Складення плану-конспекту уроку

Підготовка вчителя до уроку

Засоби фізичного виховання та загальна роль учителя на уроці

Для нормальної організації занять на уроці з фізичної культури необхідно знати основні засоби фізичного виховання та мати уяву про загальну роль учителя на такому уроці. Отже, основними засобами фізичного виховання учнів середнього шкільного віку на уроках із фізичної культури є: основні циклічні вправи, вправи на метання, стрибки, лазіння, подолання вертикальних і горизонтальних перешкод, вивчення основ техніки спортивних ігор, нових технологій рухової активності (наприклад, різних видів фітнесу, аеробіки).

У старших класах доцільно застосовувати весь арсенал засобів фізичного виховання, який значно розширюється у порівнянні з середнім шкільним віком. Крім того, фізичне виховання у старших класах здійснюється окремо для юнаків і для дівчат. Тут уже широко застосовуються технічні прийоми спортивних ігор. Дівчатам пропонуються різноманітні види аеробіки, художня гімнастика; юнакам – елементи боротьби (наприклад, дзюдо), подолання більш серйозних перешкод, вправи на тренажерах, атлетизм тощо. На уроках застосовуються груповий та індивідуальний методи організації учнів. При розвитку рухових якостей можна застосовувати самостійний і позмінний методи.

Загальна роль учителя на уроках із фізичної культури у середньому шкільному віці змінюється в порівнянні з молодшими класами. Учитель починає більшою мірою виконувати роль організатора і помічника. На уроках він уже акцентує увагу на надбанні навичок самостійних занять фізичними вправами, їхньому переважному впливі на різні системи організму. У старшому шкільному віці уроки з фізичної культури більшою мірою носять характер спортивного тренування; в такому разі вчитель виконує вже функції тренера-методиста.

Повноцінне розв'язання комплексу педагогічних задач шкільного уроку з фізичної культури можливе лише за умови ретельної підготовки як самого уроку, так і вчителя до його проведення, а школярів – до участі в ньому. Умовно всі ці сторони підготовки органічно пов'язані, а провідна роль в їхній організації належить учителю.

Підготовка учнів до уроку може передбачати: попереднє ознайомлення з основними задачами уроку, спрямованістю та особливостями його змісту; читання літератури з теми уроку; виготовлення дидактичного матеріалу, який може знадобитися на уроці; інструктивно-методичну підготовку вчителем помічників із середовища школярів – суддів, контролерів, керівників підгруп тощо.

Підготовка педагога – процес більш серйозний та складний. Загалом вона може включати вивчення спеціальної методичної літератури (посібників, монографій, журнальних статей і т. д.) з теми уроку, що має на меті ефективне використання останніх досягнень педагогічної науки і практики; складення плану-конспекту уроку; особисту рухову підготовку (пробне виконання необхідних фізичних вправ, прийомів страховки і допомоги); мовленнєву підготовку (самоперевірка інтонації, розставлення смислових акцентів, подачі команд, опису правил гри, стилів викладення нового матеріалу тощо).

Підготовка вчителя до уроку включає 2 етапи: попередній та безпосередній.

Попередній етап підготовки здійснюється ще до початку навчального року. Він включає в себе аналіз результатів роботи за попередній рік, виявлення недоліків у цій роботі, складення загальних планів педагогічної діяльності на поточний рік. До таких загальних планів можуть належати: річний план-графік, поурочний робочий план, попередні плани-конспекти окремих (особливо перших) уроків.

Безпосередній етап підготовки полягає в підготовці вчителя до конкретного уроку, плануванні його змісту, організації, матеріального та методичного забезпечення. У свою чергу, безпосередній етап підготовки до уроку можна розбити ще на 2 підетапи.

