Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Хімічні властивості

Хімічні властивості лужних металів визначаються будовою їх атомів і енергетичними характеристиками

Низькі значення перших потенціалів йонізації, великі ефективні радіуси атомів, які різко зменшуються при утворенні з нейтральних атомів позитивно заряджених йонів, - все це сприяє зростанню хімічної активності у міру збільшення порядкового номера. У хімічних реакціях атоми лужних металів виявляють сильні відновні властивості, вони легко втрачають валентні електрони, перетворюючись на позитивно заряджені йони - катіони:

0 – ē → Mе+.

 

Відношення до води. Літій з водою взаємодіє досить повільно, натрій - вже енергійно, цезій - з вибухом відповідно до загальної схеми (символом Ме позначений лужний метал):

 

2 Ме + 2Н2О → 2МеОН + Н2.

 

Внаслідок реакції виділяється водень і утворюються сильні основи - луги.

Взаємодія з неметалами. Завдяки великій відновній активності лужні метали взаємодіть із більшістю елементів, утворюючи бінарні сполуки, в яких неметали виявляють негативні ступені окиснення, найчастіше - мінімальні. Відносно до лужних металів всі елементи з високими електронегативностями є окисниками, в тому числі й водень. Реакції лужних металів з елементарними окисниками можуть проходити при нагріванні чи за звичайних умов - залежно від активності як металу, так і окисника.

З киснем тільки літій окиснюється до оксиду, решта лужних металів дає пероксиди (в яких ступінь окисненя Оксигену дорівнює -1) чи супероксиди (в старій номенклатурі - надпероксиди, в яких О-1/ 2)

 

4Li + O2 → 2Li2O;

2 Na + O2 → Na2O2;

K + O2 → KO2 (або K2O4).

 

Доречно згадати, що оксиди калію та натрію можуть бути одержані тільки при нагріванні суміші пероксиду з надлишком металу при повній відсутності кисню:

Na2O2 + 2Na → 2 Na2O.

З воднем лужні метали утворюють гідриди

2Li + H2 → 2LiH;

з азотом- нітриди; при кімнатній температурі у реакцію вступає літій, решта лужних металів - при нагріванні

6Mе + 3N2→2Mе3N;

з галогенами – галогеніди (галіти)

2Mе + Hal2 → 2MеHal,

де Hal - F, Cl, Br, I;

з фосфоромфосфіди

3Mе + P → Mе3P;

з сіркоюта її аналогами (Se, Te) у розплавленому стані чи при нагріванні – сульфіди (халькогеніди)

2Mе + S→Mе2S;

з графітомкарбіди

2Mе + 2C → Mе2C2;

з кремнієм силіциди

4Mе + Si → Mе4Si.

 

Крім того, лужні метали здатні енергійно, з виділенням теплоти розчинятися у ртуті, утворюючи амальгами змінного складу, які використовують як м’які, але сильні окисники.

Взаємодія з кислотами.

Взаємодія всіх лужних металів з кислотами супроводжується вибухом, тому спеціально такі реакції не проводять. Однак корисно знати, які продукти утворюються внаслідок таких реакцій, якщо за якихось причин їх все ж таки необхідно буде здійснити.

Взаємодія з неокислювальними кислотами (розведена сірчана H2SO4, галогеноводневі HF, HCl, HBr, HI, фосфорна H3PO4, оцтова CH3COOH та інші слабкі кислоти), в яких окисником завжди є йон Гідрогену Н+ (чи, точніше, гідроксоній-катіон Н3О+) супроводжується виділенням водню та утворенням солі і проходить за загальною схемою:

2Mе + 2HАn →MеAn + H2.

