Міжнародна валютна система є історично складеною формою організації міжнародних грошових відносин, закріпленою міждержавними договорами. Міжнародна валютна система — це сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства.
Міжнародна валютна система включає в себе такі елементи:
1) світовий грошовий товар і міжнародну ліквідність;
2) валютний курс;
3) валютні ринки;
4) міжнародні валютно-фінансові відносини;
5) міждержавні договори.
Світовий грошовий товар приймається кожною країною як еквівалент вивезеного з неї багатства і обслуговує міжнародні відносини. Першим міжнародним грошовим товаром було золото. Пізніше світовими грошима стали національні валюти провідних країн світу.
Валюта — це особливий спосіб функціонування грошей, коли національні гроші обслуговують міжнародні й кредитні відносини.
Валюта класифікується за певними ознаками. 1. Залежно від статусу валюти:
а) національна;
б) іноземна;
в) міжнародна;
г) регіональна; ґ) евровалюта.
2. Щодо валютних запасів країни:
а) резервна;
б) інші види валют.
Резервна валюта — це іноземна валюта, в якій центральні банки інших держав накопичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків зі зовнішньоторговельних операцій та іноземних інвестицій.
3. За режимом застосування:
а) вільноконвертована;
б) частково конвертована (зовнішньо конвертована, внутрішньо конвертована);
в) неконвертована.
4. За видами валютних операцій:
а) валюта ціни контракту;
б) валюта платежу;
в) валюта кредиту;
г) валюта векселя.
5. За матеріально-речовою формою:
а) готівкова;
б) безготівкова.
Міжнародна ліквідність — це можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткотермінові зовнішні зобов'язання прийнятними (допустимими) платіжними засобами. Основу зовнішньої ліквідності утворюють золотовалютні резерви держави.
Структура міжнародної ліквідності включає в себе такі компоненти:
1) офіційні валютні резерви країн;
2) офіційні золоті резерви;
3) резервна позиція Міжнародного валютного фонду (право країни-члена автоматично отримати безумовний кредит в іноземній валюті в межах 25 % від її квоти в МВФ).