• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Розглянемо декілька прикладів.

Безкласова адресація та створення підмереж.

Класова адресація у деяких випадках є досить негнучкою та незручною. Наприклад, мережу класу А досить важко адмініструвати в цілому – адже вона може містити майже 17 млн вузлів. Тому, як правило, великі мережі розбивають на так звані підмережі – менші частини, кожна з яких являє собою окремий логічний сегмент. Це робиться як з точки зору зручності керування та діагностики так і для підвищення рівня захисту інформації – адже користувач вузла однієї підмережі, як правило, відділений від вузлів, які належать іншій підмережі.

При використанні підмереж говорять про перехід від класової до безкласової адресації – адже у цьому випадку клас мережі дещо втрачає свій зміст, оскільки за ним ми вже не можемо визначити, яка частина ІР-адреси відповідає за номер вузла, а яка – за номер мережі. При використанні підмереж і безкласової адресації наявність маски є обов’язковою, оскільки лише з її допомогою можна визначити, до якої мережі належить вузол.

Підмережі створюються за рахунок запозичення біт з поля номера вузла адреси певного класу. Враховуючи, що у кожній підмережі повинно бути 2 зарезервовані адреси (адреса мережі та широкомовна адреса, як і у класовій адресації), можна визначити мінімальну та максимальну кількість біт, які можна запозичити: N_min=2, на основі чого можна створити 2 підмережі (рахується за тією ж формулою, що і кількість вузлів у мережі); N_max=n-2 (повинно залишитися достатня кількість біт для адресації щонайменше 2-х вузлів, враховуючи 2 зарезервовані адреси). Адреса підмережі та широкомовна адреса визначаються за тими ж правилами, що і для класових мереж; правила використання маски теж однакові. Але при записі маски слід враховувати, що у ній в 1 виставляються не лише ті біти, які належать номеру мережі, а і ті, які належать номеру підмережі.

Приклад 1. Нехай задано ІР-адресу мережі 145.233.0.0. На її основі необхідно створити щонайменше 100 підмереж, кожна з яких зможе вмістити до 450 вузлів. Визначити маску для таких підмереж; вказати адресу 25-ї за порядком мережі та адресу 300-го вузла у цій підмережі; вказати широкомовну адресу для цієї підмережі.

Дана ІР-адреса належить до класу В; отже, у ній 16 біт відведено під номер мережі, і 16 – під номер вузла. Таким чином для створення підмереж ми можемо взяти при необхідності від 2 до 14 (16-2=14) біт. Для визначення кількості біт, які слід запозичити для того, щоб кількість підмереж відповідала заданим умовам, робимо наступне: визначаємо найближчу до заданої кількості підмереж ступінь числа 2, більшу за вказану кількість. Це число 128, яке дорівнює 2⁷. Отже, для адресації 100 підмереж нам досить взяти 7 біт із поля номера вузла.

Перевіримо, чи достатньо тих біт, що залишилися, для адресації 450 вузлів у кожній підмережі. Для цього визначимо за формулою кількість вузлів, допустиму для кожної підмережі. Після того, як ми запозичили 7 біт для номера підмережі залишилося ще 9: 2⁹=512>450 – отже, даної кількості біт достатньо.

Тепер, знаючи кількість біт, які використовуються для номера підмережі і номера вузла, можна записати маску для підмереж згідно з правилами запису маски (1 – у полі номера мережі і полі номера підмережі, 0 – у полі номера вузла). Маска матиме такий вигляд: 11111111.11111111.11111110.00000000, або 255.255.254.0, або /23.

Для визначення адреси 25-ї підмережі виконуємо наступні дії:

1) перетворюємо 25 у двійковий вигляд. (25)₁₀=(11001)₂.

2) записуємо це значення у поле номера підмережі справа наліво, починаючи з молодшого біта. Якщо у нас залишаються вільні позиції, заповнюємо їх нулями. Номер мережі записується у двійковому вигляді без змін; поле номера вузла заповнюється 0 (згідно з правилом запису адреси мережі).

10010001.11101001.00110010.00000000

3) отримане значення знову перетворюємо у десяткову форму побайтно:

145.233.50.0 – це і є отримана адреса 25-ї за порядком підмережі.

Для отримання широкомовної адреси 25-ї підмережі слід на кроці 2 попереднього алгоритму поле номера вузла заповнити не 0, а 1 (згідно з правилом запису широкомовної адреси):

10010001.11101001.00110011.11111111

Отримане значення перетворюємо у десяткову форму побайтно:

145.233.51.255 – широкомовна адреса для 25-ї підмережі.

Для адресації кінцевих вузлів у цій підмережі можна використовувати значення від 145.233.50.1 до 145.233.51.254 включно.

Тепер визначимо адресу 300-го вузла у 25-й підмережі. Для цього виконуємо наступні дії:

1) перетворимо 300 у двійкову форму: (300)₁₀=(100101100)₂

2) записуємо отримане число у поле номера вузла, перенісши зайвий старший біт у другий байт (пам’ятаємо, що для поля номера вузла використовуються 9 біт):

10010001.11101001.00110011.00101100

3) отримане значення знову перетворюємо у десяткову форму побайтно:

145.233.51.44 – ІР-адреса 300-го вузла.