Взаємодія з окиснювальними кислотами (азотна HNO3, концентрована сірчана H2SO4 та ін), окиснювальна здатність яких зумовлюється не наявністю йона Гідрогену, а властивостями недисоційованих молекул самих кислот чи їх кислотних залишків - аніонів. Особливість дії цих кислот полягає в тому, що вони окиснюють метал без виділення водню. Однак у випадку реакції лужних металів (Li, Na, K) з дуже розведеними розчинами окиснювальних кислот, яка проходить надзвичайно бурхливо, поряд з основними продуктами реакції може виділятися і водень, але це є результатом побічної реакції, тобто взаємодії металу не з кислотою, а з водою, наявною у розчині кислоти. Розглянемо відношення лужних металів до кислот-окисників на прикладі натрію:

 

8Na + 10HNO3 (розв) →8NaNO3 + NH4NO3 + 3H2O,

3Na + 4HNO3 (конц) → 3NaNO3 + NO + 2H2O,

8 Na + 5H2SO4 (конц) → 4Na2SO4 + H2S↑ + 4H2O.

 

Як видно з рівнянь реакцій натрій відновлює Нітроген (+5) у конценрованій HNO3 до ступеня окиснення +2, а в розведеній - аж до -3. Сульфур (+6) в концентрованій H2SO4 теж відновлювається максимально - до найнижчого ступеня окиснення -2.

Взаємодія з солями..

Лужні метали, які розміщуються на самому початку ряду напруг, належать до найбільш активних відновників, тому при внесенні їх у водні розчини солей малоактивних металів вступають у взаємодію не з самою сіллю, а з водою, що міститься у розчині, наприклад:

2K + 2H2O → 2KOH + H2.

Однак натрій здатний взаємодіяти з розплавами солей - переважно з хлоридами чи фторидами менш активних металів. На цьому заснований металургійний метод добування металів, так звана натрієтермія - одержання Ti, Zr, Nb, Ta та ін. при відновлюванні їх за допомогою натрію:

TiCl4 + 4Na → Ti + 4NaCl,

BeF2 + 2Na → Be + 2NaF.

Взаємодія з амоніаком, в яку вступають лужні метали, проходить при контакті металу з рідким NH3 чи при його нагріванні в парах амоніаку

2Na + 2NH3 → 2NaNH2 + H2.

При цьому утворюються аміди лужних металів складу MeNH2 - кристали, що легко гідролізуються водою:

NaNH2 + H2O → NaOH + NH3.

Взаємодія з органічними сполуками.

Лужні метали можуть вступати в реакції заміщення з деякими органічними сполуками, наприклад спиртами, з яких натрій витісняє водень.

2Н5ОН + 2Na → 2С2Н5ОNa + H2

Гідроксиди лужних металів - луги. При роботі з ними треба поводитися дуже обережно, категорично забороняється брати їх руками.

Це безбарвні кристалічні речовини, легкоплавкі: Тпл. зменшується від LiОH (473оС) до CsОH (346оС), дуже добре розчинні у воді (за винятком LiОH), cтійкі до нагрівання навіть до 1000оС, крім LiОH, який розкладається вже при температурі 500оС

2LiОH → Li2О + Н2О.

Луги належать до дуже сильних електролітів, вони майже повністю дисоціюють у водних розчинах, утворюючи незв’язані йони

MeOH → Me+ + OH-.

Наявність у розчинах лугів незв’язаного гідроксилу OH- зумовлює високу реакційну здатність гідроксидів лужних металів, які взаємодіють з

численними речовинами багатьох класів неорганічних і органічних сполук:

з мінеральними і органічними кислотами

NaOH + HCl → NaCl + H2O,

NaOH + С17H35СOOH → С17H35СOONa + H2O;

з кислотними оксидами

6NaOH + P2O5 → 2Na3PO4 + 3H2O,

2NaOH + 2NO2 → NaNO3 + NaNO3 + H2O;

вони добре поглинають із повітря вуглекислий газ, який теж належить до кислотних оксидів

2NaОH + CO2 → Na2CO3 + Н2О,

з амфотерними оксидами і основами

NaOH (кр) + Al2O3 → NaAlO2 + H2O (при сплавленні),

NaOH (р-н) + Al2O3 +H2O → Na [Al (OH) 4]

з нормальними, кислими, основними і амонійними солями (умовою протікання цих реакцій є утворення внаслідок неї газу, осаду чи малодисоційованої сполуки)

