Правових актів

Для того щоб система законодавства була внутрішньо узгоджена і несуперечлива, нормально функціонувала, удосконалювалася і розвивалася, вона потребує постійної дії на неї спеціального процесу — систематизації.

Систематизація— це діяльність, спрямована на впорядкування нормативно-правових актів, узгодження їх у певну систему.

Необхідність систематизації зумовлена тим, що постійно йде процес видання нових нормативно-правових актів, з часом деякі акти фактично втрачають силу, застарівають, накопичуються суперечності між юридичними розпорядженнями.

Розрізняють такі види систематизації нормативно-пра^ вових актів:

1) облік нормативно-правових актів є збором державними органами і неофіційними організаціями чинних нормативних актів, їх обробкою і розташуванням за певною системою, що забезпечує пошук необхідної правової інформації в масиві актів, узятих на облік. Облік здійснюється практично всіма державними органами і юридичними особами для задоволення власних потреб у правовій інформації або в комерційних цілях для забезпечення правовою інформацією інших суб'єктів.

Сукупність нормативних актів, узятих на облік, складає інформаційний фонд, у якому нормативні акти зберігаються в певному порядку. Для швидкого знаходження нормативно-правового розпорядження, прийнятого з того або іншого питання (темі), створюються інформаційно-пошукові системи. В Україні існує ІПС «Законодавство України» на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, а також неофіційні пошукові системи «Юрист+», «Ліга-Закон» тощо.

Крім самостійного значення, облік нормативно-правових актів є підготовчою стадією для інших видів систематизації;

2) інкорпорація — це об'єднання нормативно-правових
актів без їх зміни в збірку за певною ознакою.

Різновиди інкорпорації за суб'єктом здійснення: офіційна інкорпорація — здійснюється державним органом; неофіційна інкорпорація — здійснюється видавництвами, науковими і навчальними закладами, окремими фахівцями. Прикладами офіційної інкорпорації є «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України».

Різновиди інкорпорації за критерієм відбору нормативно-правового матеріалу: хронологічна — нормативно-правові акти збираються за часом їх видання або набрання сили («Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України»); предметна — нормативно-правові акти систематизувалися за галузями або інститутами права, сферами державної діяльності (наприклад, такими є тематичні бюлетені Міністерства юстиції України).

Різновиди інкорпорації за обсягом охоплюваного нормативно-правового матеріалу: генеральна — до збірки включаються всі нормативно-правові акти суб'єкта правотворчості (наприклад, багатотомне видання «Закони України»); часткова — в збірку включаються нормативно-правові акти у певній сфері правового регулювання (наприклад, збірки, присвячені правовому регулюванню нотаріату, банкам і банківській діяльності, правовому становищу неповнолітніх в Україні);

3) консолідація — ухвалення укрупненого уніфіковано
го акта на основі об'єднання норм розрізнених актів. При
цьому нові норми не створюються, всього лише усуваються
повтори, виправляється застаріла термінологія. Особли
вість консолідації полягає в тому, що вона містить у собі
деякі риси кодифікації та інкорпорації. Консолідований
акт є зведеним нормативно-правовим актом, що формально

зближує його з кодифікованим; а той факт, що він по суті не вносить нічого нового в регулювання суспільних відносин, ріднить його з інкорпорацією. Ця форма систематизації з успіхом застосовується в англомовних країнах (Звід законів США) і деяких країнах СНД (у Російській Федерації виданий Звід законів);

Різновидами консолідації є використовувані у США компіляція та ревізія. Компіляція полягає в тому, що нормативні акти публікуються в хронологічному порядку, при цьому виключаються частини актів, що втратили чинність, і вносяться частини актів, які замінені пізнішими рішеннями законодавчого органу.

Ревізія полягає в тому, що нормативні акти та їхні частини приводяться в логічний порядок за предметною ознакою, виключаються положення, що фактично втратили силу, скорочується множинність актів, поліпшується їх граматична структура. Результати ревізії законодавства підлягають затвердженню законодавчим органом або як самостійний закон, або шляхом прийняття закону, що схвалює документ, що висловлює зміст ревізії законодавства;

4) кодифікація — створення нового логічно цілісного нормативно-правового акта (кодексу, основ) на основі старих актів, з частковою або повною зміною їхнього змісту, усуненням прогалин і суперечностей. Кодифікація — один з прийомів правотворчості і як такий може здійснюватися тільки державою.

Різновиди кодифікації за обсягом охоплюваного нормативно-правового матеріалу:

— загальна — утворення зведеного акта по всіх галузях
законодавства («кодекс кодексів»). Наприклад, такий ха
рактер мав Звід законів Російської імперії;

— галузева — об'єднання правових норм тієї або іншої
галузі — Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс
України;

— міжгалузева (комплексна) — об'єднання правових
норм різних галузей права, що регулюють суспільні відно
сини у певній сфері, наприклад, Повітряний кодекс Укра
їни, Кодекс торговельного мореплавства України;

— спеціальна (внутрішньогалузева) — об'єднання пра
вових норм окремого інституту або підгалузі права (при
кладом є Водний кодекс України, Кодекс України про
надра, Лісовий кодекс України). ____ ____

Співвідношення різних видів систематизації за глибиною «вторгнення» у нормативно-правовий матеріал є таким: облік нормативно-правових актів та інкорпорація не вносять змін у текст і зміст нормативно-правових актів, консолідація вносить зміни в текст нормативно-правового акта, не змінюючи змісту норм і не створюючи нових норм права, а кодифікація є різновидом правотворчості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Законодавчий процес і його стадії	\|	Система законодавства: поняття і структура

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.