• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відомчий облік дорожньо-транспортних пригод 16 страница

230

наявність і справність захисних засобів. При виявленні будь-яких несправностей зварювальну установку включати заборо­няється.

Перед приєднанням електрозварювальної установки до елек­тромережі необхідно у першу чергу заземлити її, а при від'єднан­ні, навпаки, спочатку від'єднати установку від електромережі, а потім зняти заземлення.

Довжина проводів від електромережі до зварювальної устано­вки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів повинна бути захищена від механічних пошкоджень. Пересувати елект­розварювальну установку дозволяється тільки після від'єднання її від електромережі. Лещата електрозварника, встановлені на заземленому металевому столі, повинні мати індивідуальне зазе­млення. Конструкція і технічний стан електродотримача пови­нні забезпечувати надійне кріплення та безпечну зміну електро­да. Рукоятка електродотримача повинна бути виготовлена з діе­лектричного вогнестійкого матеріалу.

З'єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зваркою або за допомогою гільз із гвинтовими зажима­ми. Місце з'єднання повинно мати надійну ізоляцію, гільзи з затискачами обов'язково замкнуті в колодку із небиткого мате­ріалу, а головки затисних гвинтів утоплені в тіло колодки. З'єд­нання закруткою забороняється. Приєднання проводів до елект­родотримача та зварювального виробу повинне здійснюватися механічними затискачами або методом зварки. При зварюваль­ному струмі більше 600 А струмопідвідний провід повинен при­єднуватися до електродотримача, обминувши його рукоятку.

У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися пристосування (штативи тощо) для укла­дання на них електродотримачів при короткочасній перерві в роботі. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очище­ним від бруду, масла, окалини, іржі та фарби.

При електрозварювальних роботах забороняється:

• проводити ремонт електрозварювальних установок, що перебувають під напругою;

• підсобним робітникам при електрозварюванні працювати без захисних окулярів;

• після закінчення роботи або при тимчасовому залишенні електрозварником робочого місця лишати ввімкненою еле­ктрозварювальну установку;

231

• використовувати як зворотний провід труби, рейки і поді. бні випадкові металеві предмети;

• установлювати зварювальний трансформатор зверху дроселя; |

• використовувати проводи з пошкодженою ізоляцією.

При проведенні зварювальних робіт безпосередньо на автомо­білі слід вжити заходів, щодо забезпечення пожежної безпеки, для чого необхідно горловину паливного бака і сам бак захисти­ти листом металу або азбесту від попадання на нього іскор, очи­стити зони зварювання від залишків масла, легкозаймистих і І горючих рідин, а поверхню прилеглих ділянок - від горючих матеріалів.

Перед проведенням зварювальних робіт над паливним ба­ком або ближче ніж 1 м від нього бак необхідно зняти.

Перед проведенням зварювальних робіт на газобалонному автомобілі газ із балонів повинен бути випущений або злитий на посту зливу (випуску) газу. При електрозварювальних роботах необхідно додатково заземлити раму та кузов автомобіля.

Перед зварюванням наливних баків та інших ємностей з-під легкозаймистих і горючих рідин необхідно: злити залишки па­лива через зливний отвір, промити їх гарячою водою, пропарити парою, знову промити гарячою водою з каустичною содою, просу­шити гарячим повітрям до повного видалення слідів легкозай­мистих та горючих рідин. Зварювання слід виконувати при від­критих горловинах (люках) та зливних пробках.

Дозволяється виконувати зварювання, попередньо заповнив­ши ємність гарячою водою або безперервно подаючи інертний газ (азот, відпрацьовані гази від карбюраторного двигуна). Для запо­внення ємності відпрацьовані гази необхідно подавати шлангом, який обладнаний іскрогасником. Шланг приєднують до вихлоп­ної труби автомобіля, що працює на малих обертах колінчастого вала. Зварювання необхідно виконувати при безперервному по­данні відпрацьованих газів протягом всього часу зварки. Для видалення газів зі зварюваної ємності або наливного бака мо­жуть бути використані спускні отвори. Виконання працюючими робіт з ремонту паливних баків автомобілів із застосуванням зварювання дозволяється тільки після проведення цільового ін­структажу і оформлення наряду-допуску відповідно до додатка 3. Зняття агрегатів та вузлів з автомобілів із застосуванням різання повинне проводитися тільки після вжиття заходів щодо попередження їх падіння.

