• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лабораторна робота № 9

Обробка символьної інформації

Мета роботи

Дослідити роботу операторів обробки символьної інформації мови програмування С++, засвоїти методику складання та налагодження програм з опрацюванням символьної інформації на ПЕОМ.

Постановка завдання

Скласти схему алгоритму, таблицю символічних імен та програму мовою С++ відповідно до заданого варіанта. Налагодити та розв’язати задачу на ПЕОМ.

Теоретичні відомості

У сімействі персональних комп’ютерів IBM PC використовуються 256 різноманітних символи. Вони мають свої числові коди, значення котрих лежать у діапазоні від 0 до 255, тобто загальна кількість символів дорівнює 256.

Коли Ви натискаєте клавішу на клавіатурі, це приводить до того, що у комп'ютер надсилається сигнал у виді двійкового числа, яке ставиться у відповідність до кодової таблиці, тобто внутрішнього представлення символів у комп'ютері. Як стандарт прийнята таблиця ASCII (American Standard Code for Information Interchange – Американський стандартний код обміну інформацією). Вона указує на відповідність між зображеннями або умовними позначеннями символів та їх внутрішніми числовими кодами. Ознайомитися з цією таблицею можна в додатку 1.

Мова С++ дає змогу визначати тип рядка двома різними способами і у першому використовується масив символів, а в другому - покажчик на перший символ масиву:

char array[6] = "РЯДОК";

char s[ ] = {'Р', 'Я', 'Д', 'О', 'К', '\0'}; // при

визначенні масиву з одночасною ініціалізацією

кінцеве значення можно не подавати;

char *b; // другий спосіб визначення рядка - це використання

покажчика на символ. Він задає змінну b, де може

бути адреса певного об’єкта (де міститься рядок).

Під час виконання завдань до лабораторної роботи можна використовувати функції, призначені для роботи з рядками (їх прототипи – у файлі stdio.h, string.h):

scanf( ), gets( ) - уведення рядків символів;

printf(), puts( ) - виведення рядків символів;

strcpy( рядок1, рядок2) – копіювання змісту рядка2 у рядок1;

strcat(рядок1, рядок2 ) – рядок2 дописується до рядка1, рядок2

не змінюється;

strlen(рядок1 ) – повертає розмір рядка1, не враховуючи нульовий

байт;

Strcmp(рядок1, рядок2) – порівнює рядок1 з рядком2 та повер-

Читайте також:

1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
2. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
3. IV. Практична робота.
4. VI. Домашня робота.
5. VI. Практична робота .
6. VI. Практична робота .
7. VI. Практична робота.
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 377