NaOH + Fe (NO3) 3 → NaNO3 + Fe (OH) 3↓, NaOH + NaHCO3 → Na2CO3 + H2O, NaOH + Cr (OH) 2Cl → NaCl + Cr (OH) 3↓,NaOH + NH4Cl → NaCl + NH4OH,

однак при нагріванні остання реакція проходить іншим шляхом:

NaOH + NH4Cl → NaCl + NH3 + H2O;

з деякими неметалами, наприклад:

6NaOH (гаряч. розчин) + 3Cl2 → 5NaCl + NaClO3 + 3H2O;

2NaOH +Cl2 → NaCl + NaClO + H2O;

8NaOH + 4S (розплав) à 3Na2S + Na2SO4 + 4H2O.

Луги є настільки сильними основами, що при плавленні реагують навіть зі склом і фарфором і розчиняють платину та деякі інші малоактивні метали у присутності кисню:

2NaOH (кp) + SiO2 → Na2SiO3 + H2O,

2NaOH + Pt + O2 → Na2PtO3 + H2O.

 

Солі. Лужні метали утворюють солі з усіма оксигенвмісними і безкисневими кислотами. Корисно пам’ятати, що для деяких солей лужних металів більш поширеними є не номенклатурні, а тривіальні назви, наприклад: NaCl - поварена сіль, Na2CO3 - сода, або кальцинована сода NaHCO3 - питна сода, K2CO3 - поташ, NaNO3 і KNO3 - селітри, Na2B4O7 - бура, а натрієві солі вищих карбонових кислот загального складу СnН2n+1СООNa - мила.

Майже всі солі лужних металів добре розчиняються у воді, тому найчастіше їх добувають за обмінними реакціями нейтралізації:

3NaOH + H3PO4→ Na3PO4 + 3H2O.

Солі лужних металів і слабких кислот гідролізуються у водних розчинах з утворенням лужного середовища, в якому рН >7:

СН3СООNa + H2O Û CH3COOH + NaOH,

СН3СОО- + Na+ + H2O Û CH3COOH + Na+ + OH-,

СН3СОО- + H2O Û CH3COOH + OH-.

Якщо у складі солі є багатозарядний аніон слабкої кислоти, то така сіль гідролізується ступінчасто, наприклад, гідроліз карбонату натрію:

I ступінь: Na2CO3 + H2O Û NaHCO3 + NaOH,

2Na+ + CO32- + H2O Û Na+ + HCO3- + Na+ + OH-,

CO32- + H2O Û HCO3- + OH-;

ІІ ступінь: NaНCO3 + H2O Û H2CO3 + NaOH,

Na+ + НCO3- + H2O Û H2CO3 + Na+ + OH-,

НСО3- + Н2О Û Н2СО3 + ОН-.

Солі безкисневих кислот стійкі до нагрівання, при високих температурах вони просто переходять з твердого стану в рідкий розплав. Однак солі оксигенвмісних кислот не завжди витримують значне підвищення температури. Нітрати розкладаються, причому нітрат літію за однією схемою,а нітрати інших як натрію.

4LiNO3 →2 Li2O + 4NO2 + O2, 2NaNO3 → 2NaNO2 + O2.

Стійкість солей лужних металів до підвищених температур зростає згори вниз - від солей літію до солей цезію. Так, карбонат літію розкладається

Li2CO3 → Li2O + CO2,

а карбонат натрію Na2CO3 та карбонати інших лужних металів плавляться без розкладання.


Читайте також:

  1. А) Товар і його властивості.
  2. Аеродинамічні властивості колісної машини
  3. Аналізатори людини та їхні властивості.
  4. Аналізатори людини та їхні властивості.
  5. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  6. Білки, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
  7. Біосфера Землі, її характерні властивості
  8. Біохімічні зміни в організмі при розтренуванні і перетренуванні
  9. Біохімічні основи розвитку витривалості
  10. Біохімічні основи розвитку силових і швидкісних якостей
  11. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
  12. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.




Переглядів: 1212

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фізичні властивості | Застосування лужних металів та їх сполук

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.