232

Мідницькі роботи

гіри виконанні мідницьких робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• термічні фактори (вибухи паливних баків, ємностей з-під легкозаймистих і горючих рідин, паяльних ламп; опіки кислотою, припоєм, полум'ям);

• падіння радіаторів і паливних баків;

• наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (ае­розолю свинцю, парів кислот, вуглецю оксиду).

Мідницькі роботи повинні виконуватися у спеціально відве­деному приміщенні, яке оснащене устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документаці­єю. Мідницькі роботи повинні проводитися при працюючій вен­тиляції. Робочі місця при проведенні паяльних робіт повинні бути очищені від горючих матеріалів.

При пайці паливних баків і ємностей з-під легкозаймистих та горючих рідин необхідно додержуватися вимог охорони праці.

Паяти радіатори, паливні баки та інші великі деталі необхід­
но на спеціальних підставках (стендах), які обладнані піддонами
для стікання припою. Прочищаючи трубки радіатора шомполом,
не слід тримати руки на протилежному боці трубки. Забороня­
ється вводити шомпол в трубку до упору рукоятки. Тиск стисну­
того повітря при випробуванні радіатора не повинен перевищу­
вати величини, зазначеної в технологічній документації для кон­
кретної марки автомобіля. ' ,_і;

Травлення кислоти має проводитися в кислототривкій ємнос­ті, яка не б'ється, і тільки у витяжній шафі (забороняється за­стосування скляної тари). Забороняється прй Правленні опуска­ти в кислоту відразу велику кількість цинку.;Зберігати флюс та матеріали для його виготовлення необхідно у витяжній шафі у кількості, що не перевищує потреби на добу.

Паяльні лампи перед початком роботи і періодично, не рідше одного разу на місяць, повинні підлягати огляду та перевірці на герметичність з подальшою реєстрацією в спеціальному журналі. Несправні лампи необхідно здавати в ремонт*.

При роботі з паяльною лампою необхідно додержуватися та­ких вимог:

• перед розпалюванням перевірити її 'справність;

• резервуар лампи не повинен мати тріщин і запайок легко­плавкими припоями;

233

• пробка наливного отвору повинна бути закручена до упору f

• розбирати паяльну лампу можна лише після стравлював:- .' ня стиснутого повітря;

• гасити полум'я паяльної лампи слід тільки запірним ве- \ нтилем.

При роботі з паяльною лампою забороняється:

• розпалювати несправну паяльну лампу;

• заливати лампу пальним більше ніж на 3/4 ємності її резервуара;

• використовувати для заправлення етилований бензин;

• заправляти паяльну лампу пальним, виливати пальне або розбирати паяльну лампу на відстані ближче 3 м від від­критого вогню;

• заливати пальне в неохололу лампу; випускати стиснуте повітря через наливний отвір лампи, що горить, або при неохололому пальнику;

• підвищувати тиск у резервуарі лампи при накачуванні повіт­ря більш допустимого робочого тиску згідно з паспортом;

• працювати з лампою, яка не пройшла періодичну перевірку.

При виявленні просочування палива, деформації резервуара лампи та інших несправностей необхідно негайно припинити роботу з нею. При використанні газових пальників при паянні необхідно додержуватися вимог Правил безпеки у газовому гос­подарстві. Свинець і кольорові метали необхідно плавити тільки у витяжній шасрХ Посудину з розплавленим металом забороня­ється ставити яа сиру підлогу. У приміщенні, де виконуються мідницькі роботи, повинні завжди знаходитися розчини для ней­тралізації кислоти.

