Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема 1. Предмет, метод та завдання курсу «Управління персоналом»

  1. Высшая математика для экономического бакалавриата. Учебник и практикум / под ред. Н.Ш. Кремера.– М.: Юрайт, 2014.
  2. Кремер Н.Ш., Фридман М.Н. Линейная алгебра. Учебник и практикум / под ред. Н.Ш. Кремера.– М.: Юрайт, 2014.
  3. Математика для экономистов и менеджеров. Учебник /под ред. Н.Ш. Кремера. – М.: Кнорус, 2014.
  4. Математика для экономистов и менеджеров. Практикум /под ред. Н.Ш. Кремера. – М.: Кнорус, 2014.

ЛЕКЦІЇ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ   Розробник: Стулова Інна Михайлівна, доцент кафедри МЕНЕДЖМЕНТУ І ЛОГІСТИКИ

 

Одеса

Змістовний модуль 1..Концептуальні основи управління персоналом

Тема 1. Предмет, метод та завдання курсу «Управління персоналом»

План лекції:

1. Зміст, завдання, предмет і метод курсу.

2. Механізм функціонування ринку праці. Структура суб’єктів і об’єктів системи управління персоналом на ринку праці.

3. Система відносин між суб’єктами ринку праці в сучасних умовах.

4. Функції управління персоналом фірми.

1. Зміст, завдання, предмет і метод курсу.

Предметом курсу є:

Завдання курсу полягає в тому, щоб, виходячи з положень теорії менеджменту і узагальнення практичного досвіду, розкрити зміст, організаційні форми проведення роботи в галузі управління персоналом підприємства в сучасних умовах.

Конкретизуючи завдання, зауважимо, що в процесі вивчення курсу студенти мають отримати основи знань, які стосуються:

* змісту роботи з управління персоналом на підприємстві (шляхів формування і розвитку трудового потенціалу і кадрового складу підприємства, забезпечення його ефективного використання);

* трудової поведінки працівників і всього колективу, трудових відносин і управління ними з метою забезпечення балансу інтересів з позицій економічної і соціальної ефективності:

* формування та організації діяльності служби управління персоналом підприємства:

* подання допомоги лінійним керівникам і координації їхньої роботи з кадрами.

В умовах переходу до ринкової економіки управління персоналом має бути системним і завершеним на основі комплексного вирішення кадрових проблем, використання нових і вдосконалення існуючих форм і методів кадрової роботи.

Комплексний підхіддо управління персоналом передбачає врахування організаційних, економічних, соціальних, психологічних, правових, технічних, педагогічних та інших аспектів управління у їх сукупності і взаємозв’язку при визначальній ролі соціально-еконо­мічних чинників.

Системний підхідвідбиває взаємозв’язки між окремими аспектами управління персоналом і виражається в розробці кінцевої мети, визначенні шляхів її досягнення, створенні відповідного механізму управління, який забезпечує комплексне планування, організацію та стимулювання системироботи з персоналом на підприємстві.

Варто виділяти три аспекти поняття «управління персоналом»: функціональний (змістовний), організаційний та освітній (як нав­чальна та наукова дисципліна).

2. Механізм функціонування ринку праці. Структура суб’єктів і об’єктів системи управління персоналом на ринку праці.

Наймані працівники — це працівники, які виконують роботу за певну заробітну плату, обумовлену трудовим договором (контрактом). Це поняття асоціюється з поняттями кадри та персонал, які співвідносяться з іншими поняттями таким чином:

Трудові ресурси і робоча сила виступають, зазвичай, об’єктами державного і виробничо-територіально­го управління, а кадри і персонал — галузевого і фірмового управління людськими ресурсами.

Під кадрами розуміють штатних (постійних) кваліфікованих пра­цівників, які пройшли попередню професійну підготовку, володіють трудовими навичками, досвідом роботи, спеціальними знаннями в обраній сфері діяльності і перебувають у трудових відносинах з керівництвом фірм.

Під персоналом розуміють весь особовий склад установи, організації, підприємства, всіх постійних і тимчасових працівників, представників кваліфікованої і некваліфікованої праці.

 

КРИТЕРІЄМ ОПТИМАЛЬНОСТІ
СТРУКТУРИ ПЕРСОНАЛУ Є:

 

Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їх механізації, автоматизації, комп’ютеризації.

Показники чисельності персоналу:нормативна чисельність;облікова (фактична) чисельність: а) постійні; б) тимчасові;в) сезонні;середньооблікова чисельність; середньооблікова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості; явочна чисельність; чисельність працівників, які не перебувають в обліковому складі.

3. Система відносин між суб’єктами ринку праці в сучасних умовах.

Типи відносин на ринку праці:

— відносини протистояння, засновані на теорії, що проголосила суперечності між інтересами буржуазії і пролетаріату антагоністичними і непримиренними;

— відносини партнерства, засновані на теорії, що проголосила можливість узгодження інтересів власників засобів виробництва і найманих працівників шляхом переговорів, взаємних поступок, удосконалення господарського і трудового законодавства.

