Дозвільна система у сфері господарської діяльності.

На жаль, дозвільна система у сфері господарської діяльності в Україні — одна з найбільш корумпованих і проблемних сфер для вітчизняних підприємців. Складність реформування дозвільної системи зумовлюється тим, що основні повноваження дозвільних органів та контролюючих органів визначені саме в законах.

Держкомпідприємництва має повний реєстр усіх дозволів, які видаються починаючи від Кабінету Міністрів і закінчуючи місцевими органами влади, районними адміністраціями, що містить близько 1200 дозволів. Їх аналіз говорить про те, що близько 480 із них узагалі не потрібні. Ці дозволи практично надумані. Приблизно 20% з решти 60% дозволів є необґрунтованими.

З міжнародного досвіду ми бачимо, що за останні 15 років Європейський Союз прийняв 14 чітких жорстких директив, котрі регламентують національне законодавство країн-членів у сфері реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, але за цього не було прийнято жодної директиви в сфері дозвільної системи.

Два роки тому під час Всеукраїнської наради з питань розвитку малого та середнього бізнесу Президент України поставив завдання реформувати дозвільну систему. Держкомпідприємництва підготував відповідно до доручення Президента рамковий закон "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності", котрий запроваджує головні принципи та умови, на яких має бути реформована дозвільна система. Закон уже понад три місяці знаходиться в Кабінеті Міністрів. Ми все-таки сподіваємося, що найближчим часом щось зрушиться з місця в цьому плані.

Виділено 9 принципів здійснення держаного регулювання та видачі дозволів. Головний із них наголошує, що всі дозволи повинні визначатися виключно законами. Порядок видачі дозволів має встановлювати Кабінет Міністрів України.

На даний момент видача дозволів регламентується 167 законами, 150 постановами КМУ та 1500 нормативними актами міністерств і місцевих органів влади. Можете собі уявити, що собою представляє ця дозвільна система з погляду єдиної нормативно-правової бази!

Тому реформувати цю базу ми почали саме з рамкового закону. З.У. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” 06 вересня 2005 року N 2806-IV Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", який набув чинності 5 січня 2006 р., дозволив добитися відчутного поліпшення умов започаткування та ведення бізнесу в Україні. Разом із тим практика застосування норм дозвільного закону показала, що він потребує доопрацювання з метою усунення деяких недоглядів в унормуванні процедур отримання документів дозвільного характеру. На цьому наголошувалося під час засідання "круглого столу" "Питання оптимізації дозвільних процедур у сфері господарської діяльності", який відбувся 9 червня 2006 р.

Голова Держпідприємництва України Андрій Дашкевич відзначив необхідність удосконалення дозвільного законодавства. Спротив у цьому на політичному рівні п. Дашкевич не очікує, адже підтримку підприємництва декларують практично всі політичні сили. Натомість досвід упровадження дозвільного закону продемонстрував, що справжній спротив його введенню в дію чиниться на рівні центральних відомств і чиновників на місцях, котрі, як повідомляє прес-служба Держкомпідприємництва, втрачають невичерпні джерела формальних і неформальних доходів.

Учасники "круглого столу" висловилися на користь необхідності запровадження поряд з іншими європейськими принципами започаткування бізнесу й принципу "мовчазної згоди", заміни "збору за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі" "збором за розміщення об’єкта торгівлі" (тобто, йшлося про фактичне скасування цього дозвільного документа), визнання потреби в установленні можливих меж делегування повноважень щодо видачі документів дозвільного характеру з центрального й обласного рівнів на міський/районний, а також удосконалення термінологічного апарату з метою конкретизації поняття "дозвільна система у сфері господарської діяльності".

Про потребу в законодавчому визначенні термінів "дозвільна процедура" і "дозвільна послуга"

Як свідчить практика, на сьогоднішній день через складність проходження за принципом організаційної єдності дозвільні процедури здійснюються не повністю; власне, виконується певний її етап або готується проміжний документ дозвільного характеру. Решта етапів дозвільної процедури здійснюються без дотримання принципу організаційної єдності. Ця відмінність від простих документів дозвільного характеру і спричиняє низьку ефективність виконання дозвільної процедури за принципом організаційної єдності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття торгового патенту	\|	Рекомендації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.