МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема 4. ФІЛОСОФІЯ нового часуЗміст теми: 1. Передумови та основні риси філософії Нового часу. 2. Проблема методу наукового дослідження в філософії ХVІІ ст. 3. Філософія епохи Просвітництва. 4. Німецька класична філософія. 5. Філософія марксизму. Передумови та основні риси філософії Нового часу Епоха Нового часу – це період формування і утвердження в Європі капіталістичних суспільних відносин. В результаті буржуазних революцій в Нідерландах (XVI ст.), а потім в Англії (XVII ст.) утвердилося політичне панування буржуазії та прошарків обуржуазненого дворянства. В житті суспільства відбуваються суттєві зміни: формування національних держав; зміщення центру життя у міста, де бурхливо розвиваються різноманітні форми промислової діяльності; прискорення темпів суспільного життя; послаблення впливу церкви; швидкий розвиток наукового знання на основі машинного виробництва перетворює науку у провідний чинник суспільних змін. При цьому відбувається переворот в самій науці: складається наука нового типу - експериментально-математичне природознавство, що змінило споглядальну натурфілософію епохи Відродження. В основі відношення людини до світу в цей період постає знання, причому перевага віддається позитивному знанню, що спирається на досвід і експеримент. Вважається, що знання потрібне для того, щоб панувати над природою, отримувати практичну користь. Пов’язані з новою епохою істотні зрушення в способі життя, системі цінностей, духовному світовідчутті знайшли своє відображення в новій проблематиці і стилі філософствування. Якщо у Середні віки філософія виступала служницею богослов’я, а в епоху Відродження знаходилась у союзі з мистецтвом і гуманітарним знанням, то в епоху Нового часу вона спирається, перш за все, на науку. На філософію покладається, насамперед, роль систематизатора науки, вона орієнтується, перш за все, на дослідження наукового знання і способів його отримання. На перший план в ній виступає гносеологія, розробка методу наукового дослідження. Європейська культура Нового часу, що охоплює XVII-XIX ст., являє собою єдність, тому що базується на буржуазному способі виробництва і має спільні духовні орієнтири: раціоналізм, сцієнтизм, антропоцентризм, прогресизм (непохитна віра в необмежений прогрес, у можливість перетворення світу і суспільства на розумних началах), європоцентризм. В цю епоху філософські пошуки охоплюють велике проблемне поле, характеризуються розмаїттям видатних постатей. Але кожне століття цієї епохи має своє культурне обличчя, що, природно, знаходить відображення у відповідних філософських концепціях.
Читайте також:
|
||||||||
|