Психологія здоров’я

Здоров’я це не відсутність хвороб, а здатність людини до повного прояву усих її суттісних сил. Тоді в основі психології здоров’я має лежати святість самозбереження тобто людина має навчитися у першу чергу піклуватися про себе саму.

Сучасне демократичне суспільство існуватиме тільки за умови успіхів окремої особистості в усіх сферах життя, а це можливо лише за умови міцного здоров’я, якого можна досягти тільки переорієнтацією з лікування хвороб на їх профілактику й пропаганду здорового способу життя.

Спираючись на дослідження сучасної медицини, між станами здоров’я та хвороби знаходиться третій стан, на який ще недавно не звертали уваги. На думку І. І. Брехмана, це таки стосунки організму з оточуючим середовищем, які неможна віднести ані до здоров’я ані до хвороби:

Гіпотонію викликають нервово-психічна перенапруга й неправильне харчування з переваженням вуглеводів та малою кількістю білків. Профілактикою є заняття фізичною культурою, загартування, введення в раціон щодня вітамінів й адаптогенів природного походження (женьшень, елеутерокок, пантокрин, радіола).

Гіпоглікемію вважають фоном, на якому розвиваються наркоманія, алкоголізм, пристрасть до табакопаління; вона утруднює лікування багатьох хвороб серед яких: виразка шлунку, епілепсія, подагра, псоріаз, розсіяний склероз тощо.

Вийти з цього третього стану людина може тільки усвідомивши відповідальність за власне здоров’я й виховуючи в собі звички здорового способу життя, змінивши власну психологію. Дослідження психосоматичної медицини показали, що більш ніж 50% загальної кількості хвороб беруть свій початок в негативних переживаннях на ґрунті страху, заздрощів, ревнощів, агресії та інших негативних емоцій, тому формування позитивних способів мислення й світосприйняття стає однією з найважливіших умов життя сучасної людини.

Ще одним з важливих факторів збереження здоров’я дослідники вважають пошукову активність.

В окремих дослідженнях було виявлено стійкий зв’язок між особливостями характеру людини й її схильністю до певного захворювання та виділено типи людей «А», «В», та «С».

Для людей типу «А» характерними є:

11. виражена схильність до успіху;

12. висока працездатність, що може переходити в трудоголізм;

13. бажання усе робити в швидкому темпі;

14. агресивний спосіб дій;

15. висока екстраверсія й невротизм.

Виявлено, що особи з таким складом характеру удвічі більше піддаються серцево-судинним нападам у порівнянні з типом «В», представники якого не женуться за успіхом й віддають перевагу розміреному життю.

Особи типу «С» виявилися схильними до ракових пухлин. Вони не схильні до зовнішніх проявів роздратованності та гніву, не упевнені у собі, поступливі й терплячі. Вони є чуттевими до стресу, однак мають труднощі у спонтанному вираженні емоцій та в їх розрядці. Їх більш за все дратують міжособистісни проблеми, що пов’язані із заздрістю й конкуренцією. В ціому випадку вони легко стають безпорадними й впадають в депресію. Це свідчить про їхню низьку самооцінку й недостатність психологічної незалежності. Усі ці особливості, як вважають дослідники, є передумовами розвитку онкозахворювань, тому можна стверджувати, що ризик подібних захворювань пов’язаний з недоліками особистісного зростання. Отже, створення умов для адекватного психологічного розвитку є найкраща профілактика онкозахворювань.

Для осіб типу «А»з їхньою підвищеною емоційністю корисними є фізичні вправи з наступною релаксацією, а для осіб типу «С»з їхньою схильністю до придушення негативних емоцій важливою є освіта як психотерапевтичним, так і фізичним способам реагування на важкі життєві ситуації.

Узагальнюючи сучасні підходи до психології здоров’я, можна виокремити наступні особливості особистості, що обумовлюють добре психічне та фізичне самопочуття:

- турбота про себе, незабування власних інтересів;

- дотримання у поведінці норм та правил суспільної моралі;

- здатність упевнено стояти на ногах та брати на себе відповідальність за власне життя, не потребуючи підтримки від інших осіб чи організацій;

- стійкість до фрустрацій, що основана на припущенні можливості як власних помилок так і помилок інших;

- гнучкість та пластичність настанов, що основана на відкритості світу й змінам, що відбуваються в ньому; відмова від жорстких та незмінних правил;

- прийняття невизначеності й випадковості життя, що робить досягнення життєвих цілей в повному обсязі проблематичним;

- творче ставлення до себе й власного соціального оточення;

- позитивне прийняття себе таким, яким ти є, але бажання стати завтра трішки кращім ніж сьогодні; відмова від оцінювання себе з боку інших, або за зовнішніми досягненями;

- здатність до аналітичного сприйняття власних думок, відчуттів й вчинків, вміння оцінювати їх наслідки у відповідності до ступеня впливу на досягнення близьких й віддалених цілей;

- вміння ризикувати, як розуміння прагнення робити те, що ви бажаєте, бути підпртємливим, але не необачно хоробрим;

- прагнення жити у сьогоденні за відомим принципом «гештальт-терапії», «тут і тепер», але водночас планувати оптимальне майбутнє;

- відмова від нереалістичного бажання знаходитися в постійній радості, бути досконалим у всьому й вільним від тривог, депресій, агресивності;

- адекватна реакція на складності життя, що включає в себе печаль, а не депресію з-за того, що має бути неминучим; розпач й жаль, а не відчуття сорому й провини з-за того, що щось зроблено не так; роздратування, а не гнів з-за того, що хтось вчиняє не так, як нам бажалося, розуміння наявності бажань іншого.

Отже можна підсумувати вищенаведену інформацію й визначити, що сучасна людина має вчитися здоров’ю оволодіваючи різними вміннями , навичками й добрими звичками

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 9	\|	Прийоми та методи фізичного оздоровлення організму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.