• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання ДЛЯ самоконтролю знань

Таблиця 1 Розрахунок впливу факторів способом відносних різниць.

План

1. Призначення та класифікація способів аналізу.

2. Способи первинної обробки економічної інформації.

3. Способи факторного аналізу.

В процесі аналітичної обробки економічної інформації використовують ряд спеціальних прийомів та способів економічного аналізу. В них розкривається специфічність методу економічного аналізу, відображається його системний, комплексний характер. Під методом у широкому сенсі цього слова розуміється спосіб підходу до вивчення реальної дійсності, спосіб дослідження явищ природи та суспільства. Якщо предмет відповідає на питання „що ми вивчаємо?”, то метод – „як вивчаємо?”, „за допомогою яких способів?”. Він є сукупністю прийомів та способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкту шляхом виявлення та визначення взаємозв’язку та зміни його параметрів, кількісного і якісного вимірювання впливу окремих чинників на цю зміну.

Прийоми і способи економічного аналізу умовно можна розділити на слідуючи групи:

- способи первинної обробки економічної інформації (порівняння, ґрунтування, відносні і середні величини, деталізація, динамічні ряди);

- способи факторного аналізу:

1) способи детермінованого факторного аналізу (ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні різниці, індексний, інтегральний, логарифмічний, дольової участі);

2) способи стохастичного факторного аналізу (кореляційно-регресивний аналіз, дисперсійний аналіз, компонентний аналіз, багатомірний факторний аналіз);

- графічні способи (аналітичні, ілюстративні, інформаційні графіки, діаграми, картограми, сітьові графіки);

- способи порівняльної економічної оцінки (метод сум, метод суми місць, метод суми балів, метод геометричної середньої, метод відстань, таксометричний);

- способи оптимізації показників (програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор, дослідження операцій, інші математичні методи);

- евристичні методи:

1) експертні методи (анкетування, інтерв’ю, метод комісії, проведення методичних нарад, конференцій, семінарів);

2) психологічні методи (метод аналогії, інверсії, синтетики, „мозкового штурму”, контрольних питань, колективного блокноту, семикратного пошуку, морфологічного аналізу).

Вибір способу економічного аналізу або комплексне застосування декількох з них у кожному конкретному випадку залежить від об’єкта, мети аналізу, інфор -мації, яку має у своєму розпорядженні аналітик, технічних можливостей виконання розрахунків.

Всі прийоми економічного аналізу (загальна кількість яких складає біля ста) можна розділити на три великі групи:

Ÿ логічні або традиційні методи;

Ÿ математичні методи;

Ÿ евристичні методи.

Способи первинної обробки економічної інформації являються одними з основних в економічному аналізі і відносяться до першої групи – логічні методи.

Їх визначають як традиційні, базові, основні. Йдеться про найпоширеніші, ключові методи, без яких аналітичні дослідження практично неможливі. характерним для логічних методів є творче осмислення цілей і принципів дослідження їх зміни й розвитку явищ та процесів.

Порівняння–найуніверсальніший метод пізнання економічних явищ і процесів, дослідження їх зміни і розвитку, початковий етап реалізації аналізом своєї цільової функції. Цей спосіб використовується нами на кожному кроці. “Все пізнається у порівнянні” – загальновизнана філософська теза виводить спосіб порівняння в економічному аналізі в розряд основних. Пріоритетним при застосуванні способу порівняння є вибір бази порівняння та досягнення якісної порівнянності параметрів. Наприклад, якщо метою аналізу є оцінка виконання плану, то за базу порівняння обирають планові значення показників. Некоректним є порівняння показників у різних фазах економічного зростання, у різних умовах економічної самостійності. Нелогічно порівнювати показники діяльності підприємств різних форм організації виробництва і праці. Тому, в залежності від змісту вивчаємо показників, порівняння ставить ряд умов: єдність оцінки показників, що порівнюються; нейтралізація можливих кількісних відмінностей; порівняння календарних періодів; використання інформації і аналітичних показників, що формуються по однаковій методології та інше.

