МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Етапи розробки стратегії1. Визначення місії фірми. Місія фірми - це її головне призначення, чітко сформульована причина її існування. 2. Аналіз зовнішнього середрвища – мета: 1) визначити чинники, які можуть сприяти досягненню цілей організації; 2) визначити загрози та небезпеки для організації, тобто зовнішні умови, які обмежують можливості організації у просуванні до встановленої мети. 3.Аналіз внутрішнього середовища – основне завдання - виявлення сильних та слабких сторін організації. Процес зовнішнього та внутрішнього аналізу звичайно завершується проведенням порівняльного SWOT- аналізу. SWOT (S – strenght – сила, W – weakness – слабкість, O – oportunites – можливості, T – threats – загрози). SWOT-аналіз грунтується на співставленні сильних та слабких сторін організації, потенційних можливостей для бізнесу та загроз із зовнішнього середовища. 4. Визначення цілей діяльності організації. В процесі розробки стратегії цілі організації звичайно формулються у таких сферах: - прибутковість; - продуктивність; - продукція; - ринок; - виробничі потужності; - персонал. 5. Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії. Керівництво організації опрацьовує декілька варіантів стратегії та вибирає з-поміж них найбільш прийнятний варіант. При цьому організація цілеспрямовано орієнтується на використання власних переваг.
Питання 3. Напрями та види поточних планів
Стратегічне планування має сенс лише тоді, коли воно реалізується. На заключному етапі стратегічного планування організація втілює сформульовану стратегію у повсякденну діяльність шляхом розробки системи поточних планів, до яких відносяться: 1) тактичні плани; 2) одноразові плани; 3) стабільні плани (табл.10.2). Таблиця 10.2. Плани впровадження стратегії
Тактичні плани – короткострокові плани, які у сукупності забезпечують реалізацію стратегічних планів. Одноразові плани: а) програми – це плани, які охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються у майбутньому (програма впровадження нової продукції, розробки нової технології, створення нових виробничих потужностей); б) проекти – це плани, які за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них за своєю широтою та складністю. Звичайно, проекти є часткою (складовою частиною) більш широкої програми; в) бюджети – це плани, у яких здійснюється розподіл ресурсів поміж окремими видами діяльності та підрозділами організації. Стабільні плани: а) політика – це загальне керівництво для дій та прийняття рішень, Пояснює, яким чином мають досягатися цілі, вона встановлює орієнтири, на які слід орієнтувати дії організації.; б) стандартні інструкції показують, які конкретні дії має здійснити виконавець за певних обставин. Вони докладно розписують, як слід виконувати певний вид діяльності; в) правила – це найбільш вузька форма планів, що повторюються. Вони являють собою опис змісту дій, які вимагаються від виконавця. Сутність будь-якого правила полягає у тому, що воно вказує: слід чи не слід виконувати певні дії. Інструкції, звичайно, описують послідовність дій, тоді як правила – сконцентровані на самих діях. Правила та СОП за своєю природою розраховані на придушення мислення. Основні напрями поточного планування 1. Виробництво і реалізація продукції: програма випуску і реалізації продукції, розрахунок завантаження обладнання. 2. Технічний розвиток і організація виробництв: розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на створення нової і підвищення якості продукції, яка вже випускається; впровадження прогресивних технологій, економію сировини, удосконалення управління. 3. Підвищення рівня економічної ефективності виробництва: розрахунок прогнозованого економічного ефекту від впровадження заходів плану; кошторису витрат на виробництов; планування калькуляції собівартості одиниці продукції; розрахунок балансового прибутку і рентабельності. 