• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні вказівки.

Глибокий аналіз подій жовтня 1917 р. допоможе сформувати об’єктивну картину того, що відбувалося в країні, тому вивчаючи перше питання семінарського заняття зверніть увагу на більшовицький переворот в Росії, який призвів до встановлення диктатури пролетаріату, яка мала форму республіки Рад. Фактично це була диктатура правлячої партії більшовиків, прикрита парламентсько-демократичними і конституційними формами. Скликаний у день перевороту II Всеросійський з'їзд Рад своїм декретом створив органи влади. Які це органи та їх повноваження шукайте в підручниках та занотуйте до конспекту. Охарактеризуйте перші нормативно-правові акти радянської влади – Декрети «Про мир» і «Про землю» , «Декларація прав народів Росії».

Готуючись до відповіді на друге питання, слід мати на увазі, що у тяжкі роки громадянської війни 10 липня 1918 р. – була прийнята перша в історії Росії Конституція, яка закріпила демократичні, в більшовицькому розумінні, принципи політичної влади в РРФСРі стала виправною юридичною базою для всієї наступної правотворчої діяльності в Росії. Студенту слід вивчити основні положення Конституції 1918 р., дати правовий аналіз сформульованих в її статтях положень.

Підготовка до відповіді на третє питання семінарського заняття потребує уважного вивчення Конституції РРФСР 1918 р.

Законспектуйте систему органів державної влади РРФСР, з'ясуйте, яка форма правління, державного устрою та державного режиму мала РРФСР. Визначтеправа та обов'язки громадянина РРФСР. Виявіть відмінності у правовому статусі особи порівняно з демократичними країнами Західної Європи та Америки у відповідний період.

Розглядаючи четверте питання про утворення основ радянського права, слід звернути увагу на те, що державотворчі процеси більшовицької держави не могли не накласти свій відбиток на її право. У перші роки радянської влади у Росії існували три групи джерел права. За текстом підручника знайдіть ці групи і законспектуйте. Зверніть увагу на формування судової системи РРФСР. Дайте характеристику цій судовій системі. На основі вивчення і аналізу законодавчих актів, декретів і постанов уряду охарактеризуйте цивільне, трудове, кримінальне та шлюбно-сімейне право.

Словник термінів:

Автономія – право самостійного управління, розв'язання фінансових, економічних, адміністративних або інших державних питань певною частиною держави, яке закріплене у загальнодержавній конституції.

Адміністративне право– галузь права, що є сукупністю юридичних норм, які регулюють суспільні відносини управлінського характеру переважно у сфері державного управління в процесі здійснення завдань і функцій виконавчої влади.

Акт юридичний– офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин.

Арешт– у кримінальному праві від покарання, що полягає в утриманні засудженого в умовах ізоляції.

Батьківські права та обов'язки– особисті й майнові права та обов'язки, які надає закон батькам для забезпечення належного виховання і матеріального утримання дітей, а також захисту їх прав і обов'язків.

Більшовизм– течія політичної думки і політична партія; сформувався у 1903 р. в результаті боротьби російських революціонерів - марксистів, очолюваних В. І. Леніним, за створення революційної партії.

Вексель– цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання визначеного строку визначену суму коштів власнику векселя.

Вибори– передбачена Конституцією і законами РРФСР форма безпосереднього народовладдя, що являє собою волевиявлення народу з метою формування органів державної влади або органів місцевого самоврядування шляхом голосування.

Види і форми власності– різновиди власності, в основу розмежування яких покладено незалежність об'єктів права власності певним категоріям суб'єктів права власності.

Види покарань– у кримінальному законі обов'язковий перелік покарань за ступенем їх тяжкості.

Виконання вироку– заключна стадія кримінального судочинства, в якій реалізується вирок суду, що набрав чинності.

Виправно-трудове право– галузь права, що регулює порядок і умови відбування призначених судами за вчинені злочини покарань.

Відповідач– у цивільному судочинстві сторона, якій пред'явлено позов.

Відпустка– один із видів часу відпочинку, що надається працівнику на встановлений законом строк.

Війна– суспільно-політичне явище, зміст якого полягає у продовження політики насильницькими методами.

Гласність судового розгляду– один з конституційних принципів судового процесу, який полягає в тому, що розгляд цивільних і кримінальних справ у всіх судах РРФСР провадиться у відкритих для всіх громадян засіданнях суду.

Громадянська війна– організована збройна боротьба за владу між окремими угрупуваннями, що складаються з громадян однієї країни.

Галузь права– система правових норм, які регулюють однорідні суспільні відносини.

Декларація– назва деяких офіційних документів, що містять потрібні відомості.

Держава– апарат політичної влади в суспільстві.

Демократія– різновид суспільної, державної влади, ґрунтується на визнанні народу як джерела влади.

Декрет– постанова уряду РРФСР, що має силу закону (наприклад «Декрет про мир»).

