Методичні рекомендації до семінарського заняття

У першому питанні студентам варто визначити риси дохристиянської культури східних слов’ян напередодні утворення та в перше сторіччя існування Київської Русі. Так, ще до запровадження християнства як державної релігії на Русі складалися моральні та правові норми, розвивалась архітектура (945 р. в Києві було збудовано кам’яний палац Святослава), скульптура (кам’яний Збруцький ідол, знайдений 1848 р. на Тернопільщині), спостерігалися зародки театралізованих вистав, музичне мистецтво (скоморохи як виконавці танців і пісень). Широко представлений був фольклор: перекази про заснування Києва, помсту княгині Ольги деревлянам, одруження Володимира з полоцькою княжною Рогнедою, а також весільні і обрядові пісні, поховальні плачі, купальські звичаї, загадки, казки, перекази про ковалів-змієборців, ігри («А ми просо сіяли»). Детальнішого розгляду потребує питання про існування власної писемності до 988 р. Свідченням цього є оповідання болгарського Чорноризця Храбра «Про письмена» (Х ст.), де він згадує, що слов’яни лічили за допомогою рисок і ворожили, використовуючи зарубки (т. зв. «черти» і «рези»). Про існування писемності в слов’ян до прийняття християнства також свідчать: 1) знахідки берестяних грамот у Новгороді та Звенигороді (Львівська область), в яких йдеться здебільшого про господарські питання; 2) договори руських князів 911 і 944 рр. із греками, тексти яких переписані в «Повісті минулих літ»; 3) обряд поховання руса, засвідчений арабським письменником Ібн-Фадланом (Х ст.). Мандрівник описував, що після спалення тіла померлого, було збудовано круглий пагорб, посередині його поставили великий брусок тополі, на якому написали ім’я померлого; 4) археологічні знахідки, зокрема керамічні посудини (корчаги) з написами на них; 5) видряпане на стіні в Софійському соборі в Києві графіті, що складається з 23 грецьких і 4 (Б, Ж, Ш, Щ) слов’янських літер. Знахідка відображає перехідний етап слов’янської писемності, коли до грецького алфавіту почали додавати перші слов’янські літери. Насамкінець слід звернути увагу на культурно-просвітницьку роль місіонерів Кирила та Мефодія, винайдення кирилиці і глаголиці. Слід зауважити, що до сучасних кириличних мов, окрім слов’янських (старослов’янської, російської, української, білоруської, сербської, болгарської, македонської), належать і неслов’янські (казахська, киргизька, молдавська, монгольська, таджицька, абхазька, осетинська).

У другому питанні варто зупинитися на розвитку освіти і науки на Русі після прийняття християнства. Так, вже 988 р. князь Володимир Великий запроваджує шкільне навчання серед дітей «нарочитої чаді», тобто переважно заможних верств населення. Його син Ярослав Володимирович ще під час свого князювання в Новгороді наказав створити школи і вчити грамоті 300 дітей. Школи відкрилися також у Чернігові, Луцьку, Овручі. В них вичали письмо, читання, арифметику, іноземні мови, риторику, навчали співу, давали деякі відомості про поетику, а також з географії, історії. Навчання велося церковнослов’янською мовою. Існувало приватне навчання (Феодосій Печерський навчався в одного з учителів у Курську); жіноча освіта. Так, Ганна (Янка) Всеволодівна заснувала при Андріївському монастирі в Києві школу для дівчат, де навчали грамоті, співам, шиттю та іншому рукоділлю. 1037 р. в Софійському соборі була відкрита перша відома на Русі бібліотека; пізніше виникла бібліотека при Києво-Печерському монастирі, у Новгороді, Чернігові, Переяславі, Білгороді, Турові, Галичі.

Що стосується наукових знань, то тут варто згадати, що науково-природничі знання перебували під впливом середньовічних трактатів Козьми Індикоплова, «Фізіолога» та «Шестоднева». Відомими вченими були чернець Києво-Печерського монастиря лікар Агапіт, який вилікував князя Володимира Мономаха, але відмовився від запропонованих йому коштовностей; Євпраксія Мстиславівна, внучка Володимира Мономаха, автор трактату «Мазі». Є згадки про вирізання пухлини, зроблене 1076 р. Святославу Ярославичу.

