• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 12. Обробка на свердлильних верстатах

12.2 Види виконувальних робіт і точність обробки на свердлильних верстатах.

1.Свердління отворів у суцільному матеріалі (рис. 12.3 а)

2.Розсвердлювання отв.(рис. 12.3 б).

Звичайно свердлять отвори d до 30-35 мм, а більші отвори рекомендується свердлити і розсвердлювати, при цьому d=0.6D. При розсвердлюванні глибина різання tр=(D-d)/2; глибина при свердлінні tc=D-0/2=D/2

Свердління і розсверд-ня забезпечують приблизно 11-12 кв. точності і шорсткість Ra=20 мкм.

3. Зенкерування(рис. 12.4 в) застосовують тільки для обробки попередньо отриманих отворів. Зенкер подібний до свердла, але має більше різальних кромок (3-8), більш шорсткий і допускає набагато більшу подачу на оберт. Велика їх перевага- відсутність перемички.

При зенкеруванні литих і прошитих отворів отримують точність 11-12 кв. і Ra=20 мкм. Обробка чорновим і чистовим зенкерами забезпечують 9-0 кв. i Ra=5 мкм. Зенкерування просвердлених отворів 10-11кв., Ra=10 мкм.

4. Розсведлювання отв(рис. 12.4 г) застосовують для остаточної обробки отворів після свердління, зенкер-ння, розточування. Розвертка має велику кількість прямих зубів і довгу забірну направляючу частину. При одноразовому розсвердлюванні надійно отримують 9 кв. і Ra=12,5 мкм. При попередньому і наступному розсвердлюванні -7 кв. і Ra=1,25 мкм. Припуск під попереднє розсверд-ння 0,2-0,5 мм на d, на остаточні 0,08-0,2 на d.

5. Конічні отвори з великою конусністю послідовно оброблюють 3-ма розвертками (рис. 12.4 д):

1-чорнова, має ступінчасті зуби, розміщені на гвинтовій лінії і після неї утворюють конічний ступінчастий отвір . 2-напівчистова – така ж, тільки має дрібніші зуби. 3-чистова, має суцільні різальні кромки і одночасно зрізає стружку по всій довжині овтору забезпечую Ra=1,25 мкм. Отвори невеликої конусності можна зразу оброблювати чистовою розверткою після свердління. Свердління і розверстування невеликих отворів d=8-18 мм забезпечує 9 кв. точності, а d=2-12 мм – одразу 7 кв. Крім того застосовують підріз-ання торців боби шок.

6. Нарізування різьб мітч-м, обробку комбінованим виробн і т.д.

Свердла і зенкер можуть бути міняти положення осі отвору, тому їх в шпинделі верстата кріплять жорстко і в процесі обробки вони направляються кондуктор-ми втулками. Розвертка полож-ня осі в отворі не міняє, тому її кріплення плаває і направл. Вони не кондукторними втулками.

12.3 Установка і кріплення заготовок на свердлильних верстатах. Методи свердл-я.

На свердлильних верстатах заготовки установлюють:

А) безпосередньо на столі верстата з кріпленням при хватами при свердлінні за розміткою;

Б) на косиці, коли вісь отвору паралельно до базової поверхні;

В) на поворотному столі, якщо треба просвердлити отвір під кутом;

Г) в призмах для свердління отворів за розміткою в заготовках з циліндричною базовою поверхнею;

Д) обробка в спец. пристроях-кондукторах, з точним направленням інструмента за допомогою кондукторних втулок.

Крім того, заготовки іноді установлюються в трьохкулачкових патронах, а на радіально-свердлильних верстатах на поворотних кондукторах і столах.

Методи свердління

Застосовують три методи свердління:

1) Свердління за розм-ю;

2) Серійне свердління;

3) Свердління в спец. Пристроях – кондукторах

1) Застосовують в ОВ та МСВ і при обробці великих заготовок, при цьому, спочатку намічають положення отворів, накреняють їх, насвердлюють свердлом малого діаметру, а потім розсвердлюють до потрібного діаметру, що підвищує точнісьб міжцентрової відстані «+»- простота, не потрібні спец пристрої; «-» - великі затрати часу на розмітку, виставляння та обробку отворів, висока кваліфікація робочих, низька точність відцентрової відстані.

Іноді в ОВ застосовують координатні столи, які мають два точні розміщення за допомогою мікрометричних гвинтів в двух взаємно перпендикулярних напрямах. Тоді І отвір свердлять за розміткою, а інші- за координатами, що підвищує точність міжцентрової відстані.

2) В зв’язку з низькою точністю міжцентрової відстані при свердлінні за розміткою, часто отвори спряжу вальних деталей не співпадають. Для забезпечення складання двох деталей застосовують сумісне свердління. При цьому отвори в одній деталі (напр.. кришці) свердлять за розміткою; накладають і закріпляють її на другій деталі ( напр.., фланець) і через отвори в кришці свердлять отвори у фланці, що забезпечує складання пари деталей, просвердлених сумісно. «-» - тратится взаємозамінність.

3) Свердління в спец. Пристроях – кондукторах. Кондуктор- свердлильний пристрій, що забезпечує швидку та точну установку заготовки, надійне її закріплення, точне направлення на інструмент. Приклад- необхідно просвердлити ряд отворів, ми можемо в кондукторній плити на координатно- розточув-му верстаті з високою точністю +- 0, 01 мм просвердлити ці отвори, накласти і закріпити плиту на оброблюваній заготовці і через отвори в кондукторній плиті просвердлити отвори в заготовці. Крім плити кондуктор має установочні, затисні та ін.. елементи Щоб отвори в кондкт. Плиті менше зношувались, в них запресовують загартовані кондукторні втулки.

