Нехай задано два відображення: f: X → Y та g: Y → Z. Тоді композицією відображень f і g (позначаємо символом g ○ f) будемо називати відображення з множини X в множину Z, визначене виразом g ○ f(x) = g(f(x)) для всіх елементів x з множини X. Прийняте правило, згідно з яким у композиції g ○ f треба починати з відображення f, розташованого праворуч.
Наприклад, нехай маємо множини Х = {l, 2, 3, 4}, Y = {а, b, c}, Z = {u, v}та два відображення
f: Х → Y, , g: Y → Z,
Тоді композиція заданих відображень g ○ f: Х → Z,
Композиція відображень асоціативна, тобто якщо маємо три відображення f: X → Y, g: Y → Z, h: Z → U, то (h ○ g) ○ f = h ○ (g ○ f) = h ○ g ○ f.
Відображення g: Y → X називається оберненим до відображення f: X → Y, якщо виконуються такі умови f -1 ○ f = IX (IX - тотожне відображення на множині X), f ○ f -1= IY (IY - тотожне відображення на множині Y).
Для відображення f існує обернене відображення f -1 тоді і тільки тоді, коли відображення f бієктивне. Обернене відображення f -1 також є бієктивним.
Якщо f:X → Y - бієкція й g: Y → Z - бієкція, то g ○ f - бієкція з Х в Z, а її обернена бієкція дорівнює f -1 ○ g-1.
Наприклад, нехай задані множини Х ={l, 2, 3}, Y = {а, b, c} та відображення f: Х → Y, . Це відображення є бієктивним, і тому до нього існує обернене f -1: Y → X, . Дійсно, f -1 ○ f == IXта f ○ f -1== IY.