Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Контрольно-вимірювальні засоби 6 страница

Для встановлення стрілових кранів велике значення має майданчик, тобто основа під краном. Один із чинників, що призводить до нахилу крана, є нерівномірне просідання підкранового шляху, особливо коли цей шлях влаштований на свіжонасипних грунтах, де ще не закінчився процес природного ущільнення. Для встановлення кранів добирають надійну ґрунтову основу чи влаштовують її, укладаючи грунт шарами товщиною 200-300 мм із обов'язковим ущільненням кожного шару.

Для збільшення стійкості стрілових самохідних кранів використовують допоміжні опори, а саме висувні балки чи кронштейни (аутригери). Під допоміжні опори підкладають міцні інвентарні підкладки. Використовувати прокладки із випадкових предметів забороняється.

Державний і відомчий нагляд за вантажопідіймальними кранами і механізмами.

Експлуатація вантажопіднімальних кранів і механізмів, підконтрольних Держгірпромнагляду, здійснюється у відповідності до Правил улаштування безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

Згадані Правила розповсюджуються на такі вантажопідіймальні машини:

• на крани всіх типів, включаючи автомобільні;

• електричні й ручні талі та лебідки, призначені для піднімання вантажів і людей;

• екскаватори, призначені для роботи з гаком, грейфером або магнітом у тих випадках, коли стріла, а також гак або грейфер підвішені на канатах;

• змінні вантажозахватні органи і вантажозахватні пристосування (стропи, траверси, тара, кліщі), що навішуються на гак вантажопідіймальної машини.

Державний нагляд за технічним станом і експлуатацією вантажопідіймальних машин здійснюють органи Держнаглядохоронпраці.

Перед пуском машин у роботу їх необхідно зареєструвати. Згідно з Правилами, реєстрації підлягають наступні вантажопідіймальні машини: крани всіх типів, екскаватори, призначені для роботи з гаком, грейфером або магнітом, вантажопідйомність яких перевищує 1 т, а також крани мостового типу (мостові, козлові, крани-балки), управління яких здійснюється з підлоги вантажопідйомністю більше 10 т.

Не підлягають реєстрації в органах нагляду такі вантажопідіймальні машини: крани всіх типів з ручним приводом, а також ті, у яких при ручному приводі використовуються пневматичні підіймальні циліндри; якимикерують з підлоги або за допомогою пульта; одноблочні крани мостового типу вантажопідйомністю до 10 т; стрілові крани вантажопідйомністю до 1 т включно, а також крани з постійним вильотом стріли без вантажного возика, не забезпечені механізмом повороту незалежно від вантажопідйомності.

Згадані вантажопідіймальні машини, а також змінні вантажозахватні пристосування забезпечуються індивідуальним номером і записуються в журнал обліку вантажопідіймальних машин і змінних пристосувань. Дані про машини заносяться в журнал із їх паспорта, а про змінні вантажозахватні пристосування — на підставі їх маркування.

Реєстрація вантажопідіймальних кранів і механізмів здійснюється на підставі письмової заяви власника і паспорту машини. В заяві вказується, що нагляд за машинами буде здійснюватись відповідно до діючих Правил, що технічний стан машини, яка реєструється, допускає безпечну її експлуатацію, і що для її обслуговування є навчений персонал.

При реєстрації мостового крана до паспорта додається креслення його установки із вказівками щодо розташування головних проводів і посадкової площадки для входу на кран. Для реєстрації кранів, що переміщуються по надземних рейкових коліях, має бути довідка про те, що підкрановий шлях розрахований на їх роботу.

Дозвіл на пуск у роботу кранів видається за результатами їх технічного опосвідчення і перевірки стану крана, проведеного інспектором органу державного нагляду.

Дозвіл на пуск у роботу крана записується в його паспорт. У паспорт крана заноситься також фамілія особи, яка призначена відповідальною за виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Указана особа повинна мати відповідне посвідчення і періодично проходити перевірку знань Правил — не менше одного разу на 3 роки.

