Методичні рекомендації до семінарського заняття

При висвітленні першого питання варто відзначити, що у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. більшість українських земель перебувала у складі Речі Посполитої. Політика Польщі полягала в окатоличенні й ополяченні українських земель. На захист православної віри встали братства – національно-релігійні та громадсько-культурні організації українських (русинських) і білоруських (литовських) православних міщан у ХVІ–ХVІІІ ст. Діяльність братств полягала в організації і підтримці шкіл, підготовці письменників, учителів, збереженні пам’ятників історії та культури, допомозі нужденним, навіть викупі бранців з турецько-татарської неволі. Братства існували на членські внески братчиків і добровільні пожертвування православних шляхтичів, церковників і міщан. Детальніше слід розглянути діяльність Львівського і Київського братств. Зокрема, Львівське ставропігійне братство виступало засновником Львівської братської школи, статут якої «Порядок шкільний» (1586) було покладено в основу діяльності всіх братських шкіл. Львівське братство утримувало школу і друкарню, забезпечувало книговидання, функціонування шпиталів, а також збудувало архітектурний ансамбль Успенської церкви у Львові. Київське Богоявленське братство (1615) було найбільш масовим з усіх українських братств. Варто зупинитися на постаті луцької шляхтянки Галшки Гулевичівни, яка виділила кошти на заснування братства. Про підтримку Київського братства з боку козацтва свідчить те, що 1620 р. гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний разом з усім 20-тисячним військом записався до його складу, а за заповітом все його майно було передано на освітньо-наукові і благодійні цілі, зокрема 1500 золотих він подарував Київській і Львівській братським школам.

Друге питання є продовженням першого. Студентам варто детальніше зупинитися на організації навчального процесу у Львівській та Київській братських школах, прослідкувати еволюцію останньої до Києво-Могилянського колегіуму (1632). Слід також звернути увагу на діяльність на українських землях єзуїтських шкіл, які, з одного боку, надавали знання на рівні західноєвропейських, а з іншого, сприяли окатоличенню українців. У першій єзуїтській школі на українських землях, заснованій в 1575 р. в Ярославі, навчався свого часу Богдан Хмельницький.

В контексті цього питання слід зупинитися на діяльності двох культурно-освітніх осередків – Острозького і ученого гуртка Києво-Печерської лаври. Існування Острозького гуртка нерозривно пов’язане з постаттю князя Василя-Костянтина Острозького (1526–1608). З його ініціативи було засновано гурток письменників, школу та друкарню. Необхідно визначити особливості організації навчально-виховного процесу в Острозькій слов’яно-греко-латинській школі, або «тримовному ліцеї». Ідейним лідером Київського гуртка був чернець Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, який організував на території лаври майстерні, ярмарки, друкарню, заснував фабрику паперу в Радомишлі.

Піонером східнослов’янського кириличного друкарства став Швайпольт Фіоль, який заснував у Кракові друкарню і протягом 1483–1491 рр. видав 4 богослужебні книги. Білоруський учений Франциск Скорина в 1517–1519 рр. друкував церковнослов’янською мовою книги в Празі. Отже, Іван Федоров не є першим кириличним друкарем, він є першодрукарем в Росії та Україні. Варто зупинитися на діяльності українського першодрукаря, а також прослідкувати видавничу діяльність Василя Суразького в Острозі, Гедеона Балабана і Кирила Транквіліона-Ставровецького у Львові, Єлисея Плетенецького, Памви Беринди, Тимофія Вербицького в Києві.

