• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Технологічна карта (план) заняття № 12

Лекція

Тема: Класифікація методів маркетингового дослідження. Кількісні та якісні методи

План.

1. Класифікація методів маркетингового дослідження.

2. Кількісні та якісні методи

3. Загальна класифікація методів збору інформації в маркетинговому дослідженні

1. Класифікація методів маркетингового дослідження.

Основним інструментом здійснення маркетингових досліджень є сукупність методів їх проведення, тобто способів збору емпіричної інформації, на основі якої згодом буде зроблено висновки про стан досліджуваного об'єкта, зокрема, про обсяги ринку, мотивації споживачів, ефективність рекламного впливу тощо.

Які ж методи використовуються при проведенні мар­кетингових досліджень, тобто за допомогою яких способів збирається необхідна емпірична інформація? Проблема класифікації таких методів не є теоретичною. Відсутність класифікації призводить до того, що в книгах з маркетингу і маркетингових досліджень нерідко виділяють лише декілька способів збору інформації, у результаті чого знач­но збіднюються реальні можливості маркетингових досліджень.

2. Кількісні та якісні методи

Ще донедавна і в соціології, і в маркетингу дослідники застосовували тільки кількісні методи, спрямовані на ви­мірювання кількісних характеристик ринку, споживача, елементів маркетингового середовища тощо. Вони беруть початок в емпіричній соціології, з виникненням якої стало можливим класифікувати (переводити в кількісні пара­метри зовні не перевідні показники, такі як думки, судження) соціальні факти з метою виявлення тенденцій роз­витку масових процесів.

«Матеріалом» кількісного дослідження є соціальні фак­ти (характеристики продуктів людської діяльності, поведін­ки індивідів, вербальні оцінки, думки, судження). Повто­рювані соціальні факти описуються й узагальнюються, як правило, з використанням статистичних методів. У ре­зультаті вони постають у вигляді сукупної інформації, що отримана в результаті опрацювання індивідуальної інфор­мації і характеризує тенденції розвитку досліджуваних явищ і процесів. Іншими словами, в результаті проведен­ня кількісного дослідження ми одержуємо відповідь на питання: «Скільки?». Методи збору кількісної інформації досить добре відомі: опитування, спостереження, аналіз документів тощо. Використовуючи кількісні методи у маркетингових дослідженнях, ми мо­жемо одержати дані: про обсяги ринку тих або інших то­варів чи сегменти таких ринків; про чисельність різнома­нітних груп споживачів; про читаність рекламних оголо­шень і величезну кількість інших показників, необхідних у маркетингу.

Проте вже на перших етапах розвитку емпіричних соціологічних досліджень (тобто до початку активного використання кількісних методик у маркетингу) виникла про­блема обмеженості кількісних досліджень. У 1935 р. П. Лазарсфельд переконливо довів, що у відповідь на питання «Чому?» можна одержати лише недостатні і навіть частко­во помилкові відомості про мотиви поведінки. Пояснюєть­ся це цілим рядом причин. Опитувані не хочуть висловлю­вати істинні мотиви своїх вчинків:

• тому, що вони здаються їм нерозумними;

• престижні міркування або почуття пристойності не дозволяють їм висловити свою точку зору;

• оскільки недостатньо самі усвідомлюють ці мотиви;

• тому, що не бажають глибоко аналізувати власні вчин­ки;

• тому, що реально помиляються;

•оскільки їхні установки носять відбиток оточуючого середовища;

•тому, що корені їхніх поглядів йдуть у далеке мину­ле тощо.

3 метою вирішення цих проблем і почався розвиток так званих якісних (тобто некількісних) методів. Подібні методи, як відзначає В.В. Семенова, «...необхідні там, де потрібно зрозуміти природу невідомого дотепер феноме­на, детально описати нові аспекти вже відомих проблем або розкрити приховані суб'єктивні смисли або механіз­ми функціонування соціальної практики, що не може бути досліджуване шляхом масових опитувань і кількісних даних».

Таким чином йдеться про дослідження, завдання яких одержати відповідь на питання: «Чому?». Саме тому якісні методи в маркетингу нерідко називають методами дослід­ження мотивацій. Дійсно, за допомогою кількісних методів ми можемо, наприклад, одержати відповідь на питання про те, які межі ринку споживачів різних видів або сортів кави; проте про причини, глибинні мотиви преваг того або іншо­го сорту кави в процесі використання масових опитувань споживачів удається дізнатися не завжди.