Роботи фарбувальні та антикорозійна обробка

При виконанні фарбувальних робіт та робіт з антикорозійного оброблення можуть мати місце такі основні небезпечні та шкід­ливі виробничі фактори:

• термічні фактори (пожежі, вибухи);

• падіння працюючих з висоти (помостів, драбин-стрем'я-нок тощо);

• падіння деталей, вузлів, агрегатів;

• наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (кси­лолу, толуолу, ацетону, уайт-спіриту тощо).

234

Організація і виконання робіт на дільниці фарбування та ан­тикорозійного оброблення повинна відповідати вимогам Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої саніта­рії для фарбувальних цехів.

Роботи з фарбування та антикорозійного оброблення повинні проводитися в окремих приміщеннях, оснащених устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією. Роботи з приготування фарб, фарбування та ан-тикорозійномуго оброблення повинні виконуватися при працюю­чій вентиляції. Лакофарбувальні матеріали повинні надходити на робочі місця в готовому вигляді. Складання та розбавлення усіх видів фарб повинно проводитися в окремому приміщенні (відділенні) для приготування фарби. Переливання лакофарбу-вальних матеріалів із однієї тари в іншу повинно проводитися на металевих піддонах з бортами не нижче 50 мм.

Запас матеріалів для фарбування та антикорозійного оброб­лення на дільниці необхідно зберігати у закритій тарі, і він не повинен перевищувати змінної потреби. Вся тара з лакофарбува-льними матеріалами повинна мати бирку (ярлик) з точним на­йменуванням матеріалу. При роботі з пульверизатором повітряні шланги повинні бути надійно з'єднані. Роз'єднувати шланги доз­воляється тільки після припинення подання повітря. Забороня­ється підіймати тиск у фарбонагнітальному бачку вище робочого. При нанесенні покриття пульверизатором перед початком роботи слід попередньо перевірити справність шлангів, бачка для фарби, манометра, фарборозпилювача, запобіжного клапана. Щоб уникнути зайвого туманоутворення і зменшити забруднення ро­бочої зони аерозолем, парами фарб і лаків, при фарбуванні пуль­веризатором фарборозпилювач слід тримати перпендикулярно до фарбованої поверхні на відстані не більш 350 мм від неї. Забо­роняється застосовувати для пульверизаторного фарбування емалі, фарби, матеріали для ґрунтування, що містять у собі сполуки із ' свинцю. Як виняток допускається застосовувати ці матеріали лише з дозволу органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, коли неможлива заміна сполук свинцю менш шкідли­вими з технічних причин; при цьому слід вживати відповідних застережних заходів. Лакофарбувальні матеріали, до складу яких входять дихлоретан та метанол, дозволяється застосовувати тільки при фарбуванні щіткою.

При фарбуванні кузовів фургонів і автобусів, кабін, великих ємностей та на висоті більше 1 м необхідно користуватися міцно

235

установленими помостами з поручнями, переносними або пересу­вними драбинами-стрем'янками. Фарбування всередині кузова автобуса, фургона тощо необхідно проводити при відкритих две^ рях, вікнах, люках.

Перед антикорозійним обробленням, фарбуванням і особливо сушінням газобалонного автомобіля необхідно повністю випус­тити (злити) газ із балонів на посту випуску (зливу), а балони продути стиснутим повітрям або азотом до повного видалення залишків газу.

Розміри фарбувальних камер повинні забезпечувати зручний підхід робітників до автомобіля, що фарбується. Прохід між сті­ною камери і автомобілем, що фарбується, повинен мати ширину не менше 1,2 м.

Переміщення автомобілів до фарбувальних камер повинно здійснюватися за допомогою транспортерів, візків тощо, які б ви­ключали пересування автомобілів своїм ходом.

