Правова система

Правова система Таджикистану входить у романо-німецьку правову сім'ю, утворюючи в ній разом з правовими системами Росії та інших республік СНД самостійну, "євразійську", групу.

До 1920-х рр.. на території сучасного Таджикистану панували системи звичайного (адат) і мусульманського права. У радянський період тут була фактично здійснена рецепція соціалістичного права Російської Радянської Федеративної Соціалістичної республіки і до кінця 1980-х рр. офіційна правова система Таджицької РСР просто копіювала право інших союзних республік.

Як і в інших колишніх радянських республіках, правова система Таджикистану переживає докорінну трансформацію з початку 1990-х рр.. (Незважаючи на громадянську війну). Відповідно до Конституції 1994 р. парламент Таджикистану прийняв всі передбачені нею конституційні закони, а також нові: Водний (1993), Господарсько-процесуального (1995), Митний (1995), Земельний (1996), Трудовий (1997), Сімейний (1998 ), Кримінальний (1998) кодекси, першу частину Цивільного кодексу (1999).

Основним джерелом права в Таджикистані є законодавчі та інші нормативні правові акти. На чолі ієрархії стоїть Конституція, норми якої мають пряму дію. За нею слідують конституційні і звичайні закони. Президент Таджикистану видає укази і розпорядження в межах своїх повноважень. При цьому від указів Президента не потрібно відповідності законам Таджикистану. Уряд приймає постанови і розпорядження відповідно до Конституції та законів Республіки.

На відміну від більшості інших держав світу Таджикистан проголосив (у ст.10 Конституції) складовою частиною своєї правової системи не тільки міжнародні договори, але і "міжнародно-правові акти" в цілому. У разі невідповідності законів Таджикистану визнаним міжнародно-правовим актам застосовуються норми останніх.

У відповідності з Цивільним кодексом 1999 звичаї ділового обороту являють собою допоміжний джерело цивільного права.
Закони та укази Президента Таджикистану, акти, прийняті президією Maджлісі Олі, Головою Maджлісі Олі, рішення Конституційного суду і міжнародні договори офіційно публікуються на 3 мовах (таджицькою, російською та узбецькою) в "Ахборів Маджлісі Олі Республіки Таджикистан" (що відбувається з істотною затримкою - до декількох місяців). Вони також підлягають опублікуванню в газеті "Садої Мардум" на таджицькій мові протягом декількох днів після видання.
Традиційне правосвідомість і стереотипи поведінки таджиків часто не узгоджуються з офіційно чинним правом. У той же час на Памірі, в Центральному та Південному Таджикистані, як і в дорадянські часи, сильний авторитет звичайного (адату) і шаріатського права.

Цивільне та суміжні з ним галузі права

Так само як і в Росії, цивільне право Таджикистану в 1990-і рр.. піддалося перетворенню відповідно до принципів ринкової економіки та романо-германськими цивілістичні традиціями. До 2000 р. цей процес ще не був завершений.

Відповідно до ЦК (ст.236) власність в Республіці Таджикистан може бути приватною і публічною (державною). Допускається власність іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб і громадян. Приватна власність виступає як власність громадян, недержавних юридичних осіб та їх об'єднань (ст.237). Її особливим видом є власність громадських, у тому числі релігійних об'єднань.

В області цивільно-правових і господарських відносин у Таджикистані також були прийняті: Закон "Про власність" від 14 грудня 1996 р., Закон "Про приватизацію державної власності" від 16 травня 1997 р., Закон "Про заставу" від 20 липня 1994 р . (зі змінами та доповненнями), Закон "Про підприємства" від 25 червня 1993 р. (із змінами та доповненнями), Закон "Про акціонерні товариства" від 23 грудня 1991 р. (зі змінами та доповненнями), Закон "Про цінні папери і біржах "від 10 березня 1992 р. (із змінами та доповненнями), Закон" Про банки і банківську діяльність "від 23 травня 1998 р., Закон" Про обмеження монополістичної діяльності та розвитку конкуренції "

Питання шлюбно-сімейних відносин регулюються Сімейним кодексом Республіки Таджикистан, прийнятим 13 листопада 1998 Згідно з Конституцією 1994 р. (ст.33) в сімейних відносинах і при розірванні шлюбу подружжя рівноправні. Багатошлюбність забороняється.

Трудовий кодекс Республіки Таджикистан прийнятий 15 травня 1997 р. і відповідає основним міжнародним стандартам. Конституція 1994 р. (ст.35) гарантує кожному право на працю, вибір професії, роботи, охорону праці та соціальний захист від безробіття. Заробітна плата не повинна бути нижче мінімальної оплати праці. За рівну працю видається рівна оплата. Ніхто не може бути притягнутий до примусової праці, за винятком випадків, визначених законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на важких і підземних роботах, а також на роботах із шкідливими умовами забороняється.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Висновок	\|	Судовий устрій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.