Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Показники спостворення на карті та способи їх визначення

Показником спостворення довжин в даній точці карти за даним напрямом є окремиймасштабдовжин m, виражений в долях головного масштабу карти: m=окремий масштаб/головний масштаб. Він може бути і більшим і меншим від головного (>1 або <1). Масштаб m змінює свою величину в даній точці залежно від напряму. За одним із напрямів в даній точці він має найбільше значення, а за іншим – найменше. Ці два напрями завжди взаємно перпендикулярні і називаються головними напрямами. Розрізняють найбільше відносне спостворення довжинa, найменше відносне спотворення довжинb, які співпадають із головними напарямами. Окремо виділяють відносне спостворення довжин по меридіануm і відносне спостворення довжин по паралеліn. Інколи використовують не самі значення m, a, b, m, n, а їхнє відхилення від одиниці: m-1, a-1, b-1, m-1, n-1; часто цей показник виражають у %. Показник a-1 називають відхилення найбільшого відносного спотворення довжин від одиниці.

Показником спостворення площ є окремий масштаб площ p, виражений у долях головного масштабу площ. Його називають також відносним спостворенням площ. Інколи беруть показник p-1 – відхилення відносного спотворення площ від одиниці, виражаючи його у %.

Величина спостворення кута в даній точці залкжить від напряму сторін кута. За показник спостворення кута на карті приймають найбільше спотворення кута w. Найменше спотворення кута в даній точці завжди дорівнює 0°. На карті в будь-якій її точці є кут, який зображається без спостворень, – кут між головними напрямами, який дорівнює 90°. Крім w, використовують показник для характеристики кута між зображенням на карті ліній меридіанів та паралелей. Цей кут на карті в загальному випадку не дорівнює куту між меридіном і паралеллю і позначається J, а його відхилення від значення кута між меридіаном і паралнллю на поверхні відносності – e. На кулі чи на земному еліпсоїді меридіани й паралелі перетинаються під прямим кутом (J=90°, e=0°).

Спотворення форм (як і кутів) є наслідком того, що окремий масштаб довжин по різних напрямах різний. Відношення k=a/b характеризує спотворення форм. Чим більше значення a відрізняється від значення b, тим більші спостворення форм. Показник k характеризує спостворення форм нескінченно малих фігур.

Найбільш повно всі види спотворень в даній точці карти можна представити у вигляді еліпса спотворень. Якщо в якій-небудь точці поверхні еліпсоїда побудувати нескінченно мале коло, то при переході на площину (карту) воно, як і обриси географічних об’єктів, спотворяться. В теорії математичної картографії доказується, що воно на карті завжди зобразиться нескінченно малим еліпсом. Еліпсспотвореньнескінченно мале коло на поверхні земного еліпсоїда, яке в загальному випадку зображається на карті еліпсом.

Залежно від величини і характеру спотворень у різних місцях карти еліпси спотворень будуть мати різну величину, різний ступінь і напрям витягнутості. Очевидно, що по напряму великої осі еліпса спотворень масштаб довжин буде найбільшим, а по напрямку його малої осі – найменшим. Ці напрями і будуть головними напрямами. По всіх інших напрямах масштаб довжин буде мати проміжне значення.

Існують три основні способи визначення показників спотворень:

1) Заформулами:

p=a·b=m·n·sinJ=m·n·cose; a+b=m2+n2+2p; a-b=m2+n2-2p;

sinw/2=(a-b):(a+b); k=a/b.

2. Затаблицями, у яких вміщуються дані про показники спотворень. Найбільш зручно використати таблиці для проекцій, у яких ізоколи мають вигляд концентричних кіл.

3. Замакетамиізокол. Ізоколи – лінії, які сполучають точки із однаковим значенням спотворень довжин, площ, кутів і форм. Макети – зменшені зображення карт (їхньої географічної основи) із обрисами материків, на які нанесені ізоколи. У більшості випадків величина показника спотворення зростає прискорено, тому ізоколи проводять не через рівні інтервали, із наростанням велиичини його інтервалу. Макети ізокол подаються до всіх сучасних атласів.

 


Читайте також:

  1. CMM. Визначення моделі зрілості.
  2. I визначення впливу окремих факторів
  3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  6. IV група- показники надійності підприємства
  7. Ocнoвнi визначення здоров'я
  8. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  9. Абсолютні показники фінансової стійкості
  10. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  11. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  12. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види спотворень на географічних картах | Тема 13

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.