«+» - висока продуктивність праці, низька кваліфікація верстатника, висока точність міжцентрових отворів (+- 0,01 старі, 0.05 мм для нових)

«-» висока вартість кондукторів, точність яких вища в 5-10 разів ніж в оброблюваних заготовках. Тому їх застосування в ССВ та МВ. Рівень механізації кондуктора залежить від типу виробництва. В ОВ а МСВ застосов. кондуктори, зібрані з елементів (УЗП)

Тема 12.4 Типи свердл-них кондукторних пристроїв. Свердління отворів на агрегатних верстатах.

Условно кондуктори розділ. на накладні, стаціонарні, рухомі та поворотні.

1. Накладні кондуктори найчастіше у вигляді накладної переносної плити або рами. Їх базують на обробленій заготовці, закріплюють, обробляють заготовку.

На рис. 12.9 показані кондуктори з накладною плитою. Заготовки базуються на торець і точний отвір. Конукторна плита центрується в точному отворі заготовки і швидко закріплюється гайкою з швидкозмінною шайбою.

2. Стаціонарні кондуктори призначені для свердління отворів з одного боку заготовки. На них оброблюють 1 отвір на вертикально- свердлильних верстатах, або декілька на радіально-свердлильних. Їх намертво кріплять до стола верстата.

3. Поворотні кондуктори (12.11) застосовуються для свердління отворів з різних боків заготовки. Вони можуть повертатись і устонавлюватись:

А) на власних ніжках;

Б) на підставці;

В) на спец. Поворотних столах з горизонтальною віссю обертання

4. Рухомі кондуктори застосовують для свердління декількох отворів d<= 10-12 мм, в невеликих заготовках, в яких можна вручну рухати під шпинделем вертикально-свердлильного верстата.

Свердління отворів на агрегатних верстатах (12.12)

Це спец. верстати, які застосовують в масовому, рідше в ВСВ для одночасної обробки великої кількості отворів. Вони складається з нормалізованих вузлів. 1-станина або тумба; 2- свердлильна головка, 3- шпиндельна коробка, 4- заготовка, 5- стіл. Крім того, застос. Одно- та багато поз-ні прямокутні та круглі столи, стояки, кронштейни, гідростанції, електрообладнання тощо. На цих верстатах установл-ться 10-15 до 100-150 інструментів. Вони можуть бути одно - та багатопозиційними. Заготовка одночасно може оброблю-ись з чотирьох сторін, залишаючи тільки місце для завантаження і базування. Найважливіший елемент - силові головки, які можуть бути електромеха-чні, пневматичні, пневмогідравлічні, гідравлічні. Положення шпинделів може бути вертикальним, горизонтальним, нахиленим.

Тема 12.5. Шляхи підвищення продуктивності при свердлінні. Розрахунок режимів різання.

Шляхи підвищення продуктивності при свердл.

1. Застосування швидкодіючих пристроїв с пнемо -, гідро – або ексцентрик-ми затискачами.

2. Застосування багатошпинд-их свердлильних головок та багатошпинде-них верстатів в МВ та ВСВ.

3. Застосування комбінованого інструменту типу свердло-зенкер, ступінь-й зенкер в МВ та ВСВ.

4. Застосування твердосплавного інструменту, особливо зенкерів і розверток.

5. Застосування універсальних збірних пристроїв і поворотних столів в ОВ та МСВ.

6. Застосування координатних столів в ОВ та ВСВ

7. Застосування глибокого охолодження МОР під тиском.

Розрахунок режимів різання при свердлінні.

1. Підбирають матеріал різальної частини інструмента. 90% свердл виготовляють із швидкорізальних сталей, Р6М5, Р6М3. Твердосплавні свердла застосов. Рідко (10%), бо вони викришуються, і в свердлі тільки коронка (пластинка) із твердого сплаву. Але зенкери і розвертки, які не мають перемички, часто виготовляють з твердих сплавів ВК8, Т15К6 для сталей.

2. Підбирають форму заточки свердла (нормальна, подвійна, подвійна з підточкою перемички тощо).

3. Визначають елементи режиму різання (t, So, V)

a)присвердлінніt (глибина різання) D\2

При розсвердлюванні, зенкеруванні

б) подача на оберт So. З одного боку залежить від точності та шорсткості обробленого отвору [So]м (за довідником). З іншого боку, подача обмежується міцністю та жорсткістю в системі в ПІД, ПР.

З 2х подач вибирають меншу і множать її на коефіцієнт , який враховує глибину свердління

Глибина <= 3d 5d 7d 10d

C5 1 0.9 0.8 0.75

І за верстатом приймають найближчу меншу Sоф

в) швидкість різання, яку допускає міцність інструменту.

- коефіцієнт, залежить від оброблюваного матеріалу.

− діаметр інструмента;

період стійкості, хв., який для свердлаø5-50 мм Т=15-80 хв

- поправочний коефіцієнт, який враховує форму заточки свердла, глибину свердління, матеріал різальної частини інструмента, стан оброблюваної поверхні та наявність МОР, визнач. об\хв і за верстатом.

4. Перевіряємо верстат за потужністю

кВт.

Якщо потужність недостатня, то зменшують Vp.

Читайте також:

1. Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
2. Бухгалтерська обробка документів.
3. Введення інформації в ЕОМ та її обробка
4. Графоаналітична обробка даних при двох змінних факторах і лінійної залежності
5. Електроконтактна обробка
6. ІІ етап: Збір та обробка інформації.
7. Класифікація й обробка корпусних деталей.
8. Лекція 4. Товарна обробка плодів і овочів
9. Обробка (Finishing) 1
10. Обробка валів на токарних верстатах.
11. Обробка втулок.
12. Обробка даних багаторівневими драйверами

Переглядів: 2984