Причин створення і широкого поширення якісних ме­тодик дослідження - дві:

1. Не завжди існуюча можливість з найрізноманітні­ших причин (див. вище) одержати інформацію про справжні причини поведінки споживачів. Як правило, розглядаєть­ся саме даний аспект необхідності використання описува­них методів.

2. Амбівалентність свідомості споживачів, що нерідко фіксує неоднозначність вибору ними не одного, а декіль­кох товарів і послуг. Про цей аспект необхідності викорис­тання якісних методів говорять досить рідко.

Мова йде про постійне врахування при проведенні мар­кетингових досліджень так званого парадокса Ла-П'єра. Він звучить так: люди не завжди роблять так, як вони гово­рять. Саме маркетинг, маркетингові дослідження є тією сферою, де цей парадокс виявляється найбільш чітко, і тому в маркетингу необхідно максимально враховувати його дію.

Отже, часто виникає така ситуація: при використанні кількісних методів дослідник нерідко виходить з переду­мови про те, що людина з якоїсь проблеми має лише одну «істинну» думку. Значить, потрібно відшукати її, у т. ч. ставлячи різні уточнюючі, контрольні тощо питання. На­справді в людини може бути безліч «істинних» точок зору на ту або іншу проблему, і жодна з них не може розгляда­тися як істина в останній інстанції в плані кореляції з ре­альною поведінкою.

Якщо повернутися до прикладу про вибір спожива­чем того або іншого виду, сорту кави, то проблема поля­гає не тільки в тому, щоб з використанням якісних мето­дик з'ясувати реальні преваги споживача. Цілком ймові­рною може виявитися ситуація, коли любитель розчинної кави може не тільки відкидати, але й вітати вживання кави в зернах у певних ситуаціях (прийом гостей, відвіду­вання барів, ресторанів).

При проведенні кількісних досліджень досить важко співвіднести саме цю «істинність» суджень споживача з його реальною поведінкою. Не просто це і при проведенні якіс­них досліджень, але тут з'являється певна можливість (зок­рема, при організації фокус-груп) «оголити», багаторазово і різнобічно проаналізувати думки респондентів і виявити реальне ставлення до проблеми. Цікаво, що, крім марке­тингу, іншою галуззю, де виявляється особливий інтерес до вивчення парадокса Ла-П'єра, є клінічна психологія.

Дж. Хемілтон указує на те, що в маркетингу якісні дос­лідження частіше усього застосовуються за таких обставин:

а) Щоб визначити причини, що лежать в основі люд­ської поведінки, які не піддаються виявленню шляхом пря­мих запитань, наприклад такі мотиви, про які споживач не підозрює сам, що він не може висловити або не бажає визнати, наприклад: «Чому Ви віддаєте перевагу годинни­ку зі стрілками над годинником з цифровою індикацією?»;

б) Щоб провести початкове дослідження ринку або категорії товару, або розробити концепцію, перед тим, як проводити кількісне дослідження, наприклад «Чому молоді чоловіки одержують задоволення від «гри» на комп'ютері?». Таке попереднє дослідження дасть уявлен­ня про предмет, що може принести користь при розробці змісту подальшого обстеження, скажімо, підказати пи­тання, які варто поставити щодо окремих пунктів, і т. д.;

в) Щоб досліджувати новий ринок або малознайому його сферу, наприклад: «Який вплив ваги фотокамери на обсяг її продажів?»;

г) Щоб одержати більш ясну картину і краще розуміння там, де звичайні дослідження не дали результату, наприклад: «Чому люди купують пом'ягшувачі для тканини?»;

д) Щоб дати поштовх власній творчій активності, наприклад, при створенні рекламних девізів на зразок: «Для гоління потрібна свіжа вода плюс «Жілетт»!», або для пошуку образних висловлювань, якими в реальному житті користуються споживачі: «свіже до дзенькоту», «чиста до скрипу», «побалувати себе».

