• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Додатковий матеріал до уроку

Домашнє завдання

Закріплення вивченого матеріалу

Вивчення нового матеріалу

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Атмосферні опади — дощ, сніг, град, роса, іній — усім вам добре відомі. Їх поява в атмосфері пов’язана з унікальними властивостями води. Тепер, знаючи про випаровування та конденсацію, насичене і не насичене водяною парою повітря, ви легко зможете пояснити їх виникнення. Дії атмосферних опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живильну вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних повеней. Або сніг — вкриває посіви посіви та коріння рослин від згубних морозів, а може стати причиною обриву ліній електропередач, заносів, аварій на дорогах. То які вони — атмосферні опади, знайомі незнайомці? Поговорімо про них більш докладно.

Прийом «Мозковий штурм»

Подумайте і запропонуйте свій варіант визначення « атмосферні опади». Свої відповіді звіримо із визначенням, що у підручнику.

Робота з схемою «Класифікація опадів» (учні записують у зошити).

Гра « Третій зайвий»

Знайдіть зайве поняття і поясніть , чому вибрали саме його:

сніг, град, дощ

роса, дощ, сніг,

роса, іній, сніг

Прийом «Географічний практикум»

1. Користуючись кліматичною картою, визначте найбільш «мокрі» та «сухі» райони Землі; поясніть їх виникнення.

2. Користуючись кліматичною картою, визначте середньорічну кількість опадів, що випадає у вашій місцевості.

Прийом «Проблемне питання»

1. Чому в областях зниженого атмосферного тиску випадає багато опадів, а в областях підвищеного атмосферного тиску — мало?

2. Чому у великих містах атмосферних опадів випадає більше, ніж у приміських районах?

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти план параграфа.

• Побудувати в зошиті діаграму атмосферних опадів за наведеними нижче даними.

• «Наймокріше» місце земної кулі — Черрапунджа — невеличке індійське селище у південному передгір’ї Гімалаїв. Тут щороку в середньому випадає понад 12 тис. мм опадів. Понад 10 млн цебер на кожний гектар! У «рекордний» 1947 рік кількість опадів тут становила 24 326 мм!

• Майже не поступається Черрапунджі колумбійське містечко Тупунендо, в якому щороку випадає 11 770 мм опадів. Ще одним «мокрим» місцем на земній кулі є Гавайські острови. Тут щороку в середньому землю зволожує шар вологи вологи завтовшки 10 м. На тутешньому острові Кауай дощова погода триває 350 днів на рік.

• На Землі є місцевість, де дощ іде «на замовлення». Це — північно-західна провінція Китаю Юньнань. Дощ починається тут навіть від голосного окрику. Причому випадає тим рясніший, чим сильніший голос. Пояснюється це тим, що тут, у горах Ґаолінґ, знаходяться озера, які настільки перенасичують повітря вологою, що найменший струс його зумовлює утворення дощових краплин.

• Полюс посушливості, радше за все, перебуває в Чілійській пустелі Атакама, що простягається вздовж західного узбережжя Південної Америки. Дощів там взагалі не буває. Кількість опадів вимірюється десятими частками міліметра — у вигляді ранкових туманів. За останніми даними, посуха триває тут уже понад чотири століття!

• Найбільший град випав 28 березня 1867 р. в околицях міста Белларі в Індії. Градини мали розмір невеликої дині, деякі з них важили майже півтора кілограма. Подібний град випав у 1986 р. у Банґладеш, позбавивши життя 92 мешканців.

• Найбільш грозовим місцем є місто Боґор на острові Ява, розташоване на північному схилі гори Саланг поблизу столиці Індонезії Джакарти. Тут блискавки спалахують у середньому 322 дні на рік.

• Гніздом блискавок називають місце, куди грозові розряди б’ють із дивовижною невідступністю. У 1978 р. поблизу фінського селища Оравікоскі за рік розрядилося 2276 блискавок! Найбільша кількість блискавок за добу — 665 тис.— зафіксована наприкінці липня 1992 р. в місті Карлсруе в Німеччині.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. III. Повторення вивченого матеріалу.
3. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
4. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IV. Вивчення нового матеріалу.
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. Виклад інформаційного матеріалу
9. IV. Підсумок уроку
10. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
11. IV. Подання нового матеріалу
12. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Переглядів: 1149