Порівняння дозволяє виявити взаємозв’язок економічних явищ, їх розвиток і ступінь досягнутої ефективності у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Групування – це виділення і з сукупності досліджуваних явищ якісно-однорідних типів, груп за істотними ознаками. Застосовується для виявлення взаємозв’язку і взаємозалежності явищ, закономірностей їх змін за масовими статистичними даними. Суть групування полягає у виділенні якоїсь характерної кількісної, або якісної ознаки, за якою маса даних розподіляється на групи. Не можна проводити групування за випадковими ознаками в групах виводяться середні показники, що характеризують досліджуване явище.

Правильне групування інформації, дає можливість вивчати залежність між показниками, більш глибоко розбиратися в сутності вивчаємих явищ, систематизувати матеріал аналізу, вивчати головне, характерне і типове.

Відносні величини– встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими величинами, відображаються у формі відсотків, коефіцієнтів. Відносні величини застосовуються при розрахунках рівня виконання плану, координації, структури, інтенсивності, змін за аналізуємий період. Тільки відносні величини дають точне та наукове уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища.

Середні величини – це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних показників. Вони дозволяють переходити від одиничного до загального, від випадкового до закономірного, без них неможлива характеристика зміни показника за часом, вони дозволяють абстрагуватись від випадковості окремих значень і коливань.

В аналітичних розрахунках використовуються таки середні величини: середня арифметична проста, середня арифметична зважена, середня хронологічна, середня квадратична та ін.

Однак, використовуючи середні величини в аналізі слід враховувати, що вони дають узагальнену характеристику явищ, спираючись на масові дані. Нерідко буває, що за загальними середніми показниками, які виглядають достатньо добре, ховаються результати негативної роботи окремих підрозділів, або робітників. Тому слід розкривати склад середніх величин, доповнюючи їх індивідуальними показниками.

Деталізація – це спосіб розподілу складних явищ на більш прості, що дає змогу побачити серйозні відмінності і різноманітність показників. Наприклад, виконання плану роздрібного товарообігу аналізують щодо підприємства в цілому та у розрізі окремих підрозділів; в цілому за рік, щодо окремих кварталів, місяців та ін.

Динамічні рядивикористовують для характеристики зміни аналізованих параметрів у часі, виявлення тенденцій і закономірностей цих змін. Вони бувають хронологічні (моментні) – для характеристики аналізованого параметра на цей момент часу і часові (інтервальні) – для характеристики аналізованого параметра за певний проміжок часу. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами. Будуючи динамічні ряди, треба досягати порівнянності аналітичних параметрів. Різні математичні методи обробки рядів динаміки дають змогу обчислювати дуже важливі для аналітичних цілей показники зміни рівнів рядів динаміки, такі як абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, середній рівень, середній абсолютний приріст, середній темп приросту тощо.

Як уже було зазначено вище способи факторного аналізуподіляють на способи детермінованого факторного аналізу і способи стохастичного факторного аналізу. Одним з найпоширеніших способів детермінованого факторного аналізу являється спосіб ланцюгових підстановок. Його використовують для розрахунку впливу окремих чинників на сукупний результат, але лише тоді, коли залежність має строго функціональний характер прямого чи обернено пропорційного зв’язку і виражена у вигляді алгебраїчної суми, добутку чи частки від ділення. Сутність способу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні базисних показників на звітні. Визначений результат порівнюють з попереднім і розраховують ступінь впливу аналізованого фактора. Різниця між ними і виражатиме вплив заміненого фактора на результативний показник.

За допомогою способу ланцюгових підстановок можна визначити відокремлений вплив кожного з факторів на кінцевий показник, що аналізується.

Алгоритм застосування способу ланцюгових підстановок описується таким чином:

1) визначається базисний рівень результативного показника

y₀ = a₀ xb₀ xc₀ xd₀ ;

2) далі послідовно замінюються базисні параметри, що входять в модель, на звітні, і розраховуються умовні результативні показники

y’ = a₁ xb₀ xc₀ xd₀ ;

y” = a₁ xb₁ xc₀ xd₀ ;

y’’’ = a₁ xb₁ xc₁xd ;

3) визначається звітний рівень результативного показника

y₁ = a₁ xb₁ xc₁ xd₁ ;

4) визначається загальна зміна результативного показника

Δy = y₁ – y₀ ;