Щодо методів якісних досліджень, то зазначимо, що в соціології, наприклад, виділяють такі:

•кейс-стаді;

•етнографічні дослідження;

•історія життя (людини, сім'ї);

•глибинні (інарративні) інтерв'ю;

•фокус-групи;

•включене спостереження;

•проективні методики.

Чотири останні з названих методик активно викорис­товуються вже сьогодні в маркетингових дослідженнях (ми розглядаємо їх у рамках загальної класифікації методів збору інформації). Що стосується етнографічних досліджень (опис, всебічний аналіз щоденної практики певної спільності з погляду її культури) та історії життя (біографічне інтер­в'ю, що являє собою життєву розповідь респондента про себе і своє життя), то ці методики навряд чи застосову­вані в маркетингових дослідженнях.

Особливої уваги заслуговує метод кейс-стаді (case study) - традиційна методика якісного вивчення унікального об­'єкта у всій сукупності його зв'язків. Об'єктом досліджен­ня в соціології, виступає замкнута спільність, важкодоступна для аналізу іншими методами, вузький колектив (бригада тощо). Специфіка методу полягає в тому, що по-перше, дослідник використовує найрізноманітніші мето­ди: глибинні інтерв'ю, включене спостереження, аналіз документів та ін; по-друге, метод застосовується при не­обхідності «тривалого занурення» у досліджуване сере­довище: дослідник може проводити вивчення протягом декількох місяців. Якщо врахувати ту обставину, що об­'єктом дослідження в кейс-стаді є випадок, у т. ч. екст­ремальний (сьогодні подібним чином вивчаються стихійні лиха і поведінка людей у таких ситуаціях, форми проте­сту робітників та ін.), то цілком можна прогнозувати використання кейс-стаді в маркетингових дослідженнях, наприклад, при вивченні первинного впровадження на ринку нових специфічних товарів.

Завершуючи розгляд проблеми використання якісних методів у маркетингових дослідженнях, зробимо два важ­ливих висновки. По-перше, предметом аналізу в якісному дослідженні також виступає одиничний соціальний факт. Проте, на відміну від кількісного дослідження, якісний аналіз соціального факту (або їх невеликої сукупності) пе­редбачає вивчення всіх його різноманітних значень і зв'язків, інтерпретацію з різних концептуальних позицій, встановлення того, наскільки даний факт, дана подія ти­пові, відображають масову тенденцію.

По-друге, в жодному разі не можна протиставляти якісні і кількісні методи. Необхідний їх синтез. З одного боку, результати якісних досліджень за своєю сутністю не репрезентативні, не можуть бути екстрапольовані на ве­ликі групи споживачів, з іншого боку - часто лише зістав­ляючи статистичні дані різних тестових опитувань, гли­бинних інтерв'ю, фокус-груп, можна дійти певних вис­новків щодо реальних мотивів діяльності людей.

3. Загальна класифікація методів збору інформації в маркетинговому дослідженні

Яким повинний бути загальний підхід до класифікації методів маркетингового дослідження? Пропонуються різно­манітні підходи. Зазначимо два, на наш погляд, цілком неприйнятних методологічних підходи, що наявні в ряді монографій і навчальних посібників.

Перший підхід полягає в тому, що в ряді робіт як най­важливіший метод збору маркетингової інформації, поряд з опитуванням, спостереженням, експериментом, не зга­дується аналіз документів. Його відносять до стадії підго­товки програми дослідження і розглядають частіше вик­лючно як метод аналізу повторної документальної інфор­мації. Це неправильно в принципі: аналіз документів - це самостійний і специфічний дослідний метод, що викорис­товується і на стадії повторного аналізу, і при зборі пер­винної інформації.

Другий підхід, з яким не можна погодитися: у ряді по­сібників з маркетингу як самостійний метод дослідження згадується метод імітації. Дійсно, імітація досить часто і продуктивно застосовується в маркетингу. Суть методу іміта­ційного моделювання полягає в тому, що будується матема­тична, графічна або якась інша модель контрольованих і неконтрольованих чинників, які визначають стратегію і тактику маркетингу фірми. Потім проводяться (частіше за допомогою ЕОМ, комп'ютерів) експерименти на моделі (фак­тично «на папері», а не в рамках реальної дійсності), тобто закладаються різноманітні сполучення цих чинників і одер­жувані в цих ситуаціях різні варіанти маркетингу. Проте цей метод не може вважатися методом маркетингового дослід­ження, тобто методом збору інформації (адже основою моде­лювання служать саме дані попередніх досліджень, отри­мані за допомогою опитувань, спостереження, аналізу до­кументів). Отже, імітація - це не метод збору емпіричної маркетингової інформації, а метод її кількісного аналізу.