Особа, відповідальна за роботу крана, має слідкувати за утриманням його у справному стані, за правильним використанням кранових механізмів і пристосувань, дотриманням графіка регулярних оглядів і ремонтів, проведенням випробувань, журналом періодичних оглядів, виконанням обслуговуючим персоналом виробничих інструкцій.

При роботі вантажопіднімальних кранів адміністрація призначає стропальників, кількість яких визначається обсягом робіт. При обслуговуванні крана двома і більше стропальниками, один з них призначається старшим, він несе відповідальність за правильність виконання стропальних робіт.

Машиністами кранів, слюсарями, електромонтерами, стропальниками і сигнальниками можуть бути особи не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд, а також атестацію. Атестація машиністів та їх помічників проводиться у присутності представника Держгірпромнагляду. Повторну перевірку знань правил техніки безпеки проводить кваліфікаційна комісія не рідше одного разу на 12 місяців.

Технічний огляд вантажопіднімальних машин.

Вантажопіднімальні машини допускаються до експлуатації тільки при їх повній справності. Справність машини визначається технічним оглядом.

Перед пуском у роботи всі вперше встановлені вантажопіднімальні машини, механізми, а також вантажозахватні пристосування, на які поширюється дія Правил, підлягають технічному огляду, а ті машини, що знаходяться у роботі — періодичному технічному огляду.

Технічний огляд машин буває повним і частковим. Повне технічний огляд полягає у зовнішньому обстеженні машин, статичному і динамічному випробуванні. Частковий технічний огляд — це обстеження машин без випробування їх вантажем. Повний технічний огляд машин здійснюють раз на три роки, а частковий — через 12 місяців.

Позачерговому технічному огляду підлягають крани у наступних випадках: після монтажу, або перевезення їх на інше місце, після реконструкції або капітального ремонту металевих конструкцій чи піднімального механізму; після зміни гака, а також вантажних, стрілових, несучих або вантових канатів та після аварій.

Технічний огляд покладається на особу, яка здійснює державний нагляд за кранами і механізмами, і проводиться у присутності особи, яка відповідає за їх справний стан.

Технічний огляд вантажопіднімальних машин складається з ретельного огляду механізмів машини і її окремих вузлів, статичного і динамічного випробування вантажем. У процесі опосвідчення оглядаються і перевіряються в роботі механізми, машини і електрообладнання, запобіжні і блокуючі прилади, прилади і пристрої безпеки, гальма і апарати управління, а також освітлення і сигналізація.

Крім цього, перевіряється стан металоконструкцій, клепані й зварні з'єднання. При огляді звертається увага на наявність тріщин, деформацій, послаблення клепальних з'єднань та інші дефекти. Перевіряється стан гака, деталі його підвіски.

Результати огляду і перевірки кранів оформляються актом, складеним особою, яка відповідає за справний стан вантажопіднімальних машин. Згаданий акт прикладається до паспорту крана і зберігається до наступного технічного опосвідчення.

При статичному випробуванні перевіряється міцність крана і механізмів, їх окремих вузлів і елементів, а у стрілових кранах — також вантажна стійкість. Статичне випробування при первинному технічному огляді й при огляді капітально відремонтованих кранів і механізмів здійснюється навантаженням, що перевищує нормальну вантажопідйомність на 25 %.

Статичне випробування мостових і козлових кранів здійснюється таким чином. Кран встановлюється над опорами підкранових колій, а його возик з гаком — почергово всередині прольоту і на консолях.

При статичному випробуванні вантаж піднімають гаком на висоту 200-300 мм від рівня землі або майданчика і витримують у підвішеному стані протягом 10 хв; потім його опускають і оглядають кран з метою виявлення залишкових деформацій.

Для вимірювання залишкової деформації перед підніманням вантажу до металоконструкції крана закріплюють на тонкому дротику вантаж вагою 100-200 г і відмічають його положення. При випробуванні крана вантаж на дротику у випадку відсутності залишкової деформації займе попереднє положення. Якщо є деформація, тоді з'ясовують її причини. Кран до роботи в цей час не допускається.