Мета першого підетапу – визначення оптимального варіанту змісту й побудови уроку. Починається підготовка з конкретизації та уточнення його оздоровчих, освітніх та виховних задач, що є вирішальним чинником розробки змісту уроку. Далі необхідно в загальних рисах окреслити засоби розв'язання поставлених задач, обрати з них найбільш раціональні. З урахуванням досвіду попередніх занять учитель розробляє зміст уроку, обирає системи навчальних завдань і дозування вправ. Він обирає також методи й методичні прийоми, форми організації та діяльності учнів, адекватні задачам і змісту уроку. Заздалегідь необхідно подбати про санітарно-гігієнічні умови на майбутньому уроці. Далі слід визначити засоби зворотного зв'язку з учнями на будь-якому з етапів уроку (наприклад, опитування, перевірка виконання), критерії оцінювання якості навчальної роботи. Вчитель теоретично розмічає місця розміщення учнів та учбових знарядь у залі чи на майданчику, схематично визначає напрямки переміщень учнів, способи установки та прибирання снарядів, роздачі та збору інвентарю, попередження травматизму. Наступна підготовка передбачає ретельний підбір дидактичного матеріалу (наприклад, наочних знарядь), інвентарю та обладнання, обрання методики їхнього застосування під час уроку. Загалом, слід серйозно ставитися до матеріального забезпечення уроку, продумувати його заздалегідь, з'ясувати, чи не потребує щось ремонту. Наступний елемент підготовки вчителя – розподіл учбового часу між конкретними видами діяльності вчителя та учнів. Необхідно також визначити раціональну структуру уроку, послідовність власних дій під час уроку. Кінцеві результати загального планування доцільно занести до плану-конспекту уроку, в подальшому вони будуть підлягати корегуванню.

Другий підетап підготовки до уроку виражається насамперед у перевірці власної готовності та практичних діях з оформлення місць виконання навчальних завдань. Тут необхідно перевірити власну рухову підготовленість, здатність доступно показати учням вправи, які будуть розучуватися, передбачити, хто з учнів зможе показати вправи на рівні вимог шкільної програми. Також потрібно перевірити власну теоретичну та мовленнєву підготовленість, відновити в пам'яті інформацію, яку необхідно буде довести до свідомості школярів, визначити її місце на уроці та форму повідомлення (зауваження, питання, обговорення, бесіда тощо). Слід подбати про забезпечення організації роботи помічників і школярів, звільнених від уроків з фізичної культури, серйозно й відповідально поставитися до свого зовнішнього вигляду і психологічного настрою.

Щодо практичних дій, учитель має вже остаточно визначити зони розташування інвентарю та обладнання, розстановки снарядів. Він попередньо перевіряє технічну справність снарядів, дрібного інвентарю, місць приземлення в секторах для стрибків, покриття ігрових майданчиків і т. п. Місця розташування інвентарю і наочних знарядь мають максимально виключати невиправдані втрати урочного часу при їхньому застосуванні. Але головне – їхня надійність! Особливу увагу слід приділяти перевірці міцності кріплень гімнастичних снарядів. Попередження травматизму – найважливіша складова безпосередньої підготовки до уроку з фізичної культури.

Але слід пам'ятати, що причини виникнення травматизму можуть бути різні, а саме: недотримання дидактичних принципів уроку, відсутність систематичного контролю за діяльністю учнів, страховки й допомоги, неправильна страховка, незнання прийомів самостраховки, погана дисципліна, нераціональне розміщення учнів, несправність спортивного інвентарю, ненадійність кріплень в обладнанні тощо. Ви повинні знати всі причини, що можуть призвести до травм, а також правила безпеки та заходи з попередження травматизму. Цим питанням слід приділяти належну увагу перед кожним уроком. Загалом дії, спрямовані на попередження травматизму, називають страховкою. Сюди входить і поняття "допомоги" – фізичного сприяння успішному виконанню рухових дій. Ефективність страховки залежить від правильно обраної методики та організації уроку, суворого дотримання правил безпеки. Отже, перед початком уроку потрібно провести ретельний огляд усіх місць, переконатися у повній справності інвентарю, у надійності кріплень обладнання, відповідності його санітарно-гігієнічним вимогам. Школярів у позаурочний час варто проінструктувати про порядок, послідовність, заходи безпеки під час виконання фізичних вправ. Пам'ятайте, що вчитель із фізичної культури чи особа, яка проводить урок із фізичної культури, несе пряму відповідальність за охорону життя і здоров'я кожного учня.

Підготовка до уроку передбачає складення плану-конспекту уроку – документу планування навчальної роботи, який визначає зміст, послідовність виконання і дозування вправ, організаційні та методичні особливості уроку. В плані-конспекті для даного класу має бути визначене місце та система виконання вправ у вигляді індивідуальних завдань учням, в яких спостерігається відставання в розвитку рухових якостей або фізичному розвитку.

