• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок визначення середньооблікової чисельності штатних працівників

У наведеному прикладі сума чисельності працівників облікового складу, що підлягають внесенню для розрахунку в середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу за всі дні місяця, становить 8667, календарна кількість днів — 31, Середньооблікова чи­сельність штатних працівників облікового складу за місяць у цьому випадку становить 280 чоловік ().

Середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на щойно введених в експлу­атацію підприємствах, ліквідованих, що мають сезонний характер вироб­ництва тощо, за винятком тих, які переведені тимчасово на такий режим роботи за рішенням адміністрації), визначається шляхом ділення суми чи­сельності штатних працівників облікового складу за всі дні роботи підпри­ємства у звітному місяці, враховуючи вихідні та святкові (неробочі) дні за період роботи, на загальне число календарних днів у звітному місяці.

Середньооблікова чисельність працівників за період із початку року (н тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період із початку року до звітного місяця включно, та діленням одержаної суми на кількість місяців за період г* початку року, тобто відповідно на 2, 3, 4...12.

Приклад 3.Підприємство мало середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу: у січні — 620 чоловік, у лютому — 640 чоловік, у березні — 690 чоловік. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 1 квартал становила 650 чоловік ().

Приклад 4. Підприємство почало працювати у березні. Середньо-облікова чисельність штатних працівників облікового складу ста­новила: у березні — 450 чоловік, у квітні — 660, у травні — 690 чоловік. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за період із початку року (за 5 місяців) становила 360 чоловік ().

Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер роботи або введення в експлуатацію після січня тощо), середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу за рік визначає таким шляхом підсумовування зазначеної чисельності працівників за всі ці роботи підприємства і діленням одержаної суми на 12.

Цей порядок не поширюється на підприємства, які вимушено зупиняли виробництво.

Приклад 5.Підприємство з сезонним характером роботи почало працювати у квітні й закінчило у серпні. Середньооблікова чи­сельність працівників становила: у квітні — 641 чоловік, у травні — 1254 чоловіки, у червні — 1316 чоловік, у липні — 820 чоловік, у серпні — 457 чоловік. Середньооблікова чисельність працівників за рік становила 374 чоловіки ().

Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує резерв в основному робітників), що має використовуватися для заміни тих, хто виходить на роботу з поважних причин.

Окрім оцінки персоналу за допомогою групування за названими ;це ознаками, у практиці планування персоналу та управління трудовими ресурсами найчастіше використовуються подані нижче показники, і потребують порівняння з аналогічними в споріднених підприємствах з мають аналізуватися в динаміці.

1. Плинність персоналу:

де ПлП – плинність персоналу;

КЗ — кількість звільнених працівників з усіх причин, чол.;

Ч — середньооблікова чисельність працівників, чол.

2. Стабільність персоналу:

де СП — стабільність або "відданість" персоналу (середній стаж ро­боти на даному підприємстві);

ЗСР — загальна сума років роботи на даному підприємстві всього персоналу.

3. Рівень дисципліни персоналу:

де РД — рівень дисципліни (неявок на роботу);

Н_ЯР — неявки на роботу, людино-днів;

Тф — фактично відпрацьовано, людино-днів.

4. Відповідність кваліфікації робітників ступеню складності вико­нуваних ними робіт:

де ВК - відповідність кваліфікації робітників ступеню складності виконуваних ними робіт;

СТР_рб — середній тарифний розряд групи робітників;

СТР_рт — середній тарифний розряд виконуваних робіт.

При плануванні чисельності персоналу застосовують укрупнений і деталізований методи. При укрупнених розрахунках планова середньо-облікова чисельність працівників підприємства чи структурного підроз­ділу (Ч^пл) визначається відношенням планового обсягу виробництва продукції (О^пл_в до планового показника виробітку на одного працюю­чого (В^пл):

Вказану чисельність можна визначити також методом коригування базової чисельності:

,

де Ч^баз – базова середньооблікова чисельність працюючих, чол.;

- індекс зростання обсягу продукції у плановому періоді;

- індекс зростання продуктивності праці на одного середньооблікового працюючого у плановому періоді;

- зміна чисельності працівників за по факторними розрахунками, чол.

Для робітників-відрядників розрахунки здійснюються на основі по­казників трудомісткості продукції (затрат часу на виготовлення одиниці продукції), фонду робочого часу і рівня виконання норм; робітників - почасовиків — з урахуванням закріплених зон і трудомісткості обслугову­вання, норм чисельності персоналу, трудомісткості, нормованих завдань, фонду робочого часу; учнів — з урахуванням потреби в підготовці нових робітників і планових термінів навчання.