Депутат– повноважний та відповідальний представник народу в парламенті країни або представник територіальної громади чи населення регіону – у відповідній місцевій раді.

Джерело права– початкова форма правових норм; спосіб матеріального закріплення юридичних норм, який засвідчує загальну обов'язковість останніх.

Диктатура– нічим не обмежена влада особи, групи, класу, партії.

Донос– свідомо хибний, за кримінальним правом,злочин.

Закон– нормативний акт вищого органу державної влади, прийнятий у встановленому Конституцією порядку.

Законодавча влада– вид державної влади, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотриманням чинного законодавства усіма структурами держави, об'єднаннями громадян і громадянами.

Захисник– учасник кримінального процесу, особа, яка згідно зкримінально-процесуальним законодавством уповноважена захищати права і законні інтереси підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Злочин– передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність).

Касація– у судочинстві форма оскарження і перевірки судом другої інстанції вироків, рішень, ухвал і постанов судів першої інстанції, які не набрали законної сили.

Кодекс– нормативний (законодавчий) акт, який об'єднує і систематизує норми права, що належать до певної галузі законодавства і регулюють в цій галузі відповідну сферу суспільних відносин.

Кодекс законів про працю (КЗпП)– систематизований звід норм, якими регулюються всі трудові відносини: права і обов'язки працівників, питання працевлаштування і занятості тощо.

Кодекс про шлюб та сім'ю– систематизований акт законодавства, який встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті й майнові відносини, які виникають в сім'ї між подружжям, між батьками та дітьми.

Кодифікація– спосіб удосконалення, систематизації законодавства, що полягає у змістовій переробці й погодженні певної, пов'язаної спільним предметом регулювання, групи юридичних норм та об'єднанні їх в єдиному нормативно-правовому акті.

Колективний договір– договір, що укладається між адміністрацією підприємства і колективом з питань виробничих і трудових відносин на підприємстві, охорони праці, соціального розвитку колективу і здоров'я його членів.

Комунізм– суспільно-економічна формація, особливості якої визначаються суспільною власністю на засоби виробництва у різних її формах, яка відповідає високо розвинутим суспільним продуктивним силам.

Конституція– основний закон держави, що має найвищу юридичну силу.

Кримінальний кодекс– систематизований законодавчий акт, який визначає які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінально-процесуальний кодекс– законодавчий акт, в якому систематизовано норми, що регулюють порядок порушення, розслідування і судового розгляду кримінальних справ та виконання вироку.

Міліція– державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Нотаріат– система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати беззаперечні права і факти, що мають юридичне значення, а також інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

Опіка– засіб захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх.

Осудність– нормальний психічний стан фізичної особи, що характеризується її здатністю усвідомлювати під час вчинення злочину свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Прокуратура– державний орган, що здійснює нагляд з точним виконанням законів, наділений у зв'язку з цим правом порушувати кримінальні справи, підтримувати звинувачення, представляти інтереси держави у судовому процесі тощо.

Право– система встановлених або санкціонованих народом чи державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки або діяльності.

Правоздатність– закріплена в законодавстві і забезпечена державою можливість суб'єкта мати юридичні права і нести юридичні обов'язки.

Речові докази– предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій.

Санкція– встановлений законом порядок обов'язкового затвердження прокурором (судом) постанов про вжиття заходів примусового характеру у випадках, визначених законом.

Система права– система всіх чинних юридичних норм певної держави.

Спадкове право– важливий інститут цивільного права, сукупність правових норм, що встановлюють порядок переходу прав і обов'язків померлого за правом спадкування.

Співучасть– умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину.

Суд– орган державної влади, до компетенції якого входить здійснення правосуддя у вигляді розгляду кримінальних, адміністративних і цивільних справ та прийняття по цих справах законних рішень.

Суддя – посадова особа з числа громадян. Обрана і займає штатну суддівську посаду в одному з судів.

Судова влада – один із видів державної влади, реалізується шляхом виконання своїх повноважень.

Судоустрій – регламентована законодавством організації судової влади, що включає в себе визначену систему судів різної юрисдикції, порядок здійснення правосуддя, формування корпусу суддів.

Соціалістична революція– пролетарська революція, здійснювана з метою переходу від капіталістичної суспільно-економічної формації до комуністичної.

Трибунал революційний– позасудовий орган, що існував у перші роки радянської влади, який чинив розправу з «контрреволюціонерами».

Уряд– вищий орган державної виконавчої влади.

Хуліганство– умисні дії, що грубо порушують громадський порядок, виражають явну неповагу до суспільства і супроводжуються особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Цивільне законодавство– система нормативних актів, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини.

Цивільний кодекс– систематизований звід норм, які регулюють майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини.

Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах.

Юрист– фахівець, який має професійні, тобто фундаментальні, правові знання, що використовуються для потреб того чи іншого виду юридичної діяльності.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
3. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
4. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1
5. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2
6. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
7. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
8. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
9. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
10. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
11. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
12. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю

Переглядів: 502