• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

1. Реакції приєднання:

2. Реакції окислення:

а)

б)

в)

3. Реакції електрофільного заміщення:

а) Алкілування за Фріделем-Крафтсом:

б) Ацилювання за Фріделем-Крафтсом:

в) Галогенування

г) Сульфування

д) Нітрування

Механізм электрофільного заміщення у ароматичному ядрі (S_Е):

Першою стадією реакції електрофільного заміщення є утворення π-комплексу – перехідного стану, який виникає із ароматичної сполуки та електрофільного реагенту за рахунок електростатичних сил притягнення між позитивно-зарядженим електрофілом та π-електронами ароматичної сполуки. Утворення π₁-комплексу проходить дуже швидко, енергія активації утворення π-комплексу (енергія, необхідна для утворення π₁-комплексу) складає приблизно 35 кДж/моль.

Другою стадією реакції, яка визначає її швидкість, є перехід π₁-комплексу у σ-комплекс. σ- Комплекс – це проміжна сполука, яку в окремих випадках можна зареєструвати або навіть виділити і індивідуальному стані. σ-Комплекс – це катіон, який вже не має ароматичних властивостей.

Утворення σ-комплексу потребує значно більшої енергії, ніж утворення π-комплексу. Але, в цілому, утворення σ-комплексу не потребує надто великої затрати енергії, оскільки енергія спряження σ-комплексу (109 кДж/моль) близька до енергії бензолу (150 кДж/моль).

Третя стадії реакції – утворення нового π₂-комплексу за рахунок повернення електронів, які сполучали sp³-гібридизований атом карбону з атомом гідрогену, в бензольний цикл і утворення таким чином знову ароматичного секстету (поновлюється ароматичність бензольного ядра).

Зміна вільної енергії системи реакції електрофільного заміщення зображується такою кривою:

Рис. Енергетична діаграма реакції S_E для бензолу

Е₁ – енергія бензолу ; Е₂ – енергія активації утворення π₁ – комплексу; Е₃– енергія π₁ – комплексу; Е₄ – енергія активації утворення s - комплексу; Е₅– енергія s – комплексу;
Е₆ – енергія активації утворення π₂ – комплексу; Е₇– енергія π₂ – комплексу; Е₈– енергія активації утворення продукту реакції; Е₉– енергія продукту реакції.

Читайте також:

1. Аеродинамічні властивості колісної машини
2. Аналізатори людини та їхні властивості.
3. Аналізатори людини та їхні властивості.
4. Атрибутивні ознаки і властивості культури
5. Білки, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
6. Біосфера Землі, її характерні властивості
7. Біохімічні зміни в організмі при розтренуванні і перетренуванні
8. Біохімічні основи розвитку витривалості
9. Біохімічні основи розвитку силових і швидкісних якостей
10. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
11. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.
12. Будова і властивості аналізаторів

Переглядів: 855