■ конкретизуються норми вищої юридичної сили. Наприклад, наказом Міністерства освіти і науки України від 11 берез- ня 2002 р. було затверджено інструкції про видачу патентів України на секретні винаходи, які охороняються авторськими свідоцтвами СРСР, який було видано з метою конкретизації законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні мо- делі» та «Про державну таємницю».
Основні чинні нормативно-правові акти з питань регулювання відносин інтелектуальної власності наведені у додатку 1.
Крім того, індивідуальні відносини, пов'язані з об'єктами інтелек- туальної власності, врегульовуються також договорами цивільно- правового характеру, які укладаються між особою, що володіє ви- ключними правами, та користувачем інтелектуального продукту.
Частиною національного законодавства України є також між- народні договори у сфері інтелектуальної власності, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Причому, якщо у такому договорі містяться інші правила, ніж ті, що встанов- лені відповідним національним актом цивільного законодавства, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору.
Система міжнародних відносин, що склалася у світі в галузі охорони інтелектуальної власності, об'єднана у рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Ця організація є спеціалізо- ваною установою Організації об'єднаних націй, і на сьогодні в ній перебуває 155 держав. Діяльність ВОІВ спрямована на:
■ розробку нових міжнародних угод і проектів з гармонізації національних законодавств;
■ забезпечення міжнародної реєстрації ряду об'єктів інтелекту- альної власності;
■ збір та розповсюдження технічної, наукової та іншої інформації. Основними джерелами міжнародного права щодо захисту прав
інтелектуальної власності є матеріали міжнародних конвенцш.
Так, у вересні 1886 р. у Берні було прийнято Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів. У зв'язку з досягнен- нями технічного прогресу та з метою вдосконалення Конвенцію де-