Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної корисності

Гранична корисність відображає ступінь нагальності потреби. Тому кожна додаткова одиниця цього споживчого блага приносить людині менше задоволення, отже, має меншу додаткову (граничну) корисність, ніж попередня. Це дія закону спадної граничної корисності.

Закон спадної граничної корисності дозволяє обґрунтувати закон спадного попиту, а також пояснити, як потрібно покупцеві розподіляти свій грошовий дохід між різними товарами і послугами, які він у змозі придбати.

I Закон Госсена. Перший закон Госсена відображає принцип зменшення граничної корисності блага: інтенсивність потреби у чому-небудь зменшується із її задоволенням і тим швидше, чим частіше вона задовольняється.

1 цукерка – 25 ютілів (одиниці виміру) 2 цукерка – 45 ютілів 3 цукерка – 55 ютілів 4 цукерка – 55 ютілів 5 цукерка – 30 ютілів MV – гранична корисність; MU =

;

Закон Вебера - Фехнера. Здатність суб’єктивно розрізняти - це функція пропорційних змін у розмірі стимулів. Тобто: чутливість до пропорційних змін у доході розглядається як стимул.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття потреба, економічні блага, корисність	\|	Обмеження можливості споживача

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.