Приклад 2. Дано ІР-адресу 100.44.26.12 /18. Визначити, скільки вузлів може містити підмережа, створена за такою маскою;скільки підмереж можна створити з даною маскою; порядковий номер підмережі, до якої належить даний вузол.

Дана адреса належить до класу А; отже, маска мережі займає 8 біт. Тоді з 18, виділених на маску взагалі, на поле номера підмережі залишається 10 біт. Отже, за формулою отримуємо 2¹⁰-2=1024-2=1022 підмережі. Аналогічно рахуємо кількість вузлів у кожній з них: ІР-адреса в цілому займає 32 біти, з них 18 відведено на номер мережі і номер підмережі. Отже, на номер вузла залишається 14 біт. Тоді 2¹⁴-2=16384-2=16382 вузли.

Для визначення того, до якої підмережі належить даний вузол, виконуємо наступні дії:

1) перетворюємо ІР-адресу у двійковий вигляд:

01100100.00101100.00011010.00001100

2) записуємо маску також у двійковому вигляді:

11111111.11111111.11000000.00000000

3) виконуємо операцію логічного множення побітово між ІР-адресою та маскою:

01100100.00101100.00011010.00001100

AND

11111111.11111111.11000000.00000000

01100100.00101100.00000000.00000000

4) результат перетворюємо побайтно у десяткову форму:

100.44.0.0 – ІР-адреса підмережі, до якої належить даний вузол.

Для визначення порядкового номеру цієї підмережі серед інших слід виконати наступні дії:

1) записати ІР-адресу підмережі у двійковому вигляді:

01100100.00101100.00000000.00000000

2) виділити з неї біти, які займає саме номер підмережі, у даному випадку – біти з 9-го по 18-й (1-8 – мережа, 19-32 – вузол) та записати результат; нулями зліва можна знехтувати:

0010110000, або 10110000

3) отримане число перетворити у десяткову форму:

(10110000)₂=(176)₁₀

Отже, мова йде про 176-ту за порядком підмережу.

Приклад 3. Визначити, чи можна використовувати наступні ІР-адреси для адресації кінцевих вузлів мережі, якщо відомо, що маска має вигляд 255.255.255.240: 201.68.45.23; 201.68.45.64; 201.68.45.127.

Для використання у якості адреси кінцевого вузла вона повинна задовільняти двом умовам: не бути адресою підмережі (у полі номера вузла всі двійкові 0) та не бути широкомовною адресою для даної підмережі (у полі номера вузла всі двійкові 1). Отже, дані ІР-адреси слід перевірити на відповідність цим умовам: запишемо маску у двійковому вигляді, щоб визначити, скільки біт відведено під номер вузла:

11111111.11111111.11111111.11110000

Отже, номер вузла займає 4 біти. Тепер перетворимо кожну з даних адрес у двійкову форму і перевіримо, чи не заповнені ці біти лише нулями або лише одиницями.

201.68.45.23: 11001001.01000100.00101101.00010111 – дану ІР-адресу можна використовувати.

201.68.45.64: 11001001.01000100.00101101.01000000 – дану ІР-адресу не можна використовувати, це ІР-адреса мережі.

201.68.45.127: 11001001.01000100.00101101.01111111 – дану ІР-адресу не можна використовувати, це широкомовна адреса.

Приклади для самостійного розв’язання.

1) дано ІР-адресу класу С 201.11.44.0. Створити на її основі 5 підмереж, кожна з яких міститиме не менше 20 вузлів. Вказати ІР-адресу 3-ї підмережі; широкомовну адресу для 4-ї підмережі; ІР-адресу 12-го вузла 2-ї підмережі. (Маска: 255.255.255.224; 201.11.44.96; 201.11.44.159; 201.11.44.76.)

2) дано ІР-адресу вузла 151.12.68.137 /19. Визначити, скільки вузлів може містити така підмережа; визначити порядковий номер вузла у підмережі. (2¹³-2=8192-2=8190; 1161)

3) визначити, чи можна використовувати у якості адрес кінцевих вузлів наступні ІР-адреси (якщо не можна, то вказати причину): 126.0.0.0/8(- - адреса мережі); 92.0.44.0/8(+); 135.51.255.0/16(+); 201.44.55.255/24 (- - широкомовна); 71.85.143.12/17(+).

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. Дитячий колектив, за твердженням А. Макаренка, у своєму розвитку долає декілька стадій.
3. За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження мають декілька видів
4. Існує декілька методів вартісної оцінки і обліку ОФ.
5. Існує кілька методів розрахунку складних електричних кіл. Розглянемо основні з них.
6. Можна виділити декілька підходів і відповідно типів професіограм.
7. Наведемо декілька рикладів побудови моделей.
8. Оформлення тексту в декілька колонок
9. Оформлення тексту в декілька колонок
10. Приклад.Розглянемо відповідність, зображена на мал. 1.7
11. Розглянемо баланс НБУ
12. Розглянемо внутрішні та зовнішні характерис­тики людини як суб'єкта активності.

Переглядів: 2653