У третьому питанні студенти мають показати вплив фольклорної традиції та візантійської культури на формування літературних пам’яток Київської Русі. На особливу увагу заслуговують давньоруські билини київського та новгородського циклів. Детальніше слід зупинитися на жанрах літопису («Повість временних літ», «Галицько-Волинський літопис»), ходіння («Ходіння Даниїла»), житія, або агіографії («Житіє Бориса і Гліба» Нестора), моління («Моління Даниїла Заточника»), послання («Посланіє пресвітеру Фомі» Климента Смолятича), слова («Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона), повчання («Повчання дітям» Володимира Мономаха). Оригінальною пам’яткою Київської Русі є «Слово о полку Ігоревім» невідомого автора, яка виникла на власне руському ґрунті, без впливу візантійської традиції.

Висвітлення четвертого питання слід розпочати з визначення особливостей містобудування на Русі. Відомо, що Русь називали «країною міст» – Гардаріки, адже у ХІІІ ст. тут налічувалося близько 300 міст. Давньоруські міста складалися з дитинця та окольного града. Слід згадати про феномен змійових валів і ровів як прикладу захисних споруд. Поряд зі звичайними житлами простих людей і хоромами заможних на Русі існувало чимало культових споруд. Детальніше варто зупинитися на історії спорудження та функціонування таких визначних пам’яток архітектури Київської Русі, як Десятинна церква, Софійський собор, Золоті Ворота, Києво-Печерська лавра, Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор Києво-Печерського монастиря, Свято-Василівський собор в Овручі.

На Русі розвивався і монументальний живопис, зокрема наприкінці ХІ ст. склалася київська іконописна школа. Відомими іконописцями були ченці Києво-Печерського монастиря Аліпій і Григорій. Високого рівня розвитку набуло ювелірне мистецтво завдяки таким технічним прийомам обробки металів, як скань, зернь, карбування, чернь, художнє литво та інкрустація, перебірчасті емалі. Окремо слід зупинитися на діяльності професіональних виконавців – співців (Боян та Митуса) та скоморохів. У розвитку архітектури і мистецтва варто прослідкувати вплив візантійської традиції, західноєвропейської культури та власне руського, народного колориту.

Проблемні запитання

· Охарактеризуйте особливості розвитку культури Київської Русі в дохристиянський період.

· Яке значення мало прийняття християнства для розвитку культури Київської Русі? Виділіть позитивні і негативні сторони.

· Хто такі Кирило і Мефодій? В чому полягала їхня історична місія на руські землі?

· Що таке кирилиця і глаголиця? Яких змін зазнала писемність упродовж усього часу існування Київської Русі?

· Визначте, в чому проявився вплив Візантії на культуру Київської Русі.

· Якими були заслуги перед українською культурою князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

· Дайте характеристику основним центрам давньоруської культури.

· Прослідкуйте зв’язок культурної спадщини Київської Русі і сучасності.

· М. Попович так говорить про засади «Руської Правди»: «Знецінення людського життя – прямий наслідок принципу плати за життя, прийнятого князівською владою з суто фіскальних, фінансових міркувань». Погодьтеся або заперечте тезу українського філософа.

· Визначте особливоті розвитку культури Київської Русі і Галицько-Волинської держави. Що спільного і що відмінного було в їхньому розвитку?

· Назвіть відомих Вам дослідників історії і культури Київської Русі. Які проблеми вивчення культури Києворуського періоду, спираючись на їхні праці, Ви можете виділити?

· Назвіть сучасні мови, в яких існує кириличний алфавіт.

· Назвіть відомі Вам художні твори, в яких розповідається про історію і культуру Київської Русі.

· Яке місце посідала жінка в культурному житті Київської Русі?

· Яка архітектурна пам’ятка часів Київської Русі існує на Житомирщині?

Ключові терміни та поняття:агіографія, апокриф, аскетизм, берестяні грамоти, билини, глаголиця, графіті, дитинець, житія, ізборник, ікона, іконоборство, канон, кирилиця, лавра, літопис, мінеї-четьї, мініатюри, містика, мозаїка, моління, неоязичництво, Оранта, патерик, плінфа, РУН-віра, «Руська правда», синкретизм, скоморохи, «Слова», смальта, спіритизм, теологія, трактат, університет, фреска, ходіння, храмова архітектура, черти і рези.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Реферати	\|	Тема 3. Культурні традиції українського Ренесансу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.