Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Стратегічні рішення: сутність, особливості, рівні

Стратегічні рішення

Розділ 5

 

5.1 Стратегічні рішення: сутність, особливості, рівні

5.2 Процес прийняття стратегічних рішень

5.3 Фактори, що впливають на прийняття стратегічних рішень

 

Стратегічні рішення є різновидом управлінських рішень і пов’язані з рішеннями, що мають значення для підприємства у цілому: його позиції по відношенню до конкурентів, споживачів, товарів, ринків, макросередовища тощо. Саме вони окреслюють реальні задачі підприємства, допомагають визначити межі, всередині яких розгортається його діяльність, визначають види і обсяги необхідних ресурсів та принципові моделі діяльності.

Стратегічні рішення – це результат вибору суб’єктом управління варіанту дій, спрямованих на вирішення визначених стратегічних завдань підприємства в існуючій чи спрогнозованій на майбутнє ситуації. У загальному вигляді під стратегічними рішеннями маються на увазі рішення, які серйозно впливають на реалізацію поставлених цілей і наслідки яких вкрай важко або неможливо виправити.

Для усвідомлення сутності стратегічних рішень, студентам слід порівняти їх з оперативними (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 – Порівняльна характеристика стратегічних та оперативних рішень

Характеристика Стратегічні рішення Оперативні рішення
Масштаб дії Підприємство в цілому Оперативна діяльність
Тривалість дії Довгострокова Короткострокова
Зворотність Слабка Сильна
Параметри Багатопрофільні Однопрофільні
Оточення Змінюється Задане
Час Варіюється Дефіцит часу
Цілі Багатоцільове Одноцільове
Інформація Часткова, загального характеру Точна, конкретна
Структуризація цілей Сильна Слабка
Ієрархічний рівень прийняття Високий Різний
Ступінь ризику Значний Звичайний
Частота прийняття Однократне застосування Постійне застосування
Результат Неможливо вгадати, визначити Простіше визначити

Процес прийняття рішень може мати інтуїтивний, заснований на судженнях, або раціональний характер. Це визначає особливості існуючих підходів до прийняття стратегічних рішень.

При прийнятті інтуїтивного рішення люди ґрунтуються на власному відчутті того, що їхній вибір правильний. Незважаючи на те, що інтуїція загострюється разом із придбанням досвіду, менеджер, що орієнтується тільки на неї, стає заручником випадковості, і з погляду статистики шанси його на правильний вибір не дуже високі.

В основі рішень, заснованих на судженні, лежать знання і усвідомлений досвід минулого. Використовуючи їх і спираючись на здоровий глузд, обирається той варіант, що приніс найбільший успіх в аналогічній ситуації в минулому. Його слабкість полягає в тому, що судження неможливе співвіднести с ситуацією, що колись не мала місця, тому досвіду її рішення просто немає.

Раціональні рішення не залежать від минулого досвіду. Раціональне рішення обґрунтовується за допомогою об’єктивного аналітичного процесу, засновуються на розрахунках та результатах всебічного стратегічного аналізу.

В залежності від участі працівників у процесі прийняття рішень існує два основні підходи до прийняття рішень: індивідуальний і груповий.

В рамках індивідуального підходу найбільшу значущість набуває централізація прийняття рішень. Більша частина рішень приймається вищою ланкою управління, одним менеджером або невеликою групою менеджерів.

При груповому підході до прийняття рішень менеджер будь-якого рівня управління залучає своїх підлеглих до прийняття рішення, делегуючи ряд повноважень. Цей підхід не дозволяє менеджерам втрачати час на вирішення щоденних дрібних проблем. Головна перевага цього підходу полягає в тому, відповідальність і влада передаються працівникам більш низьких рівнів управління, тим самим збільшуючи ефективність управлінських рішень, оскільки безпосередньо торкається їх інтересів.