Питання про розвиток літератури в епоху Відродження в Україні варто розпочати з характеристики «Пересопницького Євангелія» (1556–1561), першого відомого донині перекладу тексту Євангелія з болгарської на розмовну українську мову. Зауважимо, що, поклавши руку на цю рукописну книгу, привселюдно присягають на вірність народу президенти України. Далі слід зупинитися на появі полемічної літератури – церковно-теологічної і публіцистичної літератури ХVІ–ХVІІ ст. в Україні та Білорусі, яка спрямовувалась проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на православне населення. Вартими уваги є твори Петра Скарги «Про єдність церкви Божої» (1577), Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», Мелетія Смотрицького «Тренос», Христофора Філалета «Апокрисис», невідомого автора «Пересторога». Детальніше слід зупинитися на посланнях з Афона Івана Вишенського, найвизначнішого українського письменника-полеміста. Серед інших літературних творів можна згадати продовження жанру літописання, представленого литовсько-білоруськими літописами (Супрасльський список, хроніка Биховця), Густинським, Острозьким, Львівським, Хмільницьким, Межигірським літописами. Фольклорна традиція представлена новими жанрами – історичної думи і пісні.

Третє питання є найменш дослідженим і розробленим. Варто розпочати з того, що архітектурні пам’ятки України цієї доби можна поділити на три групи: оборонні споруди (Острозький замок), споруди-замки (в Хотині, Кременці, Кам’янець-Подільському, Олеську) і церковне будівництво (церква св. Онуфрія, церква св. Успення Богородиці, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих у Львові). В Україні склалося дві архітектурно-будівельні школи: галицька і волинська. До найстаріших забудов «золотого віку» львівського архітектурного Ренесансу належать будинки на площі Ринок у Львові – «Чорна кам’яниця», будинок флорентійського різьбяра Бандінеллі.

У живописі продовжує розвиватися іконопис, зокрема ікона «Юрій Змієборець» (кінець ХІV ст.), що зберігається на Львівщині. Найвідомішими живописцями були Федір Сенькович, Лаврентій Пилипович, Микола Петрахнович. У музичному мистецтві подальшого розвитку набуває творчість скоморохів; музиканти, співці і танцюристи об’єднуються навколо монастирів та єпископських кафедр; з’являються кобзарі, які, мандруючи містами і селами, виконували історичні пісні і думи. Музична освіта поширювалася й у братських школах. Виникають такі жанри світської музики, як побутова пісня для триголосного ансамблю або хору (кант), сольна пісня із супроводом, а також цехова інструментальна музика. В деяких містах виникали музичні цехи на зразок ремісничих.

Наостанок слід зупинитися на розвитку театру. Так, від 1573 р. зароджується ляльковий театр; одночасно з цим з появою братських шкіл виникає шкільний театр, який з навчально-виховного видовища перетворюється на засіб в міжконфесійній боротьбі проти католицизму. В першому десятиріччі ХVІІ ст. в Україні започатковується побутова драма («Трагедія руська» невідомого автора).

Проблемні запитання

· Як розуміти вислів М. Грушевського про «нашествіє галичан» на Київ?

· Визначте місце братств у розвитку української культури.

· Чим відоме «Пересопницьке Євангеліє»?

· Які наслідки для розвитку культури мала Брестська церковна унія 1596 р.?

· Що таке полемічна література? За яких умов вона виникла?

· Чому, на Вашу думку, М. Смотрицький і К. Сакович приєдналися до ідеї Брестської унії?

· Якою була роль П. Конашевича-Сагайдачного у розвитку української культури?

· Охарактеризуйте діяльність Острозького і Київського культурно-освітніх осередків.

· Визначте історичне значення виникнення друкарства.

· Назвіть приклади активної участі вихідців з України в культурному житті Західної і Центральної Європи.

· Що таке гуманізм і Ренесанс? Коли вони виникли?

· Що таке Реформація і Контрреформація?

· Яку мету переслідували єзуїти в Україні?

· Доведіть або спростуйте твердження про те, що Іван Федоров був першодрукарем в Україні.

· Які жанри усної народної творчості набули поширення за литовсько-польської доби? Чому?

· Назвіть пам’ятки літератури даного періоду.

· Визначте особливості розвитку науки за литовсько-польської доби.

· Хто такий «Козак Мамай»?

Ключові терміни та поняття:«Апостол»,братства,Відродження, гуманізм, думи, єзуїти, єресь, єретик, інтермедія, «Пересопницьке Євангеліє», полеміка, полемічна література, Ренесанс, Реформація, утопія.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література	\|	Тема 4. Українська культура другої половини XVII–XVIIІ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.