• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інформаційне забезпечення розв’язання завдань.

Лекція 7

Тема 4. Проблеми процесу вироблення рішення

1.Інформаційне забезпечення розв’язання завдань.

2.Умови і ситуації вироблення рішень.

3.Типи проблем і загальні методи їхнього рішення.

4.Суб’єктивні проблеми в розробці і прийнятті рішень.

Менеджери мають можливість ефективно виконувати свої функції тільки тоді, коли вони володіють точною і своєчасною інформацією. Менеджери повинні знати потреби клієнтів і бути впевненими в тім, що інформаційна система організації ефективно обробляє необхідні дані, що використовуються для розробки стратегії, забезпечення конкуренгаоздатності і прийняття управлінських рішень. Досягнення необхідного інформаційного забезпечення для вироблення рішення — завдання аналітичних і спеціальних служб організації.

Ефективність використання інформації залежить від здатності організації збирати первинні дані, що забезпечують менеджерів необхідною їм інформацією. На мал. 4.1 представлений процес перетворення первинних даних в управлінську інформацію.

Первинні дані являють собою вихідні дані, цифри і події.

Перетворення даних залежить від ефективності роботи інформаційної системи фірми (окремих працівників, процедур, технічного оснащення/програмного забезпечення, носіїв і т.д.).

Для ухвалення управлінського рішення необхідно, щоб у відповідні органи керування надходила тільки інформація з необхідними якісно-кількісними характеристиками в належному обсязі й у потрібний час.

Якщо інформації недостатньо, то ухвалення рішення буде

здійснюватися в умовах невизначеності, якщо інформація над-лишкова, то створюються труднощі для її переробки. Рано прийшла інформація — може загубитися в текучці справ, а пізно прийшла — вже не має актуальності і споживчої вартості.

Звичайно інформацію розділяють на два класи: об'єктивну і суб 'єктивну. Співвідношення суб'єктивного й об'єктивного у відбитій інформації залежить від багатьох факторів, у тому числі, від рівня професійної підготовки і культури людини, потреб та інтересів, складності процесу, ліміту часу, рівня і технічних засобів керування;

Саме джерело інформації носить об'єктивний характер, але інформація про нього суб'єктивна, Тому що при відображенні відбувається прийом, перетворення і передача її людиною.

Працівник, у тому числі і ЛПР, може і сам організувати інформацію (складання інструкцій, наказів, розпоряджень, вибір альтернатив і т.д.). У цьому випадку суб'єктивність інформації закладена на самому початку.

Суб'єктивність інформації не можна ототожнювати з помилковістю, невірогідністю — це різні категорії. Суб'єктивна інформація може лише мати високий рівень об' єктивності і вірогідності.

Людина може бути одночасно інформатором (джерелом) і інформантом (одержувачем). Здійснюючи управлінський вплив на об'єкт керування, ЛПР виступає як інформатор, а коли одержує інформацію про хід впливу і результати діяльності об'єкта керування (зворотний інформаційний зв'язок) — знаходиться в ролі інформанта.

Завдання ЛПР в інформаційному середовищі керування досить багатогранне і вимагає:

• відокремлювати цінну інформацію від «шумів»;

• виділяти з інформації найбільш важливу частину, що дозволяє аналізувати поточний стан об'єкта керування і виробляти правильне рішення;

• працювати зі слухами, уміло керувати такого роду інформацією, що істотно може поліпшити мікроклімат у колективі і його керованість.

Інформаційне забезпечення вирішення завдань керування базується на наступних характеристиках інформації: обсяг, вірогідність, цінність, насиченість і відкритість: Розглянемо коротко сутність цих характеристик.

Обсяг інформації, як правило, розглядається з двох сторін — як обсяг символьної і сприйманої інформації.

Обсяг символьної інформації визначається кількістю букв, знаків, символів і звичайно виражається в байтах.

Обсяг сприйманої інформації має три рівні:

• інформаційна надмірність;

• субмінімальний рівень;

• недолік інформації (інформаційний голод).

Інформаційна надмірність про об'єкт керування підвищує якість рішення, однак, збільшує час на ухвалення рішення і підвищує вартість інформації. Іноді ЛПР навмисно створює надмірність інформації (якщо це можливо) чи йде на її дублювання при прийнятті важливих рішень.

Недолік інформації утрудняє вироблення правильного рішення/збільшує ступінь ризику, невизначеність ситуації, вимагає сучасних економіко-математичних методів для підвищення ймовірності вірного рішення, за яке відповідають фахівці-аналітики, що, у цілому, так само здорожує вартість прийнятих рішень.

Субмінімальний рівень інформації — це мінімально повний обсяг інформації для конкретної людини, при якому він може прийняти обґрунтоване управлінське рішення. Зрозуміло, що цей рівень — величина суб'єктивна і його варто підбудовувати під конкретну людину.