Випробування автомобільних баштових і гусеничних кранів, що мають механізм для зміни вильоту стріли, здійснюють при найменшому і найбільшому вильотах стріли.

При статичному випробуванні стрілових кранів стріла їх встановлюється у положення, що відповідає найменшій стійкості крана. Періодичне випробування стрілових кранів, що мають постійний виліт стріли, здійснюється при встановленому на момент випробування вильоті. Вантаж також піднімається на висоту 200-300мм, після чого перевіряється положення опор.

Кран вважається таким, що витримав випробування, якщо протягом 10 хв. піднятий вантаж не опустився на землю і не виявлені тріщини, залишкові деформації або інші пошкодження.

Якщо результати статичного випробування позитивні, тобто немає деформації, тоді проводять динамічне випробування.

Динамічне випробування кранів здійснюється вантажем, що на 10 % перевищує вантажопідйомність крана. Дозволяється також випробування робочим вантажем, при цьому здійснюють повторне піднімання і опускання вантажу.

При динамічному випробуванні перевіряється надійність всіх механізмів крана в роботі. Особливу увагу звертають на дію гальм, апаратів управління, приладів, що забезпечують безпеку піднімання вантажу та ін.

У вантажопіднімального крана, який має два і більше механізмів піднімання, випробовують кожний механізм. Величина вантажу при статичному і динамічному випробуванні цих кранів визначається залежно від умов їх роботи і може бути сумісною або роздільною.

Результати технічного опосвідчення записуються в паспорті крана особою, яка проводила опосвідчення, і вказується термін наступного опосвідчення. Такий запис в паспорті свідчить про те, що кран відповідає вимогам діючих Правил і знаходиться у справному стані.

Вимоги безпеки до канатів

Відповідальною частиною вантажопіднімальних машин і механізмів щодо безпеки робіт є стальні канати, що використовуються в ролі вантажних, стрілових, вантових, несучих, тягових і чальних тросів.

Стальні канати повинні відповідати державним стандартам і мати заводський сертифікат відповідно до ГОСТу «Канати стальні. Технічні вимоги». У сертифікаті зазначають підприємство, що виготовило канат, його призначення, вид покриття, діаметр, напрямок скрутки (лівий чи правий), масу каната, довжину (500-1000 м), розривне зусилля, матеріал сердечника (пластмасовий, органічний, металевий) і дату виготовлення.

За конструктивними ознаками канати бувають одинарної, подвійної і потрійної скрутки. При подвійній скрутці спочатку скручують окремі дротики у жмути, а потім жмути скручують у канат. За способом скрутки канати бувають такі, що розкручуються, і такі, що не розкручуються. За механічними властивостями дроту канати бувають високої якості, нормальної якості марки І; канати марки II і бензельні канати для перев'язування вантажів. За призначенням канати поділяють на вантажолюдські, вантажні і бензельні.

Стальні канати відрізняються кількістю жмутів, діаметром дротиків і кількістю дротиків у кожному жмуті. За типом звивання канати бувають хрестового і одностороннього звивання. На кранах переважно використовують стальні канати з пеньковим сердечником, хрестового звивання з кількістю дротиків 6 х 19 = 114; 6 х 37 = 222; 6 х 61 = 366; 18 х 19 = 342.

Стальні канати, що установлюють на вантажопіднімальних машинах і механізмах, перевіряють на міцність наступним розрахунком:

(4)

де К — коефіцієнт запасу міцності каната (3-9);

Р — розривне зусилля каната, кгс;

S — найбільше натяжіння витка каната, кгс.

Кріплення і розташування канатів на вантажопіднімальній машині повинно виключати його зміщення або спадання. При оглядах крана необхідно перевіряти кріплення кінців каната.

Петля на кінці каната для кріплення його на машині або для з'єднання з елементами стропів виконується за допомогою коуша шляхом заклепки. У місці кріплення канат згинають у петлю, в неї встромляють коуш і ставлять затискачі (рис. 4). Кількість затискачів залежить від діаметра каната, але має бути не менше трьох (табл. 4).

