Ринковий підхід

В рамках ринкового підходу аналіз терміну служби і оцінка очікуваного залишкового терміну служби в першу чергу надають основу як для вибору, так і для коректування даних про порівняні угоди або щодо угод-аналогів з продажу або ліцензування нематеріальних активів. Виходячи із порівняння залишкових термінів служби оцінюваного нематеріального активу і нематеріальних активів, що виступали об'єктами порівнюваних угод, залишковий термін служби часто служить основною для ухвалення або відмови від самого ринкового підходу - або конкретної угоди-аналога.

Крім того, аналіз терміну служби і оцінка залишкового терміну корисного використання оцінюваного нематеріального активу і порівняння результатів з результатами, отриманими для порівнюваного нематеріального активу, дозволяє оцінити поправочний коефіцієнт в рамках ринкового підходу. Використані для порівняння угоди з нематеріальними активами, для яких отримані екстремальні результати, - дуже тривалі або дуже короткі терміни служби - не можуть бути придатними для включення в аналіз у рамках ринкового підходу. Аналогічним чином, якщо поправки, що вносяться до даних про порівнювані операції (наприклад, поправки, необхідні для підвищення ступеня зіставності порівнюваних нематеріальних активів з оцінюваним нематеріальним активом) дуже великі, то використані для порівняння нематеріальні активи не можуть бути придатними для подальшого аналізу.

Надзвичайно короткий розрахунковий залишковий термін корисного використання нематеріального активу (наприклад, менше року на абсолютній основі) в порівнянні з тривалішими залишковими термінами корисного використання порівнюваних нематеріальних активів дає в результаті поправочний коефіцієнт значної величини. При інших рівних обставинах при значній величині поправки, що вноситься до даних про порівняльні операції, буде отриманий досить низький показник вартості оцінюваного нематеріального активу - тобто, показник, значно нижчий, ніж показник вартості для порівнюваних нематеріальних активів. Насправді, деякі аналітики завагалися б в існуванні якого-небудь значного ринку для нематеріального активу з надзвичайно коротким розрахунковим залишковим терміном корисного використання.

З іншого боку, надзвичайно тривалий розрахунковий залишковий термін корисного використання оцінюваного нематеріального активу в порівнянні з відповідними термінами порівнюваних нематеріальних активів указує на те,що даний нематеріальний актив володіє високою цінністю. Проте оцінки порівняно тривалого терміну служби викликають питання щодо аналізу терміну служби як оцінюваного, так і використаних для зіставлення нематеріальних активів, включаючи наступні питання:

- Чому залишковий термін корисного використання оцінюваного нематеріального активу настільки тривалий?

- Які причини короткого терміну служби використаних для зіставлення нематеріальних активів?

- Чи існують які-небудь незвичайні умови в порівняльній операції (операціях) з нематеріальними активами?

- Чи зможе ринок (тобто, покупець) фінансувати отриману високу вартість оцінюваного нематеріального активу?

- Чи зможе ринок підтримувати оцінюваний нематеріальний актив протягом його тривалого залишкового терміну служби?

- Чи існують зовнішні чинники, які мають розглянути при встановленні залишкового терміну корисного використання оцінюваного нематеріального активу?

Серед категорій нематеріальних активів ті активи, що отримані всередині самої компанії, такі як списки клієнтів, інколи можуть демонструвати екстремальні характеристики залишкового терміну корисного використання. Крім того, деяким об'єктам інтелектуальної власності внутрішньо властиві відносно триваліші залишкові терміни корисного використання.

З погляду залишкового терміну корисного використання, деякі аналітики можуть стверджувати, що один список клієнтів нічим не відрізняється від будь-якого іншого списку клієнтів. Проте це аналітично не коректно. Насправді, з погляду залишкового терміну корисного використання два списки клієнтів ніколи не бувають абсолютно ідентичними. Власне кажучи, з погляду залишкового терміну корисного використання ніякі два нематеріальні активи всередині однієї і тієї ж категорії не є повністю ідентичними. Списки клієнтів втілюють стосунки, створені компанією і групою споживачів продукції або послуг. Очевидно, що стосунки з клієнтами відрізняються залежно від самого бізнесу компанії. Крім того, існує багато чинників - у тому числі соціально-економічних і географічних, визначаючих характеристики списку клієнтів. Тому навіть усередині досить вузьконаправленої категорії стосунків з клієнтами, такий як, наприклад, відношення з клієнтами-вкладниками банку, все ж слід чекати великого ступеня варіювання розрахункових залишкових термінів служби нематеріальних активів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Витратний підхід	\|	Патентні дослідження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.