Фарбувальні камери необхідно очищати від осілої фарби в міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень, після закінчення зміни і при працюючій вентиляції. Сепаратори необ­хідно очищати в міру їх забруднення, але не рідше ніж через 160 годин роботи фарбувальної камери. Для полегшення очищення камер від осілої фарби їх стінки треба покривати тонким шаром консистентної змазки. При очищенні поверхні від відкладень не можна допускати ударів по металевих конструкціях.

Рукоятки інструментів для ґрунтування та фарбування (шпа­телів, щіток, ножів) повинні кожен день після закінчення роботи очищатися.

При виконанні фарбувальних робіт і антикорозійної обробки забороняється:

• проводити роботи з лакофарбувальними матеріалами і роз­чинниками без застосування засобів індивідуального за­хисту (спецодягу, респіраторів, захисних окулярів тощо);

• користуватися відкритим вогнем (сірниками, паяльними лампами, проводити зварювальні роботи тощо), палити на дільницях фарбування і антикорозійної обробки, у місцях збереження фарб та розчинників, а також у місцях збере­ження порожньої тари з-під фарб та розчинників;

• використовувати лакофарбувальні матеріали (фарби, роз­чинники тощо) невідомого складу;

• проводити роботи при вимкненій або несправній вентиляції;

236

• користуватися інструментом, який дає іскру при ударах, та електроінструментом;

• тримати легкозаймисті рідини у відкритій тарі;

• зберігати порожню тару з-під фарб і розчинників у робочих приміщеннях; для зберігання порожньої тари необхідно виділити спеціальне приміщення (склад) або площадку поза приміщенням на відстані від нього не менше 25 м.

Розлиті на підлозі фарби і розчинники необхідно негайно при­бирати із застосуванням піску або тирси і видаляти із фарбува­льної дільниці. Обтиральні матеріали (ганчір'я) після застосу­вання повинні складатися в металеві ящики з кришками. Після закінчення роботи з лакофарбовими та антикорозійними матері­алами та перед прийманням їжі необхідно старанно вимити руки з милом. Після роботи необхідно також прийняти душ. Заборо­няється зберігати продукти харчування і приймати їжу в примі­щеннях для фарбування та антикорозійної обробки.

Акумуляторні роботи

При виконанні робіт з ремонту і зарядження акумуляторних ба­тарей можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• термічні фактори (вибухи при. зарядженні батарей; опіки
кислотою, електролітом, розплавленим свинцем);

• наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (па­
рів кислот, аерозолю свинцю).

Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися в окре­мих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, приладами, при­строями та інструментом згідно з нормативно-технологічною до­кументацією. Роботи з ремонту акумуляторних батарей повинні виконуватися при працюючій вентиляції. Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна включатися перед початком заря­дження батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніше ніж через 1,5 години після закінчення заряджен­ня. Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних ба­тарей при непрацюючій вентиляції.

Для переміщення акумуляторних батарей по території та в приміщеннях підприємства необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких виключає можливість падіння батарей.

237

При перенесенні вручну малогабаритних акумуляторних ба-Я тарей необхідно використовувати пристрої (захвати) і додержу-щ ватися застережних заходів, щоб уникнути обливання електроді-І том (рис. 4.11).

Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних по­судинах (керамічних, пластмасових тощо), при цьому необхідно;! спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким струменем. Переливати кислоту із бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо). Пе­реливати кислоту вручну, а також вливати воду в кислоту забо­роняється. Бутлі з кислотою, електролітом дозволяється перено­сити на спеціальних носилках або інших пристроях, які виклю­чають падіння бутлів, а також перевозити, міцно закріпивши їх на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.

Всі посудини з кислотою та електролітом повинні мати від­повідні написи.

При приготуванні лужного електроліту посудину з лугом слід відкривати обережно, не докладаючи великих зусиль. Щоб поле­гшити відкривання посудини, пробка якої залита парафіном, до­зволяється прогрівати горловину посудини ганчіркою, змоченою гарячою водою.

Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних частинок.