Те ж саме можна сказати і про спроби, що містяться в деяких книгах, як методи маркетингового дослідження представити методи, наприклад, визначення цін, однофакторного і багатофакторного аналізу, прогнозування тощо. Все це - важливі і цікаві маркетингові технології, засновані на використанні даних, отриманих за допомогою методів збору первинної інформації в маркетинговому дослідженні.

Переходячи безпосередньо до класифікації методів мар­кетингового дослідження, ми вважаємо цілком необхідним зробити одне найважливіше уточнення стосовно підходу до даної класифікації. На наш погляд, йдеться, з одного боку, про «методи, використовувані у маркетингових досліджен­нях», з іншого боку - про «методи маркетингових дослід­жень» або «маркетингових методах». До першого необхід­но віднести дослідні методи всього комплексу наук, що ви­користовуються в маркетингу: хімії і біології (при аналізі споживчих властивостей товарів, реакції споживача на них та ін.); географії (при вивченні середовища маркетингу); тех­ніки (при використанні спеціальних технічних пристроїв: гальванометрів, тахістоскопів, оптичних сканерів тощо); ста­тистики (при опрацюванні, узагальненні, аналізі інформації маркетингових досліджень) і багатьох інших.

Що ж стосується маркетингових методів, то вони, на наш погляд, багато в чому ідентичні методам прикладної соціології, оскільки виходять головним чином зі специфі­ки об'єкта дослідження. Це в основному факти безпосеред­ньої поведінки населення, споживачів, пов'язані з марке­тингом; вербальні факти, тобто думки, судження, оцінки споживачів; нарешті, продукти людської діяльності, без­посередньо пов'язані з ринковою поведінкою населення, тобто різноманітні документи, рекламні оголошення тощо.

Якщо виходити з особливостей об'єкта дослідження, а також використовуваних спеціальних прийомів одержан­ня первинної інформації, то можна виділити чотири ос­новні групи методів маркетингових досліджень (рис. 4):

• методи вивчення об'єктованих фактів, у тому числі фактів свідомості; до них відносять аналіз документів і спостереження, за допомогою яких збирають інформацію, що на момент дослідження існує у вигляді різних доку­ментів, тих або інших ситуацій поведінки споживачів то­варів або персоналу фірми тощо;

• методи вивчення безпосередніх фактів свідомості (різні види опитувань); будь-яка інформація (наприклад, про мотиви вибору тих або інших товарів) міститься у свідо­мості людей у, так би мовити, «прихованій формі» і вияв­ляється, об'єктивується тільки тоді, коли дослідник ста­вить певне питання;

• експеримент - дослідник не просто спостерігає за дійсністю, не ставить питання, а сам «втручається» у неї, цілеспрямовано впливаючи на ситуацію, вводячи в неї кон­трольовані чинники і спостерігаючи за їх впливом на неконтрольовані чинники.

Що стосується якісних методик, методів маркетинго­вих досліджень, то вони подані на загальній схемі (на ри­сунку виділено штриховими лініями), оскільки об'єкт дослід­ження при їх застосуванні той же, різняться лише мето­дичні прийоми. Нарешті, виділяється особливий клас ме­тодів - спеціальні маркетингові дослідні методики.

Навчальна дисципліна: «Ринкові дослідження»

Тема:Класифікація методів маркетингового дослідження. Кількісні та якісні методи

Вид заняття: Лекція

Читайте також:

1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. Алгоритми шифрування в електронних картах
5. Вид заняття: лекція
6. Вид заняття: лекція
7. Вид заняття: лекція
8. Вид заняття: лекція
9. Вид заняття: лекція
10. Вступне заняття
11. Гігієнічна оцінка заняття з фізичної культури
12. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ. ТЕХНОЛОГІЧНА І ЕКСПЛУАТАЦІЙНА БЕЗПЕКА ПРОГРАМ

Переглядів: 708