• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проектна діяльність як метод навчання рідної мови

Наприкінці ХХ ст. набув поширення новий тип організації навчання учнів – проектування, що передбачає продуктивну взаємодію в процесі розв‘язання значущих для них навчально-пізнавальних задач. Інструментом проектування є метод проектів, який грунтується на взаємозв‘язку навчальної, прогностичної, дослідницької та комунікативної складових.

За основу технології проектного навчання взято прагматичні ідеї американського філософа й педагога Джона Дьюї, згідно з якими істина визначалась як корисність і ефективність праці що є цікавою для учнів, а метою навчання вважалося формування особистості, яка вміє пристосовуватися до умов вільного підприємництва.

Тому вчений надавав виняткового значення практичній самостійній роботі учнів, пробудженню допитливості, імпровізації, уяви. У роботі В. X. Кілпатріка «Проектний метод навчання» (1921) було детальної висвітлено, що програму навчання вчитель повинен розробляти разом з дітьми, ураховуючи потреби середовища (це наче низка дослідів, корисних справ).

У 1920-1930-х роках метод проектів почав активно застосовуватися в радянській школі. Він навіть (до 1931 р.) уважався єдино правиль­ним, а навчальні програми називалися комплексно-проектними. Однак така універсалізація значною мірою зумовила в подальшому його заборону.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. ці ідеї активно розвивалися і в українській школі. Так, Г. Ващенко, А. Макаренко, С. Русова пов'язу­вали метод проектів із розширенням можливостей для розвитку ак­тивності й самостійності дитячої особистості, підготовкою її до життя та праці.

Упровадження терміна «метод проектів» має таку історію. Уважається, що вперше вжив слово «проект» у педагогічному сенсі в 1908 р. Д. Снезден. У 1911 р. американське Бюро виховання узаконило термін «метод проектів», а в 1919 р. Центральне шкільне відомство надруку­вало особливий листок «Проектний метод у справі освіти», визнавши його методом навчання.

Під виливом ідей особистісно зорієнтованого навчання, створені: інноваційних технологій метод проектів наприкінці XX ст. став знов актуальним як у шкільній, так і в педагогічній освіті. Розглянемо застосування методу проектів, спираючись на результати досліджень, проведених у XXI ст.

Що розуміється під словом проект? Які цілі має проектна техноло­гія в сучасній школі?

Тлумачення терміна «проект» засвідчує його багатозначність, вихід за межі освітньої діяльності. Це: 1) сукупність документів, необхідних для зведення споруд, виготовлення машин, приладів тощо; 2) поперед­ній текст якогось документа, що виноситься на обговорення, за­твердження; начерк (щось незакінчене, намічене лише в загальних рисах); 3) план дій, задум, намір. До потреб шкільного проекту най­ближче за змістом останнє тлумачення.

Щодо шкільної освіти доцільно користуватися терміном «навчаль­ний проект». Він має конкретну мету й спрямованість на конкретний результат, який можна показати публічно.

Суть проектного навчання — у функціонуванні системи дидактич­них засобів (мети, змісту, методів тощо), якими здійснюється послідовне моделювання процесу розв'язування проблемних задач і ситуацій, що вимагають пошуків, досліджень, співпраці.

Українська дидактика в останні роки збагатилася напрацюваннями з організації проектної діяльності учнів (І. Єрмаков, Г. Сазоненко, О.Онопрієнко, В. Тименко, А. Цимбалару та ін.), що сприяє впровадженню методу проектів у практику початкової школи. Так, його всебічно розглянуто в роботі О. Онопрієнко «Метод проектів як засіб розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів» (2009). Авторка визначає метод проектів як інтегровану модель, що містить у собі такі види діяльності учнів: пізнавальну, комунікативну, ігрову, художню, дослідницьку, пошукову, громадсько-корисну. Структура проектної діяльності визначається трьома компонентами: орієнтувально-мотиваційним, операційно-виконавським і рефлексивно-оцінювальним.

Навчальні проекти, які виконують молодші учні, можуть бути моно- й міжпредметними за різної участі дітей (див. схему ).

Схема

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. V Засоби навчання
6. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
7. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
8. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
9. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
10. АгротехнІЧНИЙ метод
11. Адаптації та навчання
12. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві

Переглядів: 749