5) розраховується вплив факторів на результативний показник

вплив фактора “а”

Δy_(а) = (a₁ – a₀) xb₀ xc₀ xd₀;

вплив фактора “b”

Δy_(b) = a₁x (b₁– b₀) xc₀ xd₀;

вплив фактора “c”

Δy_(c) = a₁x b₁x (c₁– c₀) xd₀;

вплив фактора “d”

Δy_(d) = a₁x b₁x c₁x (d₁– d₀);

є) перевірка проведення розрахунків

Δy = y₁ – y₀ = Σ Δy (a; b; c; d)

Використовуючи цей спосіб, важливо забезпечити строгу послідовність підстановок, бо її самовільна зміна може призвести до неправильних результатів.

У практиці аналізу спочатку вимірюють вплив кількісних факторів, а потім якісних. Якщо модель представлена декількома кількісними і якісними показниками, послідовність підстановки визначається шляхом логічного аналізу. Неправильний результат пояснюється утворенням нерозподіленого залишку, який приєднують до числового значення впливу останнього фактора. Цей недолік усувають в аналітичних розрахунках, застосовуючи інтегральний спосіб.

Застосування способу ланцюгових підстановок вимагає знання взаємозв’язку факторів, їх супідрядності, вміння правильно їх класифікувати і систематизувати.

Спосіб абсолютних різницьє частковим вираженням способу ланцюгових підстановок, його різновидом, спрощеним варіантом. В аналізі він застосовується у тих же випадках що і спосіб ланцюгових підстановок, а також для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника.

Для визначення відокремленого впливу кожного з факторів на результативний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого взаємозв’язаного з ним факторного показника. При цьому слід пам’ятати, що показник перед яким обчислена різниця, береться в фактичному значенні, послідуючий – в базисному значенні.

Вплив обчислених різниць на загальне відхилення результативного показника визначається в тій же послідовності, що і при способі ланцюгових підстановок. Однак величина впливу факторного параметру визначається безпосередньо в підсумку кожного розрахунку.

Розглянемо техніку застосування способу абсолютних різниць для мультиплікативної моделі:

y = ax bx cx d

визначаємо вплив кожного факторного параметра (a; b; c; d) на зміну результативного показника (Δy = y₁ – y₀):

а) вплив фактора “а” Δy_(а) = (a₁ – a₀) xb₀ xc₀ xd₀

б) вплив фактора “b” Δy_(b) = a₁x (b₁– b₀) xc₀ xd₀

в) вплив фактора “c” Δy_(c) = a₁x b₁x (c₁– c₀) xd₀

г) вплив фактора “d” Δy_(d) = a₁x b₁x c₁x (d₁– d₀)

д) перевірка проведення розрахунків

Δy = y1 – y0 = Σ Δy (a; b; c; d)

Таким чином, застосовуючи спосіб абсолютних різниць можна одержати аналогічні результати, що і при способі ланцюгових підстановок.

Відносні різниці – цей спосіб, як і попередній, застосовується для визначення впливу факторів на зміну результативного показника тільки в мультиплікативних і адитивно-мультиплікативних моделях.

Цей спосіб ґрунтується на обчислені різниць у відсотках по окремим факторним показникам.

При цьому в першому розрахунку рівень показника фактора зіставляється зі 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках – з рівнем попереднього показника фактора. В останньому розрахунку зіставляється рівень результативного показника з попереднім показником фактором.

Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних відсотках (коефіцієнтах) на плановий обсяг узагальнюючого показника.

Розглянемо методику розрахунку впливу факторів для мультиплікативної моделі типу y = ax bx c.

Відповідні розрахунки проведемо табличним способом.

Показники	% виконання плану	Різниця суміжних показників	Назва фактора	Розрахунок впливу фактора
Показник – фактор “a”		98 – 100 = - 2	Фактор “a”
Показник – фактор “b”	96,6	96,6 – 98 = - 1,4	Фактор “b”
Показник – фактор “c”	93,7	93,7 – 96,6 = -2,9	Фактор “c”
Результативний показник “y”	111,3	111,3 – 93,7 = +17,6	Фактор “y/c”

Індексний спосіб– він застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об’єкта аналізу даним способом є обсяг реалізації продукції (товарів), який формується під впливом фізичного обсягу продукції (товарів) і цін на них.

