Нехай f ( x ) − будь-яка функція, неперервна, що має непере-рвні похідні всіх порядків на проміжку ( α ,β ). Візьмемо яке- небудь
a з цього проміжку та будь-яке натуральне число
n і складемо
многочлен
f ′( a )
f ′′( a )
f
( n )( a )
T ( x ) = f ( a ) +
( x
− a ) +
( x − a )2
+ ...+
( x − a )n ,
n
1!
2!
n!
який будемо називати тейлоровським многочленом нашої функції.
Вважаємо, що f ( x ) не може дорівнює Tn( x ). Проте досить часто різниця між ними виявляється малою. Позначимо її Rn( x ). Одержимо f ( x ) = Tn( x ) + Rn( x ).Доведено, що Rn( x ) можна
( x ) =
f ( n+ 1 ) (
)
( x − a )n+1 ,
виразити формулою Rn
x
( n + 1 )!
де x проміжна точка між a і x. Ця формула задає залишковий
член Rn(x) в формі Лагранжа. Доведення її виходить за рамки нашо-го курсу і тому не приводиться.
Отже, для довільної функції маємо формулу
f ( x ) = f ( a ) +f′( a ) ( x − a ) +f′′( a ) ( x − a )2 + ...+
1!
f ( n+ 1 )(
)
2!
+
f ( n ) ( a )
( x − a )n +
x
( x − a )n+1 ,
n!
( n + 1 )!
яка називається формулою Тейлора з залишковим членом у формі