ський договір) укладено у 1977 р. Україна є учасницею Дого- вору з 2 липня 1997 р. Розробка й укладення Будапештського договору пов'язані з бурхливим розвитком мікробіології та труднощами ідентифікації та визначення новизни штамів мі- кроорганізмів. Мета Договору - обов'язкове депонування зразка мікроорганізму в кожній країні, де запитують його охо- рону. Міжнародним органом депонування є наукова установа, здатна здійснити збереження мікроорганізмів. Така установа набуває статусу міжнародного органу депонування. Сьогодні у світі таких установ нараховується 33 (з них 3 знаходяться в Російській Федерації).
3. Гаазьку угоду про міжнародне депонування промислових зразків (Гаазька угода) прийнято в рамках Паризької конвен- ції 6 листопада 1925 р. Мета Угоди - спростити міжнародне депонування промислових зразків шляхом єдиного депону- вання Міжнародним бюро ВОІВ.
4. Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (Угода про МПК) прийнято у 1971 р. Угода передбачає утво- рення і наступну координацію роботи щодо періодичного перегляду Міжнародної патентної класифікації. Дана класи- фікація охоплює всі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону. Класифікація побудована на двох принци- пах: функціональному і галузевому. Функціональний підхід розділяє винаходи за їх суттю, а галузевий - за можливою галуззю застосування. Класифікаційна система містить 8 роз- ділів, що складаються з 67 тис. рубрик. Розділи позначаються літерами латинського алфавіту:
А - «Задоволення природних потреб людини»;
В - «Різноманітні технологічні процеси»;
С - «Хімія, металургія»;
В - «Текстиль, папір»;
Е - «Будівництво, гірнича справа»;
Р - «Механіка, освітлення, паливо, двигуни і насоси, зброя