На економічне зростання впливають також нагромадження і інвестиції.
Норма нагромадження характеризує відношення частки чистого доходу, яку господарюючий суб’єкт спрямовує на розвиток виробництва, до загальної суми отриманого ним прибутку.
Інвестиції – це сукупність витрат, що реалізовуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки. Головною метою є отримання в перспективі більшого підприємницького доходу, процента, ренти.
ІІІ. Моделі економічного зростання:
1. Однофакторна модель економічного зростання (Харрода – Домара). У ній автори враховують як єдиний фактор економічного зростання лише капітал. Вихідною умовою такої посилки є те, що капітал наче "вбирає" в себе потенції решти виробничих факторів. Передбачається, що задіяні всі фактори виробництва, зберігається рівновага попиту і пропозиції, залишаються постійними співвідношення між заощадженнями S і інвестиціями І.
G – темп економічного зростання;
С – відношення капіталу до випуску продукції (коефіцієнт капіталостійкості);
S – частка заощаджень у національному доході.
S = І, G/S – частка чистих інвестицій у НД.
2. Модель виробничої функції
Q = f(U, K, N)
Q – обсяг виготовленої продукції (НД);
U – сукупні витрати праці;
K – вкладений капітал;
N – земельні ресурси.
Проте існують й багатофакторні моделі зростання, які прямо й опосередковано впливають на економічне зростання.