Припустимо, що попит на продукцію, яка зберігається на складі на деякому
інтервалі часу T, є випадкова величина X і заданий її закон розподілу. Якщо Х дискретна випадкова величина, яка приймає значення = 0, 1, 2,…, то законом
розподілу її є ряд розподілу , де – імовірність попиту k. Якщо Х неперервна величина, то її закон розподілу задається щільністю розподілу ймовірностей f(x). Імовірності і щільність розподілу f(x) зазвичай оцінюються на основі експериментальних (статистичних) даних або теоретично.
Знаючи закон розподілу або , можна визначити математичне сподівання витрат, яке є економічною функцією для даної задачі. Задача управління запасами у даній моделі полягає у знаходженні такого рівня запасу , при якому математичне сподівання сумарних витрат приймає мінімальне значення.