Методичні вказівки.

На що слід звернути увагу, розглядаючи перше питання? В першу чергу необхідно знати, що Індія та Китай були економічно розвинутими країнами. Процес економічного розвитку супроводжувався зростанням соціальних суперечностей, що знаходило свій вияв як у поглибленні розколу суспільства на вільних та рабів, так і більшому відособленні різних соціальних груп серед вільного населення. По-друге держава розумілась, як цілісний організм, даний самою природою, як чинний орган, здійснення вищих ідеалів правди і добра, яким людина зобов’язана служити. Користуючись текстом підручника, знайдіть та законспектуйте в зошиті процес утворення Стародавніх держав Індії та Китаю.

Працюючи над другим питанням потрібно приділити увагу на те, що суспільний лад Індії сформувався під впливом ідеології брахманізму, а Китай у цей час був клановим суспільством. За текстом підручника студенту потрібно визначити правовий статус кожної із суспільних верств Індії і Китаю, та змальовувати структуру органів управління.

Аналіз джерел старокитайського права та його характерні риси становлять сутність третього питання семінарського заняття. Слід зазначити, що перші писані закони з’явилися у Х ст. до н.е., коли ніби - то існував кримінальний кодекс, в якому було три тисячі статей. Фактично писане право з’явилося в ІV столітті до н.е. сановник царства Вей, якого звали Лі Куй, підготував «Книгу законів царства Вей». Студенту треба дати аналіз цього кодексу.

Четверте питання варто розпочати з історії походження Законів Ману та її характеристики. Користуючись текстом Законника, знайдіть та занотуйте у конспекті такі питання як: право власності (царську, храмову, общину, приватну); зобов’язально – правові відносини, які стосувалися насамперед процедури укладення договорів (наявність свідків, складання судових клятв, умови договорів); шлюбно – сімейні правовідносини (мали як правове, так і обрядово – релігійне підґрунтя); норми кримінального права й види злочинів (злочини проти релігії, державні, проти особи, сім’ї, моралі, майнові злочини). Знайдіть у тесті Законника Ману норми, які регулювали досудові та судові процедури.

Словник термінів:

Веди – священні книги (Стародавня Індія).

«Бо», «Изи»- титули чиновників у Стародавньому Китаї, що означає «дід» і «син».

Брахмани – жрецька знать та їх родичі (Стародавня Індія).

Вайшії – селяни – общинники та дрібні торговці (Стародавня Індія).

Варни – особливі соціальні групи вільного населення Стародавньої Індії, нерівні за своїм суспільним становищем, правами та обов’язками: замкнуті соціальні стани.

Ван– ранг царів у Стародавньому Китаї.

Гана – родова община у Стародавній Індії, яка згодом трансформувалась у територіальну общину.

Дафу – у Стародавньому Китаї, начальники кланів, не мали родових маєтків, жили за рахунок військової служби.

Двічі народжені– у Стародавній Індії представники трьох вищих варн, над якими здійснювався спеціальний обряд «другого народження», що надавало їм особливого привілейованого становища у суспільстві.

Джерело права– офіційний спосіб публічного вираження норми права та її юридичного оформлення.

Дхармашастри – збірник релігійно – правових приписів – дхарм.

Касти – особливі замкнуті суспільні групи населення в Стародавній Індії, які розрізнялися за своїми професійними заняттями і місцем в економічному житті держави.

Кшатрії – військова знать на чолі з раджою (Стародавня Індія).

Линьши – чиновник, який веде розслідування (Стародавній Китай).

Мушепишум – помічники чиновників, наглядачі (Стародавня Індія).

Релігія – світогляд і світовідчування, а також відповідна поведінка і специфічні дії (культ), що ґрунтуються на вірі в існування Бога чи богів.

Сикун – начальник землеробства (Стародавній Китай).

Сима – у Стародавньому Китаї командувач армії.

Ситу – начальник податкового відомства (Стародавній Китай).

Сян – керівник центрального управління держави Стародавнього Китаю.

Сорорат – у Стародавньому Китаї перетворення на побічних жінок сестер основної дружини.

Небо – верховне божество (Стародавній Китай).

Чандали – «недоторканні», відкинуті суспільством – найнижчий прошарок населення Стародавньої Індії (м’ясники, кати, сміттярі, працівники кладовищ, тощо).

Чжухоу – знать, наділена князівськими титулами, присягами вану на вірність були зобов’язані ділитися з ними військовими трофеями та виконувати його розпорядження.

Шастри – збіднілі й витіснені з общини селяни, чужаки, потомки військовополонених, взятих у міжусобних війнах. Найнижча варна Стародавньої Індії.

Ші – глави великих патріархальних сімей Стародавнього Китаю, з яких складалися клани.

Шудри – збіднілі й витіснені з общини селяни, чужаки, потомки військовополонених, взятих у міжусобних війнах. Найнижча варна Стародавньої Індії.

Шужень – у Стародавньому Китаї простолюдини, пересічні члени патріархальної сім’ї.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття 2.	\|	Іменний покажчик.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.