Таблиця 4. Кількість затискачів

Діаметр каната, мм	8,8	15,5		19,5
Число затискачів

Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача дорівнює не менше 6 його діаметрів.

Рис. 4 Кріплення канатів

Із стальних дротикових канатів виготовляють стропи. Стропами називають відрізки канатів, що забезпечують швидке, зручне і безпечне закріплення вантажів.

Існує кілька різновидів вантажних строп (рис. 5). На монтажних роботах використовуються стропи канатні (СК), ланцюгові (CJI) та універсальні (УСК).

Рис. 5. Стропи і траверси: а —строп для обв'язування довгих вантажів; 6— ланцюговий строп з гачками; в — петельний строп; г — ланцюговий строп з двома кільцями; д— одновитковий строп; е, ж— траверси

За кількістю витків стропи поділяють на одновиткові (1СК), двовиткові (2СК), тривиткові (ЗСК), чотиривиткові (4СК), двопе- тельні (СКП), кільцеві (СКК).

Багатовиткові стропи служать для піднімання вантажів за 2, З чи 4 точки. При строповці чотиривитковим стропом потрібно слідкувати за тим, щоб вони працювали в рівних умовах і навантаження передавалось на всі витки рівномірно.

Канатні стропи виготовляються з суцільного куска каната. Перед розрубкою стальний канат необхідно у двох місцях на відстані 3-3,5 діаметра каната обмотати м'яким дротиком по довжині 5- 6 діаметрів каната і тільки після цього розрубати зубилом. Зрощення канатів не допускається. При виготовленні витків строп кінці канатів закріпляються способом заплітання, гільзоклиновим з'єднанням або за допомогою алюмінієвої втулки.

Правильний добір канатно-чалочних пристосувань дуже важливий з точки зору безпеки робіт. Ці пристосування мають бути міцними, зручними, легкими, забезпечувати надійне зачеплення вантажу і добре триматися на гаку. Стропи і ланцюги добирають такої довжини, щоб кут між їх витками не перевищував 90°. Для обв'язування вантажів добираються чалочні пристосування, які відповідають вазі вантажу з урахуванням витків каната і кута їх нахилу.

Збільшення кута між витками до 120° дозволяється тільки у виключних випадках, коли висота піднімання не дозволяє використати більш довгі стропи. При розрахунку стропів, призначених для піднімання вантажів з обв'язуванням або зачепленням гаками чи кільцями, коефіцієнт запасу міцності канатів береться не менше 6. Запас міцності таких деталей стропів, як гаки і кільця, при розрахунках на згин має бути не менше 1,25 від межі текучості металу, а на розрив — не менше 5.

Навантаження S (кгс), що припадає на один строп (рис. 6), залежно від кута нахилу визначається за формулою:

(5)

де n — число строп;

Р — вага вантажу, кг;

т — коефіцієнт, що враховує кут нахилу стропа до вертикалі (при а = 45°,m = 1; а = 30°, m = 1,15; а = 45°, m = 1,42; а = 60°, m = 2).

Запалювання вантажів здійснюють тільки випробуваними стропами, що мають бірки, де вказано термін випробування і вантажопідйомність.

Змінні вантажозахватні пристосування (стропи, ланцюги, траверси, кліщі та ін.) після виготовлення підлягають технічному огляду на заводі, який їх виготовив. При цьому вони підлягають огляду і випробуванню навантаженням, що в 1,25 раза перевищує їх номінальну вантажопідйомність. Випробування проводиться протягом 10 хв.

Рис. 6. Розрахунок навантаження, що припадає на один строп

Рис. 7. Типи вузлів для підв'язування тросів і канатів при підніманні вантажів

1 — прямий вузол для з'єднання двох кінців одного каната або кінців двох канатів; 2 — рифтовий вузол для тієї ж мети, що і прямий вузол; 3 — подвійна петля; 4 — одинарний і 5 — подвійний шкотові вузли для з'єднання канатів різної товщини і для закріплення кінців каната в петлі; 6— проста, 7 — подвійна петля; 8 — простий, 9 — подвійний вузли для підв'язування вантажів, закріплених в горизонтальному положенні; 10 — вантовий вузол; 11 — подвійний вантовий вузол; 12-15— морські вузли; 16—удавка для піднімання валів або колод, закріплених вертикально; 17— вузол для підв'язування каната до кінця троса

Конструкція траверс, стропів, кліщів для піднімання вантажів повинна виключати їх довільне відчіплення і зберігати стійкість вантажу під час його піднімання і переміщення.