Залежно від специфіки виробництва використовують різні методики визначення чисельності основних робітників. Розраховуючи їхню чи­сельність за трудомісткістю робіт, насамперед потрібно визначити кіль­кість робочого часу, необхідного для виконання виробничої програми. Для цього визначають кількість нормо-годин, необхідних на програму, яка дорівнює кількості продукції, помноженої на чинну норму часу на один виріб. Враховуючи, що встановлені норми часу (виробітку), як пра­вило, перевиконуються, необхідно скоригувати потребу в нормо-годинах, розраховану на підставі чинних норм часу, на коефіцієнт перевиконання цих норм.

При визначенні чисельності основних робітників необхідно також визначити реальний фонд робочого часу. Для цього треба розробити ба­ланс робочого часу одного робітника, в якому обчислюють три види робо­чого часу: календарний — кількість днів протягом планового року; номі­нальний — календарна кількість днів у плановому році з відрахуванням вихідних і святкових днів; плановий реальний, або ефективний, фонд ро­бочого часу, який одержуємо після відрахування з номінального фонду цілоденних втрат робочого часу, пов'язаних із планованими черговими та додатковими відпустками, неявками з причини хвороби та з дозволу ад­міністрації, відпустками у зв'язку з вагітністю й пологами, виконанням службових і державних обов'язків, прогулів, цілодобових простоїв, страйків, а також внутрішньозмінних втрат робочого часу.

Кількість днів чергової відпустки розраховується на основі показни­ків кількості працівників за категоріями і тривалості відпустки окре­мих груп.

Тривалість чергових і додаткових відпусток розраховують на основі кладеного на підприємстві графіка відпусток, у якому визначено час і тривалість відпустки кожного робітника. Дані графіка відпусток групують за тривалістю відпустки.

де - календарні дні відпустки і-тої групи робітників;

- чисельність певної групи робітників, що мають відпустку певної тривалості, чол.;

- загальна чисельність робітників підприємства, чол.;

n - кількість груп робітників, які мають відпустку певної тривалості.

Неявки, пов'язані з виконанням державних і громадських обов'язків, плануються на рівні їхнього відсотка у загальному номінальному фонді робочого часу у звітному році.

Відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами плануються на основі звітних даних базисного періоду і планової зміни частки жінок у загальній чисельності всього персоналу.

Невиходи через хворобу в плановому балансі визначаються на підставі звітних даних з урахуванням поліпшення санітарно-виробничої гігієни і зниження, завдяки цьому, хвороб.

Явочна кількість робочих днів у плановому балансі обчислюється шляхом зменшення номінального робочого часу на невиходи, дозволені законом:

- чергові й додаткові відпустки;

- відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами;

- невиходи з причини виконання державних і громадських обов'язків.

У звітному балансі, щоб установити явочну кількість робочих днів у році, необхідно відняти також втрати часу через хворобу, з дозволу адміністрації, цілодобові прогули і цілодобові простої.

Після того, як установлено явочну кількість робочих днів на рік, об­мелюється середня реальна тривалість робочого часу. Основою для її розрахунку є дані про кількість або частку робітників, які мають різну тривалість робочого дня, встановлену законом.

Проте ця тривалість не залишається незмінною, оскільки існують ще дозволені законом втрати робочого часу на перерви жінкам, які годують немовлят. Розмір цих втрат у плані визначається на основі звітних даних минулого року, скоригованих на коефіцієнт зміни частки жінок у загаль­ній чисельності персоналу.

До звітного балансу вносяться втрати через внутрішньозмінні про­стої, які визначаються за "простійними" листками. Тривалість простоїв у балансі розраховується так: за простійними листками підсумовується кількість годин, одержана сума ділиться на середньооблікову кількість робітників.

Помноживши кількість робочих годин на явочний фонд робочого часу, одержимо реальний (ефективний) робочий час на одного робітника в годинах на рік.

Приклад 6.Розрахувати робочий час середньооблікового робітника.

Розрахунок робочого часу середньооблікового робітника(дані умовні)

Приклад 7. На підприємстві згідно з графіком відпусток на плано­вий рік отримано таку інформацію про тривалість відпусток ро­бітників:

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. The peace – порядок
6. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
7. Адаптація працівників.
8. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
9. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
10. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
11. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
12. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні

Переглядів: 2497