МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Процес конспектуванняКонспект.Процес конспектування ( з лат. Conspectus - огляд). Це процес розумової переробки і письмової фікcації тексту, який сприймається на слух або читається. Це процес, результатом якого є запис, який дає змогу студентові в той чи інший час, чи пізніше з необхідною повнотою відтворити одержану інформацію. Процес конспектування в собі поєднує два види конспектування: аудіювання (сприйняття тексту на слух) і запис інформації.
Етапи конспектування: 1) сприйняття тексту на слух; 2) відбір потрібної інформації; 3) перефразування її; 4) письмова фіксація інформації (з необхідним скороченням слів).
У конспектуванні розрізняють два процеси: 1) конспектування письмового тексту; 2) конспектування усного тексту: а) за умов немасового конспектування; б) за умов масового конспектування.
Труднощі конспектування: 1) низький рівень знань студентів; 2) мовленнєва культура лектора (темп, голос, інтонація); 3) загальна культура викладача (не вживати складні слова, терміни); 4) труднощі швидкісного запису конспекту.
Коли сприймають текст на слух при високому темпі мовлення лектора, то він фіксується не завжди ефективно. Темп мовлення лектора під час лекції коливається від 137 до 334 складів на хвилину. Середній темп мовлення лектора – 267 складів на хвилину. Студент записує інформацію з традиційною швидкість – 60 складів за хвилину.
Принцип скорочення слів: 1) скорочувана частина слова повинна закінчуватися на приголосну; 2) при скороченні іменників важливі початок і закінчення слова (л-ра, дер-ва, ст.-ція); 3) при скороченні прикметників опускається закінчення (укр., рос., адмін., амер.); 4) терміни які зустрічаються вперше в тексті записуються повністю. При повторенні їх можна скорочувати.
Основні прийоми скороченого запису складаються із скорочень загально важливих висловів, понять, назв, які використовуються численною довідковою літературою і є Зрозумілими або в силу своєї загальноприйнятої норми, або розшифровуються у списках умовних скорочень, які прийняті у даному виданні (підручник, посібник. словник).
Прийняті скорочення: 1) одиниці мір ваги, об’ємів (м., дм., кг.); 2) показники різних характерних предметів або явищ (ККД); 3) географічні назви та поняття (авт., РФ - Російська Федерація); 4) суспільно-політичні та соціально-економічні поняття (с.д. – соціал-демократичний); 5) позначення організацій та установ (б-ка – бібліотека, НДІ – науково-дослідний інститут, у-т); 6) якісні та відносні характеристики (геогр.., канц..); 7) звання і посади (доц., проф., акад.); 8) лексично-граматичні категорії; 9) службові слова (та ін., у.т.ч.); 10) назви періодичних видань, літ-них творів («АіФ».
Читайте також:
|
||||||||
|