Рис. 4.11. Захват для перенесення Рис. 4.12. Качалка для

акумуляторної батереї переливання кислоти

1 - ручка; 2 - важіль; 3 - губки

238

Забороняється брати їдкий калій руками; його слід брати за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки.

Акумуляторні батареї, що встановлюються для зарядження, повинні з'єднуватися між собою тільки проводами з наконечни­ками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння. З'єднувати наконечники акумуляторних батарей дротом «закруткою» забороняється. Приєднаная акуму­ляторних батарей до зарядного пристрою і від'єднання їх має здіснюватися тільки при виключеному зарядному устаткуванні. Контроль за ходом зарядження повинен здійснюватися за допо­могою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної ви­лки, ареометра тощо).

Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням за­бороняється.

Зарядження акумуляторних батарей повинно проводитися тільки при відкритих пробках і включеній витяжній вентиляції. Для огляду акумуляторних батарей необхідно користуватися переносними світильниками у вибухобезпечному виконанні на­пругою не більше 42 В.

При проведенні акумуляторних робіт забороняється:

• входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірни­ком, цигаркою тощо);

• виконувати роботи при виключеній або несправній венти­ляції;

• користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;

• зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини, їх необхідно зберігати в спеціальному примі­щенні;

• спільно зберігати та заряджати кислотні та лужні акуму­ляторні батареї в одному приміщенні;

• перебувати працівникам у приміщенні для зарядження акумуляторних батарей, крім обслуговуючого персоналу.

Плавлення свинцю і заповнення ним форм при відливанні деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт аку­муляторних батарей має проводитися тільки на робочих місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

Розбирання пластин акумуляторних батарей має здійснюва­тися тільки після їх промивання з обов'язковим застосуванням спеціальних пристосувань (рис. 4.13).

239

Рис. 4.13. Пристрій для знімання кришок акумуляторних

батерей (а) і захват для вилучення пластин (б):

1 - рукоятка (ручка); 2 - губки

В акумуляторній дільниці повинен знаходитись умивальник, а також мило, вата в упаковці, рушник і закрита посудина з 5-10-відсотковим нейтралізуючим розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3-відсотковим розчином питної соди (для очей).

При експлуатації лужних акумуляторів як нейтралізуючий засіб вживається 5-10-відсотковий розчин борної кислоти (для шкіри тіла) і 2-3% розчин борної кислоти (для очей). При попа­данні кислоти або електроліту на відкриті частини тіла необхід­но негайно промити цю ділянку тіла нейтралізуючим розчином, а потім водою з милом. При попаданні кислоти, електроліту в очі необхідно промити їх нейтралізуючим розчином, потім водою і негайно звернутися до лікаря.

Електроліт, пролитий на стелаж, верстак і т.д., необхідно ви­терти ганчір'ям, змоченим у 10-відсотковому нейтралізуючому розчині, а пролитий на підлогу - спочатку посипати тирсою, зі­брати її, а потім це місце змочити нейтралізуючим розчином і протерти насухо. На вхідних дверях в акумуляторну дільницю встановлюють знаки безпеки «Палити заборонено», а на дверях трядного відділення - «Вхід заборонено», «Користуватися від­критим вогнем заборонено». Забороняється зберігати продукти сарчування і вживати їжу в приміщеннях акумуляторної діль-шці. Після закінчення робіт в акумуляторній необхідно старан-[о вимити з милом обличчя та руки і прийняти душ.

240

Ковальсько-ресорні роботи

При виконанні ковальсько-ресорних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• падіння ресор, ресорних листів, заготовок, що обробляються;

• відлітаючі осколки металу та обрубані^ частини металу;

• термічні фактори (опіки рук та ніг);

• підвищені рівні шуму, вібрації;

• підвищена температура повітря, променеве тепло.

