• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фізіологія і медицина

Хімія

Фізика

Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі

Вже сам договір унеможливлював продовження англо-франко-радянських переговорів і участі СРСР у боротьбі проти нацистських агресорів. Згідно з Секретним Прото­колом Фінляндія, Латвія, Естонія, Литва віддавалися на поталу Сталіну, північний кордон Литви було визначено межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. Дуже чітко було визначено долю Польщі: вона практично прирікалася на загибель, мала бути розділена між Москвою та Берліном. Просування Німеччини на схід було визначено межею по лінії рік Нарев—Вісла—Сан. За СРСР визнавалися інтереси в Бессарабії. Подальший хід подій показав, що і Німеччина СРСР діяли в повній відповідності з цим Протоколом, що не викликає сумнівів у його існуванні і ролі в розв'я­зуванні Другої світової війни.

Договір зустрів нерозуміння переважної частини гро­мадської думки західних країн, що відбилося на їхньому ставленні до СРСР. Радянському Союзу договір надав "передишку", однак породив у радянського керівництва помилкові надії на її тривалість. За торговельно-кредит­ною угодою СРСР був зобов'язаний поставити до Німеч­чини сировини, в тому числі стратегічної, і продовольства на 200 млн. марок.

Договір і Протокол свідчать: радянське керівництво, посвячене в плани нацистської держави на найближчі місяці, стало фактично на шлях заохочення агресора, кот­рий через 7 днів розв'язав Другу світову війну. Радянська преса вихваляла успіхи вермахту в Польщі, водночас засуд­жуючи Велику Британію, що розпочала війну проти Ні­меччини. На черзі були дії Червоної Армії в Польщі, Прибалтиці, Бессарабії.

Відповідальність за розв'язування Другої світової війни разом з іншими країнами, без сумніву, несе і сталінське керівництво СРСР.

ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКИХ ПРЕМІЙ (1918-1945 рр.)

1918— Планк М. (Німеччина)

1919— Штарк І. (Німеччина)

1920— Гільом Ш. (Франція)

1921— Ейнштейн А. С. (Німеччина)

1922—Бор Н. (Данія)

1923- Міллікен Р. С. (США)

1924- Сігбан К. Г. (Швеція)

1925— Франк Дж. (Німеччина), Герц П (Німеччина)

1926— Перрен Ж. Б. (Франція)

1927- Комптон А. X. (США), Вільсон Ч. (Велика Британія)

1928— Річардсон О. (Велика Британія)

1929— Бройль Л. Де (Франція)

1930- Раман Ч. В. (Індія)

1932— Гейзенберг В. (Німеччина)

1933— Шредінгер Е. (Німеччина), Дірак П. (Велика Британія)

1935— Чедвік Дж. (Велика Британія)

1936— Гесс В. (Австрія), Андерсон К. Д. (США)

1937— Девассон К. (США), Томсон Дж. П. (Велика Британія)

1938— Фермі Е. (Італія)

1939- Лоуренс Е. (США)

1940 1943 - Штерн О. (США)

19411944-Рабі І. (США)

1945 — Паулі В. (Швейцарія)

1918 — Габер Ф. (Німеччина)

1920— Нернст В. (Німеччина)

1921— Содді Ф. (Велика Британія)

1922— Астон Ф.В. (Велика Британія)

1923— Прегль Ф. (Австрія)

1925 - Зігмонді Р. (Німеччина)

1926— Сведберг Т. (Швеція)

1927 - Віланд Г. (Німеччина)"

1928— Віндаус А. (Німеччина)

1929— Гарден А. (Велика Британія), Ейлер-Хелпін X. Фон (Швеція)

1930— Фішер X, (Німеччина)

1931— Бош К. (Німеччина), Бергіус Ф. (Німеччина)

1932 - Ленгмюр І. (США)

1934- Юрі Г. (США)

1935— Жоліо-Кюрі Ф. (Франція)

1936— Дебай П. (Нідерланди)

1937— Хоуорс В, Н. (Велика Британія), Каррер П. (Швейцарія)

1938- Кун Р. (Німеччина)

1939— Буттенандт А. (Німеччина), Ружичка Л. (Швейцарія)

1943— Хевеші Д. Фон (Угорщина)

1944— Ган О. (Німеччина)

1945— Віртанен А. І. (Фінляндія)

1919- Борде Ж. (Бельгія)

1920- Крог А. (Данія):

1922— Хілл А. В.' (Велика Британія), Мейєргоф О. (Німеччина) '

1923— Бантінг Ф. Г. (Канада), Маклеод Дж. (Канада)

1924— Ейтховен В. (Нідерланди)

1926— Фібігер Й. (Данія)

1927— Вагнер-Яурегг Ю. (Австрія)

1928— Ніколь Ш. (Франція)

1929— Ейкман X. (Нідерланди), и Хопкінс Е. Д. (Велика Британія)

1930— Ландщтейнер К. (Австрія)

1931— Вабург О. Г. (Німеччина)

1932— Шеррінгтон Ч. (Велика Британія), Едріан Е. Д. (Велика Британія)

1933- Морган Т. X. (США)

1934— Уіпл Дж. (США), Майнот Дж. (США), МерфіУ. (США)

1935— Шпеман X. (Німеччина)

1936— Дейл Г. X. (Велика Британія), Ліві О. (Австрія}

1937— Сент-Д'єрдьї А. (Угорщина)

1938— Хейманс К. (Бельгія)

1939— Домагк Г. (Німеччина)

1943— Дам X. (Данія), Дойзі Е. А. (СІЛА)

1944— Ерлангер Дж. (США), Гассер Е. А. (США)

1945 — Флемінг А. (Велика Британія), Флорі X. В. (Велика Британія), Чейн Е. Б. (Велика Британія)

Читайте також:

1. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
2. Біологія і медицина
3. ДОКАЗОВА МЕДИЦИНА
4. Клінічна фізіологія гіперкапнії
5. ЛЕКЦІЯ 2.ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
6. Лекція 7. Фізіологія системи виділення.
7. ЛЕКЦІЯ № 4. Фізіологія м'язів.
8. Лекція №3 – Нервово-м’язова фізіологія.
9. Медицина
10. Модуль 2. Фізіологія ВНД.
11. Модуль 2. Фізіологія ВНД.
12. Модуль1. Фізіологія збудливих тканин.

Переглядів: 1284