Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методичні рекомендації до семінарського заняття

При висвітленні першого питання варто відзначити, що у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. більшість українських земель перебувала у складі Речі Посполитої. Політика Польщі полягала в окатоличенні й ополяченні українських земель. На захист православної віри встали братства – національно-релігійні та громадсько-культурні організації українських (русинських) і білоруських (литовських) православних міщан у ХVІ–ХVІІІ ст. Діяльність братств полягала в організації і підтримці шкіл, підготовці письменників, учителів, збереженні пам’ятників історії та культури, допомозі нужденним, навіть викупі бранців з турецько-татарської неволі. Братства існували на членські внески братчиків і добровільні пожертвування православних шляхтичів, церковників і міщан. Детальніше слід розглянути діяльність Львівського і Київського братств. Зокрема, Львівське ставропігійне братство виступало засновником Львівської братської школи, статут якої «Порядок шкільний» (1586) було покладено в основу діяльності всіх братських шкіл. Львівське братство утримувало школу і друкарню, забезпечувало книговидання, функціонування шпиталів, а також збудувало архітектурний ансамбль Успенської церкви у Львові. Київське Богоявленське братство (1615) було найбільш масовим з усіх українських братств. Варто зупинитися на постаті луцької шляхтянки Галшки Гулевичівни, яка виділила кошти на заснування братства. Про підтримку Київського братства з боку козацтва свідчить те, що 1620 р. гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний разом з усім 20-тисячним військом записався до його складу, а за заповітом все його майно було передано на освітньо-наукові і благодійні цілі, зокрема 1500 золотих він подарував Київській і Львівській братським школам.

Друге питання є продовженням першого. Студентам варто детальніше зупинитися на організації навчального процесу у Львівській та Київській братських школах, прослідкувати еволюцію останньої до Києво-Могилянського колегіуму (1632). Слід також звернути увагу на діяльність на українських землях єзуїтських шкіл, які, з одного боку, надавали знання на рівні західноєвропейських, а з іншого, сприяли окатоличенню українців. У першій єзуїтській школі на українських землях, заснованій в 1575 р. в Ярославі, навчався свого часу Богдан Хмельницький.

В контексті цього питання слід зупинитися на діяльності двох культурно-освітніх осередків – Острозького і ученого гуртка Києво-Печерської лаври. Існування Острозького гуртка нерозривно пов’язане з постаттю князя Василя-Костянтина Острозького (1526–1608). З його ініціативи було засновано гурток письменників, школу та друкарню. Необхідно визначити особливості організації навчально-виховного процесу в Острозькій слов’яно-греко-латинській школі, або «тримовному ліцеї». Ідейним лідером Київського гуртка був чернець Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, який організував на території лаври майстерні, ярмарки, друкарню, заснував фабрику паперу в Радомишлі.

Піонером східнослов’янського кириличного друкарства став Швайпольт Фіоль, який заснував у Кракові друкарню і протягом 1483–1491 рр. видав 4 богослужебні книги. Білоруський учений Франциск Скорина в 1517–1519 рр. друкував церковнослов’янською мовою книги в Празі. Отже, Іван Федоров не є першим кириличним друкарем, він є першодрукарем в Росії та Україні. Варто зупинитися на діяльності українського першодрукаря, а також прослідкувати видавничу діяльність Василя Суразького в Острозі, Гедеона Балабана і Кирила Транквіліона-Ставровецького у Львові, Єлисея Плетенецького, Памви Беринди, Тимофія Вербицького в Києві.

Питання про розвиток літератури в епоху Відродження в Україні варто розпочати з характеристики «Пересопницького Євангелія» (1556–1561), першого відомого донині перекладу тексту Євангелія з болгарської на розмовну українську мову. Зауважимо, що, поклавши руку на цю рукописну книгу, привселюдно присягають на вірність народу президенти України. Далі слід зупинитися на появі полемічної літератури – церковно-теологічної і публіцистичної літератури ХVІ–ХVІІ ст. в Україні та Білорусі, яка спрямовувалась проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на православне населення. Вартими уваги є твори Петра Скарги «Про єдність церкви Божої» (1577), Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», Мелетія Смотрицького «Тренос», Христофора Філалета «Апокрисис», невідомого автора «Пересторога». Детальніше слід зупинитися на посланнях з Афона Івана Вишенського, найвизначнішого українського письменника-полеміста. Серед інших літературних творів можна згадати продовження жанру літописання, представленого литовсько-білоруськими літописами (Супрасльський список, хроніка Биховця), Густинським, Острозьким, Львівським, Хмільницьким, Межигірським літописами. Фольклорна традиція представлена новими жанрами – історичної думи і пісні.