Організація і виконання робіт на ковальсько-ресорній діль­ниці повинні відповідати вимогам Правил з охорони праці в ковальсько-пресовому виробництві. Ковальсько-ресорні роботи повинні виконуватися в окремому одноповерховому приміщенні, яке оснащене устаткуванням, пристроями та інструментом згід­но з нормативно-технологічною документацією. Ковальсько-ре­сорні роботи повинні виконуватися при працюючій вентиляції.

Ковадло для ручного кування повинно бути закріплене на дерев'яній підставці, яка підсилена залізним обручем, і встанов­лене так, щоб робоча поверхня його була горизонтальною. Висота ковадла над рівнем підлоги повинна бути в межах 600-800 мм.

Для міцного утримання заготовок, що обробляються, на руко­ятки кліщів слід одягати затискні кільця. Кліщі слід вибирати за розміром так, щоб при захопленні поковок зазор між рукоят­ками кліщів був не менше 45 мм. Для обмеження зближення рукояток повинні передбачатись упори.

Перед куванням нагрітий метал необхідно очистити від ока­лини металевою щіткою або скребком.

Класти заготовку необхідно на середину кувадла так, щоб вона щільно прилягала до нього.

При виконанні ковальсько-ресорних робіт допускається під­тримувати заготовки руками за умови забезпечення безпеки пра­ці працюючих. Коваль повинен тримати інструмент так, щоб ру­коятка знаходилась не проти нього, а збоку.

Перед початком робіт на молоті слід перевірити холостий хід педалі, справність огородження (блокування), а також прогріти бойки молота куском гарячого металу, затискуючи його між вер­хнім та нижнім бойками.

Команду молотобійцю «Бий!» може подавати тільки коваль. При команді «Стій!», ким би вона не була подана, молотобоєць повинен негайно припинити роботу. Коваль без попередження

241

молотобійця не накладає інструмент на поковку і не змінює її І положення. При рубанні металу в напрямку, куди можуть відлі­тати обрубані його куски, повинні установлюватися переносні захисні щити. Для охолодження ручного інструменту біля уста­ткування (кувалд гарячого кування) повинні установлюватись ємності з водою.

При виконанні ковальських робіт забороняється:

• кувати чорний метал, охолоджений нижче 800 °С;

• кувати метал на мокрому або замасленому ковадлі;

• застосовувати непідігрітий інструмент (кліщі, оправки);

• торкатися руками (навіть у рукавицях) гарячої заготовки;

• установлювати заготовку під край бойка молота;

• допускати холості удари верхнього бойка молота по ниж­ньому;

• вводити руку в зону дії бойка і класти поковку руками;

• працювати інструментом, що має наклеп;

• стояти проти кінця поковки, яка обрубується.

Гарячі поковки і обрубки металу необхідно складати в сторо­ні від робочого місця. Не дозволяється накопичення їх на робо­чому місці.

Перед ремонтом рами автомобіля вона повинна встановлю­ватися в стійке положення на підставки (козелки). Забороняєть­ся виконувати ремонт рам, які вивішені на підйомних механіз­мах або установлені на ребро. Підіймати, транспортувати та пе­ревертати автомобільні рами слід тільки за допомогою підйом­них механізмів. Гідравлічні струбцини для клепання повинні надійно підвішуватися до стелі або спеціального пристрою.

Для згинання штабового металу або виготовлення вушок листів ресор повинні застосовуватися спеціальні стенди, які спо­ряджені затискним гвинтом для кріплення смуги. Рихтування ресор може проводитися тільки на спеціальній установці.

Забороняється :

• обрубувати ненагріті листи ресор;

• ставити листи ресор, ресори та підресорники до стіни вер­тикально; їх слід класти на стелажі в горизонтальному положенні;

• поправляти заклепку після подання рідини під тиском У циліндр струбцини;

• працювати на верстаті для рихтування ресор, що не має кінцевого вимикача реверсування електродвигуна.

242

Кузовні роботи

При виконанні кузовних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• частини абразивних кругів, що розлітаються;

• гострі кромки, краї, задирки заготовок, деталей та виробів;

• ' термічні фактори (опіки рук при вирізанні газовим зва-

рюванням пошкоджених місць);

• підвищені рівні шуму при рихтуванні кузовів, кабін та їх
деталей.