4. Норми і нормативи: планування витрат праці, сировини, мастил, енергії, обсягу незавершеного виробництва, тривалісті виробничого циклу тощо. 5. Капітальне будівництво: планування обсягу будівельно-монтажних робіт, витрат на придбання обладнання з визначенням терміні експлуатації тощо. 6. Матеріально-технічне постачання: розрахунок потреби у матеріальних ресурсах, ремонтно-експлуатаційних потреб, необхідних запасів. 7. Праця і кадри: розрахунок балансу робочого часу, кількості робітників за спеціальностями, категоріями; планування фонду заробітної плати. 8. Фінанси: розрахунок балансу витрат і доходів, їх джерел, потреби в оборотних коштах. 9. Соціальний розвиток колективу:планування заходів щодо поліпшення умов праці, техніки безпеки, соціально-побудових і культурних умов праці. 10. Раціональне використання природних ресурсів: планування заходів щодо природоохоронної діяльності. Питання 4. Концепція управління за цілями
Будь-яке управління передбачає досягнення цілей – і в цьому контексті є цільовим. Цільовий підхід до управління знайшов вираз у декількох концепціях: “управління за результатами”, “програмно-цільове управління”, “стратегічне управління”. У відповідності до концепції управління за цілями (УЗЦ) загальноорганізаційні цілі можна розділити на декілька більш дрібних цілей окремих структурних одиниць організації, які, у свою чергу, можна трансформувати в цілі окремих груп і підрозділів і далі розбити на цілі діяльності окремих виконавців. При цьому цілі діяльності кожного виконавця мають сприяти досягненню цілей його керівника. Внаслідок цього утворюється так званий каскад цілей організації. Сутність концепці УЗЦ полягає у наступному: 1) для кожного співробітника організації визничити мету його діяльності; 2) забезпечити взаємозв’язок таких цілей; 3) забезпечити досягнення кожним виконавцем встановленої для нього мети. В процесі УЗЦ керівник та підлеглий співробітничають, визначаючи цілі діяльності підлеглого. Ступінь досягнення мети буде основним критерієм оцінки та винагородження діяльності підлеглого. Необхідною складовою УЗЦ є наявність зворотнього зв’язку. Процес УЗЦ складається з кількох взаємопов’язаних етапів, кожний з яких, у свою чергу, включає здійснення кількох кроків (табл.10.3.). Таблиця 10.3 Процес управління за цілями
ПеревагиУЗЦ: 1. Процес УЗЦ робить більш зрозумілою організаційну структуру управління організацією. Завдяки використанню УЗЦ стають зрозумілішими організаційні ролі та структури. Тут чітко визначається, хто за що відповідає у процесі досягнення загальної мети організації. 2. Процес УЗЦ забезпечує цілеспрямовану мотивацію робітників. Процес УЗЦ викликає почуття особистої зацікавленості в результатах діяльності. Робітники особисто приймають участь у процесі встановлення цілей їх діяльності, мають можливість “вкласти” свої ідеї в опрацювання цілей, чітко знають сферу своєї компетенції та отримують допомогу від начальника. 3. Процес УЗЦ допомагає опрацювати ефективні методи контролю (винагороджується результат, а не процес діяльності). Найкращим орієнтиром для контролю є комплекс чітко сформульованих цілей. Недоліки УЗЦ: 1. Керівникам іноді важко встановлювати кількісно визначені цілі діяльності для кожного підлеглого. 2. Вищим керівникам не завжди вигідно доводити цілі до кожного підлеглого. 3. УЗЦ вимагає: встановлення короткострокових цілей; значної бюрократії; високої кваліфікації персоналу.
Контрольні запитання 1. В чому полягає сутність функції планування? За якими принципами воно здійснюється? 2. Які ви знаєте форми організації системи планування в організації? 3. Які види планів розробляються в організації? 4. З яких основних елементів складається стратегія? 5. Дайте характеристику основних видів стратегії. 6. Назвіть основні етапи формування стратегії організації. 7. За якими напрямами розробляються поточні плани? 8. Які типи планів формують систему поточних планівна підприємтсві (в організації)? 9. Які принипові відмінності планування за концепцією управління за цілями?
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|