Третє питання є найменш дослідженим і розробленим. Варто розпочати з того, що архітектурні пам’ятки України цієї доби можна поділити на три групи: оборонні споруди (Острозький замок), споруди-замки (в Хотині, Кременці, Кам’янець-Подільському, Олеську) і церковне будівництво (церква св. Онуфрія, церква св. Успення Богородиці, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих у Львові). В Україні склалося дві архітектурно-будівельні школи: галицька і волинська. До найстаріших забудов «золотого віку» львівського архітектурного Ренесансу належать будинки на площі Ринок у Львові – «Чорна кам’яниця», будинок флорентійського різьбяра Бандінеллі.

У живописі продовжує розвиватися іконопис, зокрема ікона «Юрій Змієборець» (кінець ХІV ст.), що зберігається на Львівщині. Найвідомішими живописцями були Федір Сенькович, Лаврентій Пилипович, Микола Петрахнович. У музичному мистецтві подальшого розвитку набуває творчість скоморохів; музиканти, співці і танцюристи об’єднуються навколо монастирів та єпископських кафедр; з’являються кобзарі, які, мандруючи містами і селами, виконували історичні пісні і думи. Музична освіта поширювалася й у братських школах. Виникають такі жанри світської музики, як побутова пісня для триголосного ансамблю або хору (кант), сольна пісня із супроводом, а також цехова інструментальна музика. В деяких містах виникали музичні цехи на зразок ремісничих.

Наостанок слід зупинитися на розвитку театру. Так, від 1573 р. зароджується ляльковий театр; одночасно з цим з появою братських шкіл виникає шкільний театр, який з навчально-виховного видовища перетворюється на засіб в міжконфесійній боротьбі проти католицизму. В першому десятиріччі ХVІІ ст. в Україні започатковується побутова драма («Трагедія руська» невідомого автора).

 

Проблемні запитання

· Як розуміти вислів М. Грушевського про «нашествіє галичан» на Київ?

· Визначте місце братств у розвитку української культури.

· Чим відоме «Пересопницьке Євангеліє»?

· Які наслідки для розвитку культури мала Брестська церковна унія 1596 р.?

· Що таке полемічна література? За яких умов вона виникла?

· Чому, на Вашу думку, М. Смотрицький і К. Сакович приєдналися до ідеї Брестської унії?

· Якою була роль П. Конашевича-Сагайдачного у розвитку української культури?

· Охарактеризуйте діяльність Острозького і Київського культурно-освітніх осередків.

· Визначте історичне значення виникнення друкарства.

· Назвіть приклади активної участі вихідців з України в культурному житті Західної і Центральної Європи.

· Що таке гуманізм і Ренесанс? Коли вони виникли?

· Що таке Реформація і Контрреформація?

· Яку мету переслідували єзуїти в Україні?

· Доведіть або спростуйте твердження про те, що Іван Федоров був першодрукарем в Україні.

· Які жанри усної народної творчості набули поширення за литовсько-польської доби? Чому?

· Назвіть пам’ятки літератури даного періоду.

· Визначте особливості розвитку науки за литовсько-польської доби.

· Хто такий «Козак Мамай»?

 

Ключові терміни та поняття:«Апостол»,братства,Відродження, гуманізм, думи, єзуїти, єресь, єретик, інтермедія, «Пересопницьке Євангеліє», полеміка, полемічна література, Ренесанс, Реформація, утопія.


Читайте також:

  1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  3. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  4. V. Рекомендації і розробки маркетинг-консалтингу.
  5. VІ. План та організаційна структура заняття
  6. А. Підготуйте і запишіть висновки-рекомендації для автора, який перекладає текст з російської мови на українську.
  7. Безпечне поводження з хімічними речовинами та рекомендації щодо їх зберігання
  8. Вид заняття: лекція
  9. Вид заняття: лекція
  10. Вид заняття: лекція
  11. Вид заняття: лекція
  12. Вид заняття: лекція




Переглядів: 410

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Література | Тема 4. Українська культура другої половини XVII–XVIIІ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.