Перш за все у плані-конспекті зазначаються дата проведення уроку, місто, середній навчальний заклад і клас. Далі перераховуються задачі уроку – спочатку основні, потім – конкретні. Зазначаються необхідний для проведення уроку інвентар і місце проведення (наприклад, спортивний майданчик при школі). Інші дані, як правило, заносяться до таблиці, яка містить 3 стовпчики:

1) зміст уроку;

2) тривалість (у хвилинах) і дозування вправ і засобів;

3) організаційні та методичні вказівки і прийоми.

Задачі також можуть бути внесені до таблиці, особливо якщо вони безпосередньо відповідають певним засобам і методичним прийомам, – для цього додається додатковий стовпчик. Після уроку до плану-конспекту вчителем вносяться педагогічні зауваження (нотатки) щодо проведеного уроку.

Таким чином, із самого початку важливо правильно сформулювати задачі уроку. При визначенні групи задач враховуються вік учнів, рівень їхньої фізичної та психологічної підготовленості, умови проведення уроку, його місце в системі уроків. Виховні задачі доцільно заносити до плану-конспекту уроку в тому разі, якщо для їхнього виконання до уроку включаються спеціальні заходи або виконуються певні вправи; при цьому вказуються загальна спрямованість процесу, конкретні засоби розв'язання задач (наприклад, виховання дисциплінованості через виконання загальних вправ на місці). При занесенні до плану-конспекту уроку оздоровчих задач варто зазначити спрямованість процесу й форму рухів (наприклад, сприяння розвиткові спритності через естафетний біг із застосуванням стрибків, перестрибування, переповзання тощо). Освітні задачі також необхідно формулювати конкретно, з урахуванням їхнього виконання на даному уроці; вказуються поточна задача навчання, частина вправ чи вправа загалом.

Заповнюючи стовпчик "Зміст уроку", слід пам'ятати, що урок включає в себе підготовчу, основну, заключну частину, в кожній із яких розв'язуються свої специфічні задачі. Тому вправи, завдання, теоретичні відомості необхідно заносити до конспекту в тій послідовності, в якій ви плануєте викладати їх на уроці, а для кожної з частин уроку відводити окремий рядок чи групу рядків. Вправи та завдання бажано заносити зі вказівками на вихідне положення та перелік дій, що їх складають. Якщо урок проводиться за груповим методом, до плану-конспекту уроку варто занести зміст для кожної групи (відділення), вказати порядок зміни видів вправ. За необхідності вправи вносяться окремо для хлопців і дівчат (з цією метою можна додати до таблиці ще один стовпчик).

Не менш важливим є заповнення стовпчика "Організаційні та методичні вказівки і прийоми", де мають бути розкриті питання організації та методики проведення уроку. Організаційні вказівки полягають у визначенні методів організації учнів (фронтальний, груповий, командний, парний тощо), осіб, які забезпечуватимуть страховку й допомогу, шляхів підготовки місць занять, роздачі додаткового інвентарю, шляхів активізації діяльності учнів (з ними ми познайомимося на наступній лекції). Методичні вказівки визначають: 1) методи навчання, методичні прийоми, наочні знаряддя, орієнтири для покращення процесу навчання й підвищення активності школярів; 2) способи контролю й оцінювання виконаних завдань (ці питання будемо докладно розбирати на наступних лекціях); 3) елементи, які необхідно виділити у вправах (темп, швидкість, амплітуда, інтервали відпочинку й т. д.), правила ігор чи виконання окремих вправ, проведення естафет, подолання перешкод тощо.

Педагогічні зауваження (нотатки) щодо проведеного уроку заносяться наприкінці плану-конспекту після проведення уроку на основі критичного аналізу та оцінки реалізації запланованого. Тут можуть бути зафіксовані ступені виконання чи невиконання задач уроку (в останньому разі – з наведенням причини), заміни вправ та їхні причини, а також інші дані, які повинні будуть бути враховані при підготовці до наступного уроку та складення його плану-конспекту.

Перед наступною лекцією пропоную повторити матеріал щодо структури сучасного уроку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги до проведення сучасного уроку	\|	Основні правила організації побудови різних частин уроку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.