Система законодавства: поняття і структура

Зміст категорії «законодавство» різні учені визначають неоднозначно. Існують прихильники вузького розуміння законодавства виключно як сукупності діючих у державі законів, тобто актів вищої юридичної сили. Конституційний Суд України поняття «законодавство» розтлумачив як закони, укази Президента України і постанови уряду. Але більшість учених і практиків схиляються до розуміння законодавства як сукупності всіх чинних нормативно-правових актів. У широкому розумінні слова законодавство — це форма існування права, спосіб надання юридичного значення нормам права, засіб їх організації та поєднання в конкретні статті, нормативні розпорядження, нормативно-правові акти, інститути та галузі законодавства.

Система законодавства— це сукупність законодавчих актів, розташованих у певному ієрархічному порядку. На вершині законодавчої піраміди — конституція та/або конституційні закони, яким мають відповідати всі нормативно-правові акти держави. Ступенем нижче в ієрархії законів — звичайні (поточні) закони. У систему законодавства держави можуть включатися також акти Кабінету Міністрів і міжнародні договори, ратифіковані парламентом.

Окрім такої ієрархічної, вертикальної будови, система законодавства поділяється також за галузевою ознакою (за предметом правового регулювання, за горизонталлю): конституційне, адміністративне, цивільне, цивільно-процесуальне, сімейне, трудове, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правових актів	\|	Співвідношення системи права та системи законодавства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.