Стратегічні рішення приймаються у поточний період часу для того, щоб отримати необхідний результат у майбутньому. Основними характеристиками стратегічних рішень є наступні (рис. 5.1):

 

 


Рис. 5.1 – Основні характеристики стратегічних рішень

 

Стратегічні рішення у диверсифікованому підприємстві можуть прийматися на різних ієрархічних рівнях управління, кожному з яких відповідають різні характеристики стратегії (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 – Рівні прийняття стратегічних рішень

Рівень стратегії Відповідальні особи Заходи, характерні для кожного рівня (стратегічні рішення)
Корпоративна стратегія Керівники вищого рангу, інші ключові менеджери (рішення зазвичай приймається радою директорів) Створення і управління високопродуктовим господарським портфелем структурних підрозділів корпорації (придбання компаній, укріплення існуючих ділових позицій, припинення діяльності, що не відповідає управлінським планам); досягнення синергізму серед пов’язаних структурних підрозділів і перетворення їх на конкурентну перевагу; встановлення інвестиційних пріоритетів і спрямування корпоративних ресурсів в найбільш привабливі сфери діяльності.
Бізнес-стратегія Генеральні директора / керівники господарських підрозділів (рішення приймаються керівниками господарських підрозділів або радою директорів) Розробка заходів, спрямованих на укріплення конкурентоспроможності і збереження конкурентних переваг; формування механізму реагування на зовнішні зміни; об’єднання стратегічних дій функціональних підрозділів; зусилля з вирішення специфічних питань і проблем підприємства.
Функціональна стратегія Керівники середньої ланки (рішення приймаються керівниками функціональних відділів) Дії з підтримки бізнес-стратегії і досягнення цілей підрозділу; огляд, перегляд і об’єднання пропозицій менеджерів на місцях.
Операційна стратегія Керівники на місцях Дії з вирішення поточних вузькоспеціалі-зованих проблем і питань, пов’язаних з досягненням цілей підрозділу.

На вузькоспеціалізованому підприємстві представлено не більше трьох названих рівнів: рівень вищого керівництва, рівень керівників функціональних напрямків і рівень оперативного управління стратегією. На підприємствах особистої, партнерської форм власності, а також на невеликих приватних підприємствах, як правило, один або два керуючі виконують функції стратегічного керівника.

Отже, особливості стратегічних рішень значною мірою визначаються рівнем їх прийняття (табл. 5.3).

Таблиця 5.3 – Порівняльна характеристика стратегічних рішень різних рівнів

Характеристики Рівні прийняття стратегічних рішення
Корпоративний Діловий (бізнес) Функціональний
Тип Концептуальний Змішаний Операційний
Здатність до пристосування Низька Середня Висока
Зв’язок з поточною діяльністю Інноваційний Змішаний Доповнюючий
Ризик Значний Середній Низький
Потенційний прибуток Значний Середній Невеликий
Витрати Значні Середні Помірні
Часовий період Тривалий Середній Короткий
Гнучкість Висока Середня Низька
Кооперація Значна Помірна Невелика

Стратегічні рішення, як зазначалося, стосуються суттєвих умов діяльності підприємства, вони пов’язані як з розробкою стратегій підприємства на різних рівнях управління, так і з її реалізацією.

З огляду на це, доцільно виділяти чотири області прийняття стратегічних рішень:

Ø стратегічний набір підприємства: стратегічні рішення пов’язані з розробкою альтернативних варіантів стратегій на основі стратегічного аналізу та вибір найбільш оптимальної стратегії;

Ø стратегічні плани: стратегічні рішення пов’язані з розробкою переліку стратегічних заходів з реалізації стратегій, розподілом стратегічних ресурсів між окремими напрямками діяльності, розподілом відповідальності, визначенням термінів реалізації стратегії і проведення окремих стратегічних заходів;

Ø стратегічні зміни: стратегічні рішення в цій області пов’язані з визначенням областей, які потребують стратегічних змін, визначенням сутності змін, розробкою заходів з їх проведення;

Ø механізм реалізації стратегій: стратегічні рішення носять практичний характер, і пов’язані з вибором інструментів і методів реалізації розроблених стратегій, створенням ефективного механізму реалізації стратегій.

Кожна область прийняття стратегічних рішень вимагає від керівництва застосування певних методів розробки альтернативних варіантів рішення і вибору найбільш оптимального варіанту.


Читайте також:

  1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  2. Аналіз статистичних даних про склад та плинність кадрів, які обіймали керівні
  3. Базові (головні, стратегічні) психологічні проблеми управління.
  4. Базові стратегії і стратегічні альтернативи
  5. Базові стратегічні альтернативи
  6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  7. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  9. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
  10. Біологічні особливості, продуктивність та породи коней
  11. Бюджетний контроль на місцевому рівні
  12. Бюджетний процес на місцевому рівні




Переглядів: 11003

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стратегічний вибір | Процес прийняття стратегічних рішень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.