Система соціального партнерства:

а) будується на певних принципах;

б) вимагає узгоджених дій партнерів: держави, роботодавців (спілок роботодавців), найманих працівників (профспілок або інших організацій) і правильного розподілу ролей між ними;

в) підтримується прагненням партнерів досягати загального блага в суспільстві;

г) здійснюється в формі консультацій, переговорів та укладанням тарифних угод і колективних договорів.

Система колективно-договірного регулювання передбачає:

— встановлення певних принципів проведення переговорів, укладання договорів і угод, проведення взаємних консультацій і контролю, вирішення колективних спорів (конфліктів);

— встановлення рівнів переговорів і угод (національний, галузевий і територіальний, підприємства);

— визначення суб’єктів соціального партнерства;

— визначення змісту колективних договорів і угод на кожному з рівнів;

— розробку нормативно-правового забезпечення;

— контроль за дотриманням умов колективних договорів і угод.

1. Підсистема планування та маркетингу персоналу (розробка кадрової політики, розробка стратегії управління персоналом, аналіз кадрового потенціалу, аналіз ринку праці, організація кадрового планування, планування і прогнозування потреби в персоналі, організація реклами, підтримання взаємозв’язку із зовнішніми джерелами, які забезпечують організацію кадрами).

2. Підсистема найму та обліку персоналу (організація найму персоналу, організація співбесід, оцінки, добору і прийому персоналу, облік прийому, переміщень, заохочень і звільнень персоналу, управління зайнятістю персоналу, діловодство).

3. Підсистема трудових відносин (аналіз та регулювання групових і особистих відносин, аналіз і регулювання відносин керівництва, управління виробничими конфліктами та стресами, соціально-психологічна діагностика, дотримання етичних норм і взаємовідносин, управління взаємодії з профспілками, розгляд скарг і претензій, управління стабільністю трудового колективу, аналіз плинності кадрів, планування виходу на пенсію).

регламентація роботи, контроль за трудовою дисципліною).

5. Підсистема управління умовами праці (дотримання вимог психофізіології праці, дотримання вимог ергономіки праці, дотримання вимог технічної естетики, охорона праці і техніки безпеки, охорона навколишнього середовища, воєнізована охорона організації та окремих посадових осіб).

6. Підсистема розвитку персоналу (професійна орієнтація персоналу, професійна підготовка персоналу, перепідготовка і підвищення кваліфікації персоналу, введення в посаду, адаптація нових працівників, оцінка кандидатів на вакантну посаду, поточна періодична оцінка кадрів, організація раціоналізації і винахідництва, реалізація ділової кар’єри і службово-професійного просування, організація роботи з кадровим резервом).

7. Підсистема мотивації поведінки персоналу (управління мотивацією поведінки персоналу, тарифікація трудового процесу, розробка систем оплати праці, розробка форм участі персоналу в розподілі прибутку і капіталу, розробка форм морального заохочення, організація нормативно-методичного забезпечення системи управління персоналом).

8. Підсистема соціального розвитку (організація харчування, управління житлово-побутовим обслуговуванням, розвиток культури і фізичного виховання, забезпечення охорони здоров’я і відпочинку, забезпечення дитячими установами, управління соціальними конфліктами і стресами, організація соціального страхування, організація забезпечення продуктами харчування і товарами народного вжитку).

9. Підсистема розвитку оргструктур управління (аналіз діючої оргструктури управління, проектування нової оргструктури управління, розроблення штатного розкладу, формування нової оргструктури управління, розробка і реалізація рекомендацій щодо розвитку стилю і методів управління).

10. Підсистема правового забезпечення (дотримання трудового законодавства в трудових відносинах, узгодження розпорядчих документів з управління персоналом, проведення консультацій з правових питань).

11. Підсистема інформаційного забезпечення (статистичний облік персоналу, інформаційне і технічне забезпечення управління персоналом, забезпечення персоналу науково-технічною інформацією, організація роботи органів масової інформації).

12. Підсистема організації праці (нормування праці, організація та обслуговування робочих місць).

Ключові поняття (категорії):людські ресурси; кадри і персонал; професія, спеціальність, кваліфікація, посада; штатний розклад; ринок праці; суб’єкти і об’єкти ринку праці; найманий працівник; роботодавці; соціальне партнерство.


Читайте також:

  1. D) методу мозкового штурму.
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. I Метод Шеннона-Фано
  4. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  5. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
  6. I. Постановка завдання статистичного дослідження
  7. II. Завдання на проект.
  8. II. Мета вивчення курсу.
  9. II. ПРОГРАМА КУРСУ
  10. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
  11. V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
  12. V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ




Переглядів: 792

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сложение матриц и умножение матрицы на число. Ранг матрицы. | Текстовый редактор WordPad

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.