За допомогою агрегатних індексів можна виявити вплив різних факторів на зміну рівня результативного показника в мультиплікативних і кратних моделях.

Для прикладу візьмемо індекс обсягу реалізації продукції (товарів):

I_pn = ,

Він відображає зміну фізичного обсягу реалізації продукції (g) і цін (p) на продукцію підприємства і рівняється помноженню цих індексів:

Ipn = I_g x I_p

Агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції (I_g) і цін на продукцію мають вигляд:

I_g = ; I_p = ,

За допомогою наведених індексів можна визначити вплив факторів на обсяг реалізації продукції, як різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу:

ΔРП_(g) =∑g₁ p₀ - ∑g₀ p₀ ;

ΔРП_(p) =∑g₁ p₁ - ∑g₁ p₀ ;

Застосування індексного способу для виявлення впливу факторів на результативний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фактори у мультиплікативних моделях типу y = axb. Застосування цього способу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке.

Інтегральний спосіб–цей спосіб застосовується для виміру впливу фактору в мультиплікативних, кратних і комбінованих моделях.

Використання інтегрального способу дозволяє отримати більш точні результати розрахунку впливу факторів в порівнянні зі способами ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць і уникнути неоднозначної оцінки впливу факторів, тому, що в даному випадку результати на залежать від місцезнаходження факторів в моделі, а додатковий приріст результативного показника, який утворився від взаємодії факторів, розкладається між ними порівну.

Таким чином, інтегральний спосіб дозволяє досягнути повного розкладання відхилень результативного показника по факторам і тому є універсальним.

В економічному аналізі для використання інтегрального способу застосовуються стандартні формули. Наведемо основні з них для різних моделей:

1. z =x*y

Δz_(x) =Δxy₀ +Δx* Δy;

Δz_(y) =Δyx₀ +Δx* Δy

2. z =x*y*l

Δz_(x) = Δx (y₀l₁+y₁l₀)+Δx*Δy*Δl

Δz_(y) = Δy (x₀l₁+x₁l₀)+Δx*Δy*Δl

Δz_(l) = Δl (x₀y₁+x₁y₀)+Δx*Δy*Δl

Таким чином, використання інтегрального способу не потребує знань всього процесу інтегрування. Достатньо в готові робочі формули підставити необхідні числові дані і зробити відповідні розрахунки за допомогою калькулятора чи обчислювальної техніки.

Література:Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. с. 38-50

Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. с. 54-73

Сухарев П.Н. Економічний аналіз. с. 3-15

1. Для яких цілей в досліджені використовуються прийоми та способи економічного аналізу?

2. На які групи поділяються способи економічного аналізу?

3. Від чого залежить використання тих чи інших способів?

4. Які прийоми і способи відносяться до логічних або традиційних методів?

5. У чому полягає сутність аналізу порівняння?

6. Які види порівнянь використовують в економічному аналізі?

7. Характеристика і призначення способу групування.

8. Яка роль абсолютних відносних і середніх величин в економічному аналізі?

9. Які типи середніх величин використовуються в аналітичних розрахунках?

10. Охарактеризуйте спосіб деталізації економічних явищ і показників.

11. Використання динамічних рядів в економічному аналізі.

12. На які дві основні групи розподіляють способи факторного аналізу?

13. В чому сутність та значення способу ланцюгових підстановок?

14. В яких випадках в економічному аналізі застосовується спосіб абсолютних різниць?

15. Техніка застосування відносних різниць в економічних дослідженнях.

16. Охарактеризуйте індексний метод аналізу.

17. Переваги та техніка застосування інтегрального методу.

Читайте також:

1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
2. III. Актуалізація набутих знань
3. III. Контроль знань
4. IV. Закріплення й узагальнення знань
5. IV. Питання самоконтролю.
6. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
7. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
8. V. Закріплення знань
9. V. Засвоєння знань
10. V. Питання для самоконтолю
11. V. Питання туристично-спортивної діяльності
12. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок

Переглядів: 1088