;

- ціна до балансового прибутку;

- ціна до брутто - результату експлуатації інвестицій (доходу до вирахування відсотків та податків).

Як показують дослідження, значення мультиплікатора залежить від ефективності господарсько-фінансової діяльності підприємства, як правило, рівня рентабельності власного капіталу.

При відомому значенні мультиплікатора (з урахуванням фінансового становища підприємства) вартість підприємства визначається так:

ВПрк – БПМ ц/бп,

де БП – балансове значення показника підприємства, що оцінюється (наприклад, балансова вартість активів за вирахуванням зобов’язань);

М ц/бп – мультиплікатор, який оцінює співвідношення між ринковою ціною та балансовим значенням показника (наприклад, ціна до балансової вартості активів).

При використанні методу угод відбирають угоди на купівлю-продаж підприємств з найбільш схожим характеристиками, насамперед фінансовими. За цими угодами розраховують мультиплікатор ринкової ціни до балансового значення показника (як правило, балансової вартості активів або балансового прибутку).

Отримані результати усереднюють та використовують для прогнозування ринкової вартості підприємства, яке оцінюється.

Метод галузевих коефіцієнтів передбачає побудову одно - або багатофакторної корелятивно-регресивної моделі, яка описує залежність між ринковою ціною підприємства та будь-якими показниками його господарсько-фінансової діяльності. Наприклад, в роздрібній торгівлі такими показниками (факторами) є: чистий доход (прибуток); вартість активної частини основних фондів підприємства; вартість товарних запасів підприємства.

В завершення аналізу методів оцінки вартості підприємства, що використовуються в світовій практиці, треба ще раз підкреслити необхідність комплексної оцінки на базі використання різноманітних методичних підходів. Це дозволяє використовувати переваги окремих методів при мінімізації притаманних їм недоліків.

Кожна група методів, які розглянуті, має свою сферу застосування:

- майнові методи використовуються для визначення мінімальної ціни продажу підприємства, при визначенні його заставної, відновлювальної та ліквідаційної вартості;

- доходові методи дозволяють визначити максимально допустиму (з точки зору індивідуального покупця) інвестиційну вартість підприємства, при якій забезпечується окупність витрат на його придбання та отримання необхідної норми суми прибутку;

- аналогові методи дозволяють проаналізувати найбільш ймовірну вартість купівлі-продажу підприємства.

Оцінка вартості підприємства, зроблена кількома методами, може давати різні комбінації результатів.

Література:

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. WEB - сайт підприємства в Інтернет
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
6. Автопідприємства вантажних автомобілів
7. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
8. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
10. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
11. Адміністративні методи управління
12. Адміністративні, економічні й інституційні методи.

Переглядів: 2578