Перед початком робіт потрібно оглянути чально-стропальні пристосування і не допустити до роботи ті з них, які не відповідають технічним вимогам і вазі вантажу. Типи вузлів для підв'язування тросів і канатів при підніманні показані на рис. 7.

Обв'язування (зачіплення) вантажів стропами має виключати можливість зісковзування їх з вантажем, при цьому стропи накладаються без вузлів, скруток і петель.

Для забезпечення безпечної роботи при навантажуванні і розвантажуванні встановлюється єдина сигналізація.

Сигналізація може подаватися прапорцем або руками, подача сигналів голосом, крім сигналу «Стоп», забороняється. Сигнал «Стоп» кранівник зобов'язаний виконати незалежно від того, хто його подав.

При використанні строп з гаками вантаж підвішують до стропу за петлі, скоби, рами. При підніманні вантажів з гострими ребрами, підкладають спеціальні підкладки з дерева, тканини, а на вузли встановлюють спеціальні металеві кутники, які дозволяють уникати перетирання каната.

Стропальник має правильно накладати канат на гак, а якщо є петлі, то надівати їх по осі пащі гака. Основні прийоми накладання стропа на гак показані на рис. 8.

Рис. 8. Способи закріплення стропів на гак

Однією з причин травматизму є завчасна подача сигналу на піднімання вантажу, коли стропальник ще не забрав рук зі строп. Внаслідок натягування строп можливо прищипування пальців. Тому дії кранівника і стропальника мають бути чітко узгоджені.

Піднімання вантажів краном дозволяється тільки тоді, коли відома їх вага, яка не може перевищувати вантажопідйомність крана і стропів. При обв'язуванні вантажу стропи накладаються на основний масив відносно його центра ваги. Для піднімання вантажу несиметричної форми попередньо визначають центр ваги і відповідно з цим здійснюється стропування вантажу; при цьому гак крана має знаходитись над центром ваги.

Для збереження рівноваги при підніманні довгомірних і важких вантажів кріплення здійснюється не менш ніж двома стропами.

Під час піднімання великогабаритних і довгомірних вантажів для запобігання їх розгойдуванню, особливо при вітрі, слід використовувати з двох боків відтяжки з пенькових канатів діаметром не менше 25 мм або з тонкого стального троса.

При підніманні великогабаритних і важких вантажів попередньо вантаж піднімають на висоту не більше 200-300 мм від землі і оглядають закріплення його стропальником. Після впевнення у надійності накладання строп, а також справної дії гальм, подається сигнал до піднімання вантажу.

Вантаж, який переміщується у горизонтальному напрямку, необхідно підіймати на 0,5 м вище предметів, які зустрічаються на його шляху, і не дозволяється переносити його над людьми.

При вантажно-розвантажувальних роботах забороняється знаходження в зоні дії стріли не тільки сторонніх людей, але і стропальника. Після стропування вантажу стропальник відходить на безпечну відстань і тоді подає сигнал кранівнику. Попередньо визначається центр ваги і відповідно з цим здійснюється стропування вантажу, при цьому гак крана має знаходитись над центром ваги.

Бракування стальних канатів і ланцюгів

Термін служби стальних дротових канатів може коливатись від кількох тижнів до кількох років. Оцінка придатності каната до роботи у значній мірі залежить від досвіду обслуговуючого персоналу.

Стальні дротові канати руйнуються поступово: спочатку розриваються окремі дротики на поверхні каната, а потім у середині.

