Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Лабораторна робота № 10

ФУНКЦІЇ

Мета роботи

 

Дослідити роботу, призначення, форму запису та особливості вживання функцій мови програмування С++. Засвоїти методику складання програм на ПЕОМ з використанням функцій.

Постановка завдання

 

Скласти схему алгоритму, таблицю символічних імен та програму мовою С++ відповідно до заданого варіанта. Налагодити та розв’язати задачу на ПЕОМ.

Теоретичні відомості

 

Програми мовою С++ зазвичай складаються з великої кількості окремих функцій (підпрограм). Вони можуть міститися як в одному, так і в кількох файлах. Усі функції є глобальними. У мові С++ забороняється визначати одну функцію в тілі іншої. Зв’язок між функціями забезпечується через аргументи, повернуті значення й зовнішні змінні.

Функція позначається таким чином:

тип ім’я_функції(тип ім’я_параметра_1, тип ім’я_параметра_2, ...);

Тип функції визначає тип значення, що повертає функція.


При встановленні функції для кожного її параметра можна зазначити лише його тип (наприклад: тип функція (int, float, ...) та надати ім’я (наприклад: тип функція (int а, float b, ...) ).

У мові С++ дозволяється складати функції зі змінною кількістю параметрів. При цьому під час визначення прототипу замість останнього з них ставляться крапки:

тип ім’я_функції(тип ім’я_параметра_1, тип ім’я_параметра_2,...) { тіло функції }

Передача значення з функції, що викликається, до фукції, яка викликає, відбувається за допомогою оператора повернення return:

return вираз;

Таких операторів у підпрограмі може бути кілька, і тоді вони фіксують відповідні крапки виходу. Наприклад:

int f(int a, int b) { іf (a > b) { printf("max = %d\n", a); return a; } printf("max = %d\n", b); return b; }

Викликати цю функцію можна так:

c = f(15, 5); c = f(d, g); f(d, g);

Після слова return можна нічого не записувати; тоді функції, що викликала, ніякого значення не передається. Керування передається цій функції у випадку входу "після закінчення" (остання закрита фігурна дужка).


Читайте також:

  1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  2. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
  3. IV. Практична робота.
  4. VI. Домашня робота.
  5. VI. Практична робота .
  6. VI. Практична робота .
  7. VI. Практична робота.
  8. VI. Практична робота.
  9. VI. Практична робота.
  10. VI. Практична робота.
  11. VI. Практична робота.
  12. VI. Практична робота.




Переглядів: 368

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Варіанти завдань | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.