МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
СТИЛЬ МОДЕРНМИСТЕЦТВО ПОЧАТКУ XX ст. Упродовж перших трьох десятиліть образотворче мистецтво України розвивалося під знаком кардинальних зрушень у художній свідомості, поглядах на завдання та цілі мистецтва. Це був час революційних змін не лише в історії суспільства, а й у культурі. Класичні традиції співіснували з пошуками нової художньої мови, нових стилів і напрямів, засобів художнього вираження. На початку століття в Україні, як і в усій Європі, запанував новий художній стиль - модерн (від фр. новітній, сучасний), останній з великих художніх стилів європейського мистецтва. На думку провідників цього стилю, мистецтво передовсім має бути красивим. Джерело краси вони знаходили в природі. Вільні, невимушені, асиметричні обриси природних форм, насамперед рослинних, відтворювали архітектори, скульптори, живописці, графіки, дизайнери. Вони також вважали, що людина і все, що її оточує, -частинки єдиного цілого, що перебувають у єдиному космічному коло-оберті життя, і намагалися передати це у своїх творах. Головним виразовим засобом у мистецтві модерну була лінія - плавна, співуча, звивиста, що часто підпорядковувала собі всю композиційну будову твору. Особливого поширення стиль модерн набув в архітектурі. Вулиці багатьох українських міст зберігають забудову початку минулого століття з характерними ознаками модерну - використанням у декоративному оздобленні будинків вишуканих орнаментів з рослинними мотивами, зображень фантастичних тварин, людей, масок, часто - вільним, асиметричним розташуванням елементів. Одним із найцікавіших, Найоригінальніших витворів стилю модерн, справжньою окрасою столиці України є так званий будинок з химерами1 архітектора Владислава Городецького. Химера – 1) в грецькій міфології чудовисько з головою та шиєю лева, тулубом кози та хвостом дракона; 2) скульптурне зображення фантастичної істоти. Від цієї споруди важко відвести очі. Вона має чітку й раціональну конструкцію і прикрашена великою кількістю скульптур - зображеннями реальних і фантастичних істот (тварин, птахів, молюсків, риб, русалок, химер). їх автор - київський скульптор італійського походження Еліо Саля. На початку XX ст. художники й архітектори працювали над створенням суто українського національного стилю, що дістав назву українського модерну. Найяскравішим прикладом таких пошуків є архітектура будинку Полтавського губернського земства, зведеного за проектом архітектора Василя Кричевського. У цій кам'яній двоповерховій споруді використано елементи української народної архітектури й декоративно-ужиткового мистецтва. Увінчують її високі дахи з полив'яної черепиці. Фасади прикрашено вишуканим багатоколірним декором. В оздобленні будинку брали участь відомі художники Опанас Сластіон, Сергій Васильківський, Микола Самокиш, учні Миргородської художньо-промислової школи та опішнянські гончарі. Живопис і графіка стилю модерн представлені творчістю таких яскравих митців, як Михайло Жук, Олекса Новаківський, Абрам Маневич, Георгій Нарбут та ін. Уяву глядача вражають живописні полотна А. Маневича «Весна на Куренівці» та «Осінь». У них надзвичайно тонко відтворено стан зображених пір року: весна - тендітна й свіжа, осінь - немов полум'я, збурене вітром. Щоб створити відповідний настрій, художник творчо трансформував зображення реальних дерев, будинків. Фантазією й багатством оригінальних знахідок позначена творчість видатного українського графіка Георгія Нарбута(1886-1920). Цьому митцеві притаманні своєрідний стиль і художня манера оформлення книги. Ретельно вивчивши графіку літер українських стародруків ХУІ-ХУПІ ст., Г. Нарбут розробив новий український шрифт, створив багато ілюстрацій до книжок з історії та мистецтва України. Всі вони вирізняються глибоким знанням мистецьких традицій і композиційною довершеністю. Читайте також:
|
||||||||
|