Найхарактернішими дефектами стропів є обрив дротиків чи пасом стального каната, недоброякісне заплітання кінців каната, розплющення і розплетення жмутів, знос дротинок і корозійне пошкодження жмутів канату, тріщини, розплющення, надриви і корозійні раковини на поверхні підвіски, гака, втулки, зрощення кінців канатів за допомогою вузлів. При роботі бувають випадки падіння вантажів внаслідок висмикування каната з затискувачів, якими він закріплюється за кран, або його розривання.

На передчасний знос канатів впливає безліч чинників, у тому числі частота і кількість згинів, тертя, вплив вологості, тепла та ін. Велике значення має правильне навішування вантажів і своєчасне проведення опосвідчення.

У процесі роботи всі вантажозахватні пристрої, що знаходяться в експлуатації, підлягають огляду: стропи через 10 днів, захвати через 1 місяць, траверси через 6 місяців експлуатації. Результати оглядів заносять у журнал обліку вантажозахватних пристроїв. Під час огляду звертають увагу на те, щоб на них не було вузлів, перекручування, ознак поверхневого зносу, розірваних дротин і жмутів. Зовнішні ознаки зносу каната з'являються в процесі роботи на його поверхні у вигляді розірваних дротинок та ін.

Бракування канатів, що знаходяться у роботі, здійснюють за числом обривів дротинок на повному кроці скручування і порівнюють їх з нормою.

Кроком скручування називається довжина каната, на якій жмут робить повне обертання навколо його осі.

На поверхні каната, де виявлено найбільшу кількість обірваних дротинок, відмічають крок скручування шляхом нанесення мітки.

Крок скручування визначають таким чином: на поверхні одного пасма канату крейдою наносять мітку, потім вздовж осі каната відраховують число пасом, з яких він складається, і на наступному витку наносять другу мітку. Відстань між мітками і буде кроком скручування. При цьому кроці підраховують кількість обривів і порівнюють з нормативними даними.

Якщо число обривів на кроці скручування більше за допустиме, канат бракують, тобто знімають з експлуатації. При цьому враховується також корозія і поверхневий знос каната. У випадку зменшення діаметра дротин внаслідок корозії чи поверхневого зносу, число допустимої кількості обірваних дротин зменшується.

Поверхневий знос чи корозію дротинок визначають за допомогою мікрометра чи штангенциркуля. Якщо за сертифікатом діаметр дротинок мав 1 мм, а після вимірювання встановлено, що він має 0,85 мм, поверхневий знос становить 15 %. У такому разі відповідно зменшується число обривів на одному кроці скручування.

Канат необхідно вибраковувати при поверхневому зносі або корозії, якщо вони досягли 40 % початкового діаметра дротинок. При виявленні обірваного цілого пасма, канат також підлягає вибраковуванню.

Своєчасне і правильне змащування стальних дротових канатів у значній мірі подовжує термін їх служби.

Ланцюги змінних вантажозахватних пристосувань підлягають вибраковуванню, якщо знос ланки перевищує 10 % початкового діаметра ланцюга.

Безпека внутрішньозаводського і внутрішньоцехового транспорту.

Внутрішньозаводські проїзди, дороги і тротуари.

На території підприємства потрібно створювати найпростішу схему магістральних транспортних шляхів.

Схема транспортних шляхів підприємства має відповідати характеру виробництва, забезпечувати зручний і найкоротший зв'язок між будівлями і спорудами.

Транспортні шляхи на території підприємства проектуються з мінімальною кількістю перетинів і зворотних рухів. Бажано, щоб транспортні шляхи по можливості поділяли територію підприємства на рівновеликі ділянки, були прямолінійними та забезпечували переміщення працюючих по найкоротшій відстані від прохідної до основних цехів.

Транспортні магістралі не дозволяється суміщати з доріжками, по яких проходять працюючі. Напрямок наскрізних проїздів має відповідати напрямку панівних вітрів.

Ширина магістральних шляхів має відповідати спеціальним вимогам і бути кратною шести або трьом. У всіх випадках ширину проїжджої частини доріг з двостороннім рухом приймають рівною не менше 6 м.

Відстань від будівель до проїжджої частини дороги має бути не більше 25 м. Особливу увагу при проектуванні магістральних шляхів звертають на правильний вибір радіусів заокруглення і поворотів, маючи на увазі ті транспортні засоби, які використовують у межах даного виробництва.