Місця виконання кузовних робіт повинні бути оснащені уста­ткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією. Кузова та кабіни, що ремонту­ються, повинні установлюватися і надійно закріплятися на спе­ціальних підставках (стендах).

Деталі, що підлягають правці, повинні установлюватися на . спеціальні оправки. Забороняється правити деталі у висячому положенні.

Перед правкою крил та інших деталей з листової сталі їх слід очистити від іржі металевою щіткою біля місцевого відсмок­тувана.

При різанні на механічних ножицях та згинанні на вигина-льних верстатах працювати дозволяється тільки з металом, тов­щина якого не перевищує величину, допустиму для даного устат­кування. За необхідності виконати скісний зріз листового ме­талу слід починати різати з того боку, де кут між лінією відрізу та краєм металу ближче до прямого кута. Різати метал ножиця­ми слід так, щоб на краях заготовки не залишалось незрізаних задирок.

При виготовленні деталей та латок з листової сталі гострі кути, краї та задирки повинні бути зачищені.

Забороняється:

• при вирізанні газовим зварюванням пошкоджених місць притримувати вирізувані частини руками;

• працювати зачисною машиною без захисного кожуха;

• при різанні листового металу на механічних ножицях по­давати метал, утримуючи руки напроти різальних роликів.

При обслуговуванні та ремонті кузовів автобусів, фургонів, кабін на висоті більше 1 м необхідно застосовувати помости,

243

переносні драбини-стрем'янки. Працювати на випадкових під. ставках або з приставних драбин забороняється.

При підійманні по драбині робітнику забороняється тримати в руках інструмент, матеріал та інші предмети. Для цього повинна застосовуватись сумка або спеціальний ящик. Забороняється про­водити одночасно роботу на драбині, помостах та внизу під ними.

При вирізанні опорних частин кузова під ними повинні бути встановлені надійні упори.

Робітники, які працюють спільно зі зварником, а також вико­нують роботи зачисними машинами, повинні користуватися за­хисними окулярами. Переносити, правити та різати деталі з лис­тового металу дозволяється тільки в рукавицях. У процесі робо­ти обрізки металу необхідно складати в спеціально відведене місце (ящик).

Оббивальні роботи

При виконанні оббивальних робіт можуть мати місце такі осно­вні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• колючі та різальні предмети (голки, нитки при обриванні їх рукою);

• рухомі частини швейної машини;

• пил органічний.

Оббивальні роботи повинні проводитися в окремому примі­щенні, яке оснащене обладнанням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією. Розбирання і складання подушок та спинок сидінь автомобілів повинно про­водитися на столах, обладнаних місцевою вентиляцією. При ре­монті подушок та спинок сидінь для зручності натягування об­бивного матеріалу на їх каркаси для стискання пружин необхід­но користуватися спеціальними пристроями. При зніманні обби­вки стелі і дверей легкових автомобілів та мікроавтобусів слід користуватися пилососами.

У приміщенні оббивних робіт допускається зберігання змін­ного запасу клею у витяжній шафі.

Синтетичні оббивні матеріали, що мають різкий запах, пови­нні зберігатися в рулонах у спеціальних шафах або на стелажах, обладнаних місцевими відсмоктувачами.

При ручному шитті необхідно користуватися наперстком або іншими пристроями, що запобігають отриманню травми. Перед

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. IX. Відомості про військовий облік
3. IX. Відомості про військовий облік
4. А. В. Дудник 1 страница
5. А. В. Дудник 10 страница
6. А. В. Дудник 11 страница
7. А. В. Дудник 12 страница
8. А. В. Дудник 2 страница
9. А. В. Дудник 3 страница
10. А. В. Дудник 4 страница
11. А. В. Дудник 5 страница
12. А. В. Дудник 6 страница

Переглядів: 834