Вірогідність інформації полягає в долі реальної інформації в загальному обсязі даних, що надійшли, (зведень). Вірогідність має також три рівні:

• абсолютний (100%);

• довірчий (80%);

• негативний (менш 80%).

Чим менше людей беруть участь у зборі, переробці й обробці інформації (до визначеної межі), тим вище звичайно буває її вірогідність. Вона значною мірою залежить від часу проходження інформації. Навіть абсолютно достовірна інформація, що прийшла інформанту занадто пізно, може стати помилковою (наприклад, про курси акцій на біржі).

Вірогідність інформації може бути штучно підвищена в результаті обробки більшого, ніж звичайно, обсягу інформації чи меншого, ніж необхідно, за рахунок ефективних систем її обробки по спеціальних методиках і алгоритмах (прикладом такого роду служить розвідувальна інформація, одержувана по уривчастих зведеннях навіть у відкритій пресі).

Цінність інформації характеризується зниженням рівня витрат ресурсів (матеріалів, часу, грошей) на ухвалення правильного рішення. Вона має чотири рівні: нульовий; середній (скорочення рівня витрат чи підвищення прибутку більш ніж на 10%); високий (скорочення рівня витрат більш ніж у 2 рази); надвисокий (скорочення рівня витрат більш ніж у 10 разів). Цінність характеризує інформацію як ресурс, товар, що мають споживчу вартість.

Нульову цінність представляє інформація;, що повторює раніше відомі чи непотрібні для ухвалення рішення зведення.

Середній рівень цінності може мати інформація, створювана сумлінними, але такими, що втратили інтерес до роботи, фахівцями.

Високу цінність представляють імітаційні моделі організацій, що дозволяють керівнику правильно передбачити можливі наслідки реалізації при різних варіантах рішення.

Надвисоку цінність представляє інформація, зв'язана з інноваційними технологіями, маркетинговими дослідженнями, а іноді, має і кримінальний відтінок.

Насиченість інформації — це співвідношення корисної і фонової інформації. Фонова інформація служить для кращого сприйняття корисної (професійної) інформації за рахунок:

• поліпшення настрою;

• підняття емоційного рівня;

• попереднього настроювання уваги на задану тему.

Фонова інформація може включати: жарти, анекдоти, зведення про матеріальне стимулювання, відхилення від теми, допоміжну і вступну інформацію. При відсутності фонової інформації основна часто слабко сприймається людиною (як «суха» і нав'язувана посилено зверху). Однак при великій кількості фонової інформації можна пропустити необхідний і корисний обсяг основної. У таких випадках говорять, що в повідомленні, доповіді, розпорядженні багато води. Насиченість має три рівні:

• високий (80-100%);

• нормативний (50-80%);

• низький (менш 50%).

Вироблення найкращого співвідношення корисної і фонової інформації поки ще відноситься до мистецтва керування і залежить від індивідуальних рис ЛПР.

Відкритість інформації — це можливість представляти її різним контингентам людей і суспільству.

Існує три рівні відкритості інформації:

• секретна (державна таємниця), зв'язана з безпекою держави і відображена в грифах: особлива важливість, абсолютно секретно, секретно;

• конфіденційна інформація (для службового користування) — відбиває інтереси суспільства, потреби чи групи колективу людей. Має обмеження на використання. До конфіденційної інформації відносяться зведення про потенціал організації, програми інвестицій, способи виробництва продукції і ціни, умови контрактів, зведення про партнерів і угоди, а також інформація з високим рівнем цінності;

• публічна (відкрита) інформація відбиває інтереси суспільства й інтереси людей і не має обмежень на використання.

Розглянуті п'ять характеристик інформації тісно між собою зв'язані і впливають один на одного (рис. 4.2)

Коректування однієї з них впливає на зміну інших. Так, підвищення вірогідності інформації викликає необхідність збільшення її обсягу і відкритості.

Кінцева, оброблена інформація, використовувана керівником для розробки управлінського рішення, повинна мати наступні рівні характеристик:

• обсяг: субмінімальний рівень (Q);

• цінність: середній і високий рівні (Ц);

• вірогідність: абсолютний рівень (D);

• насиченість: середній рівень (Н);

• відкритість: конфідеіщійний і відкритий рівні (ПРО).

Узагальнюючим показником кінцевої інформації як ресурсу є ефективність її використання. Вона оцінюється за наступним співвідношенням (4.1):

Кожен рівень характеристики інформації має вартісний еквівалент, тому розрахунок ефективності може вироблятися порівнянням варіантів використовуваних рівнів характеристик інформації.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. IV. Перевірка розв’язання і відповідь
5. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
8. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
9. Алгоритм розв’язання задачі
10. Алгоритм розв’язання розподільної задачі
11. Аналіз програмного забезпечення з управління проектами.
12. Апаратне забезпечення USB

Переглядів: 970