При неправильному виборі радіусу заокруглення створюється небезпека заносу або перекидання транспортних засобів.

На основних внутрішньозаводських магістральних проїздах необхідно уникати розміщення залізничних шляхів. Ширина проїжджої частини автомобільних доріг у місцях перетину із залізничними коліями приймається рівною 10 м.

Внутрішньозаводські залізничні колії (1,52 м) прокладають, дотримуючись відстані 6 м від осі залізничного шляху до стін споруд і будівель, які мають виходи.

Тротуари на території підприємства розміщують уздовж проїздів шляхом забезпечення зручного і безпечного пішохідного руху між прохідними і окремими будівлями.

Ширину тротуару проектують кратною смузі руху шириною 0,75 м. Кількість смуг руху залежить від чисельності працюючих. Мінімальна ширина тротуару приймається рівною 1,5 м.

Тротуари і пішохідні доріжки розміщують з відступом від проїжджої частини дороги до краю тротуару (не менше 2 м). Як виключення, при тісних умовах забудови дозволяється примикання тротуарів до проїжджої частини дороги. При цьому тротуари мають бути на рівні верху бортового каменя і відокремлені від дороги смугою зелених насаджень.

Розміщення тротуарів біля стіни будівлі допускається тоді, коли здійснюється відведення води від покрівлі будівлі. При відсутності відведення води тротуар розміщують не менше ніж на 1,5 м від будівлі.

Правила техніки безпеки і виробничої санітарії передбачають, що швидкість руху внутрішньоцехового транспорту не повинна перевищувати 5 км/год, а транспортні засоби мають бути забезпечені відповідною сигналізацією.

На промислових підприємствах використовуються різноманітні види транспортних засобів: рейкові, автомобільні, монорейкові, електровозики, електрокари, конвеєри, пневматичний транспорт. Різні види транспорту, що використовується на промислових підприємствах, створюють потенційну небезпеку виникнення нещасних випадків.

Використання залізничних транспортних засобів є причиною виникнення більш небезпечних ситуацій порівняно з безрейковим транспортом, використання якого значно знижує потенційну небезпеку травматизму. При безрейкових транспортних засобах немає перехресних залізничних колій, виключається затримка вантажів через маневрування составів.

При перетині внутрізаводських залізничних колій автодорогами і пішохідними доріжками необхідно установити переїзди і переходи зі світло-звуковою сигналізацією. Охороняємі переїзди повинні мати закриті шлагбауми з ліхтарем і добре освітлення вночі. З обох боків переїзду встановлюють попереджувальні знаки на відстані гальмівного шляху. Освітленість залізничних колій і переїздів повинна бути не менше 0,5 лк.

Залізничні платформи і вагони вздовж фронту розвантаження (навантаження) мають переміщуватися локомотивами або мотовозами. Забороняється переміщення їх машинами нерейкового транспорту. При зупинці залізничних составів під уклін крім включення гальм під колеса вагонів підкладають гальмівні башмаки.

Стан залізничних колій, стрілок має щоденно перевірятися із занесенням результатів перевірки до шляхового журналу. Працівники, які обслуговують залізничний транспорт, мають бути навчені правилам охорони праці.

Для переміщення вантажів всередині цеха досить поширеними є вузькоколійні шляхи, їх укладають на міцну основу з точним дотриманням стикування рейок.

Нахил вузькоколійних шляхів всередині цеха не допускається, а поза цехом він має бути не більше 0,02. Вузькоколійні шляхи повинні утримуватися у справному стані і регулярно перевірятися. Для вимкнення довільного переводу стрілок при проході по них рухомого складу їх забезпечують контрвантажами. Для запобігання сходження вагонеток з колій у кінці вузькоколійного шляху установлюють упори. Вагонетки мають бути у справному стані, з визначенням їх граничної вантажопідйомності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контрольно-вимірювальні засоби 5 страница	\|	Контрольно-вимірювальні засоби 7 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.